2/754/1771/23
Справа № 754/369/23
Іменем України
12 січня 2023 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 - 177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Однак пред'явлений позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме: позивачем не в повному розмірі сплачено судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.
В матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору від 04.01.2023 відповідно до якої судовий збір сплачений в розмірі 992,40грн. Однак згідно ставок судового збору на 2023 рік за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 1073,60грн.
Як вбачається з конверту, в якому надійшла позовна заява до суду, позов було подано через поштовий засіб зв'язку «Укрпошта», дата оформлення відправлення 04.01.2023, а отже позивач повинна була сплатити судовий збір в розмірі 1073,60грн, що відповідає установленим ставкам судового збору на 2023 рік.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач повинна доплатити судовий збір в розмірі 81,20грн.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 11 січня 2023 року
Суддя В.В. Бабко