ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1753/16-ц
провадження № 6/753/49/23
"04" січня 2023 р. м. Київ
Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого - судді Кулика С.В., при секретарі Мельничук В.В., за участю представника заявника ОСОБА_1 , представника боржника ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката Нагорнюк-Данилюк Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, -
22.09.2022 року, адвокат Нагорнюк-Данилюк О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, а саме виконавчого листа від 22.06.2016 року по справі №753/1753/16 до виконання. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 року у справі №753/1753/16 стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 154 346 489,21 грн. 22.06.2016 року, за даним рішенням було видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_4 зі строком пред'явлення його до виконання до 21.06.2017 року. Зазначений виконавчий документ був пред'явлений стягувачем до примусового виконання, проте був повернутий державним виконавцем в наслідок невідповідності виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Для усунення помилок, у виконавчому листі, 04.08.2017 року Дарницьким районним судом м. Києва в обмін на раніше виданий виконавчий лист було видано новий виконавчий лист з виправленими помилками та зі строком пред'явлення 3 роки. Однак у вказаному виконавчому листі знову було допущено помилки, у зв'язку з чим, стягувач знов звернувся до суду з відповідною заявою та 09.10.2019 року, йому знову було видано виконавчий лист в обмін на виконавчий лист від 04.08.2017 року. За даним виконавчим листом було відкрите виконавче провадження та розпочато процедуру примусового виконання рішення суду. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2020 року, виконавчий лист від 09.10.2019 року, по справі було визнано таким, що не підлягає виконанню. Зазначене судове рішення було залишено без змін судом апеляційної інстанції. На теперішній час заборгованість ОСОБА_4 залишається непогашеною, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 року, залишається не виконаним. Тому стягувачу необхідно заново пред'явити виконавчий лист до виконання. Проте строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вже сплив. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2021 року по справі №753/11110/21 заяву ОСОБА_3 було задоволено частково. Поновлено стягувачу пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 року по справі. Було видано стягувачу з матеріалів цивільної справи №753/11110/21 виконавчий лист від 22.06.2016 року, виправлено помилку допущену при його оформленні в адресі боржника ОСОБА_4 .
Постановою Київського апеляційного суду від 20.07.2022 року у справі №753/11110/21 було задоволено апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_4 , ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2021 року було скасовано, ухвалене нове рішення у справі, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 було відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, але не у випадку наявності у справі двох оригіналів виконавчих документів. Поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання може стосуватися тільки виконавчого листа від 22.06.2016 року по справі. При цьому під час розгляду в суді апеляційної інстанції зазначено, що питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання можливо піднімати тільки маючи оригінал такого виконавчого документу на руках. Оригінал виконавчого листа від 22.06.2016 року, по справі з липня 2017 року знаходився в матеріалах цивільної справи. Він був отриманий представником стягувача лише 26.08.2022 року, після задоволення заяви представника стягувача поданою через канцелярію суду. Зазначено, що вказана ситуація склалась в наслідок того, що з часу ухвалення рішення Дарницьким районним судом м. Києва по справі від 03.06.2016 року, стягувачу не було видано виконавчого документа, який відповідав би вимогам закону. Стягувачем з часу видачі виконавчого листа від 22.06.2016 року вчинялись активні дії направлені на виконання ухваленого рішення суду. Не прийняття виконавчого листа до виконання відбулось не з вини чи бездіяльності стягувача.
В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 доводи поданої заяви підтримала у повному обсязі. Наполягала на її задоволенні з викладених підстав.
Стягувач ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились про проведення судового засідання повідомлявся в передбаченому законом порядку, що відповідно до вимог закону не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
Від представника боржника ОСОБА_4 , адвоката Богушко О.В. надійшов відзив на заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. В якому зазначено, що подана заява направлена на вирішення питання, яке вже було вирішено судом, за відсутності інших підстав або обставин. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2021 року по справі №753/11110/21 заяву ОСОБА_3 було задоволено частково. Поновлено стягувачу пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 року по справі, щодо стягнення із ОСОБА_4 заборгованості в сумі 154346489,21 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 20.07.2022 року у справі №753/11110/21 було задоволено апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_4 , ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2021 року було скасовано, ухвалене нове рішення у справі, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 було відмовлено. Вважає, що заява ОСОБА_3 подана до Дарницького районного суду м. Києва у вересні 2022 року, про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не містить інших обставин та підстав, які б не досліджувались судами першої та апеляційної інстанції. Отримання стягувачем 26.08.2022 року, оригіналу виконавчого листа від 22.06.2016 року по вказаній справі, не є новою обставиною в контексті правого та фактичного обґрунтування поважності причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа, оскільки як у попередній заяві поданій до Дарницького районного суду м. Києва у червні 2021 року, цим обґрунтуванням було виключно на думку заявника порушення судом першої інстанції процесуальних норм при видачі виконавчого листа. Це питання було розглянуто та йому надана оцінка судом апеляційної інстанції. Виходячи з наведеного, вважає, що подана заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по вказаній цивільній справі має бути залишена судом без розгляду, відповідно до ч.3 ст. 44 ЦПК України. Також зазначає, що обґрунтування заявника для визнання поважними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є хибними. Вважає вимоги поданої заяви необґрунтованими, представник стягувача безпідставно покладає на суд провину за свою бездіяльність протягом трьох років після набрання чинності ухвалою суду про виправлення помилок у виконавчому листі та не наводить поважних причин, які завадили йому вчасно дізнатися про порядок виконання судового рішення та пред'явити виконавчий лист до виконання у визначений законом строк. Окремо зазначає, що стягувач не мав права звертатися до суду з заявою про виправлення помилок у виконавчому листі від 04.08.2017 року, оскільки вказаний лист не було направлено до примусового виконання та державним або приватним виконавцем не було виявлено в ньому ніяких недоліків, що заважали примусовому виконанню. З урахуванням цього звернення стягувача з заявою про виправлення помилок у виконавчому листі від 04.08.2017 року було б передчасним та мало б наслідком відмови суду у виправленні помилок. Вказане підтверджується правовою позицією висловленою у Постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №803/37/19. З урахуванням наведеного, просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Представники боржника адвокати Богушко О.В. та Дранчук І.Я., заперечували проти задоволення поданої заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Надали пояснення аналогічні викладеним у поданому письмовому відзиві.
Заслухавши думку учасників судового засідання та дослідивши матеріали заяви та цивільної справи № 753/1753/16, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно вимог зазначених частиною 2 статті 368 ЦПК України (в редакції Закону від 18.03.2004 № 1618-IV, чинній на час видачі першого виконавчого листа у даній справі), за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, видається один виконавчий лист. Однак у разі, якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Зі змісту статті 431 ЦПК України (у чинній редакції), вбачається, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), за положеннями якої у виконавчому документі зокрема зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Зі змісту ст.12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
При цьому строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
На час набрання рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 року у справі № 753/1753/16 законної сили діючим на той час законодавством було передбачено річний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до положень статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2016 року по цивільній справі № 753/1753/16 про стягнення боргу за договором позики, було стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 154 346 489,21 грн. та судові витрати по 3 445 грн. з кожного, а у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 21.06.2016 року.
22.06.2016 року, на виконання ухваленого рішення суду, представнику стягувача було видано чотири виконавчі листи, строк пред'явлення яких до виконання відповідно до чинного на той час законодавства становив 1 рік.
Виконавчий лист щодо стягнення коштів з боржника ОСОБА_4 під №752/1753/16 був пред'явлений стягувачем до примусового виконання, однак 04.07.2017 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України склав повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання з підстав його невідповідності вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
11.07.2017 року, стягувач звернувся до суду із заявою про виправлення помилок у вказаному виконавчому листі.
24.07.2017 року, суд постановив ухвалу про виправлення помилок, допущених при оформленні виконавчого листа, доповнивши виконавчий лист інформацією про дату народження боржника ОСОБА_4 , та виправивши помилку у номері виконавчого листа.
Представник заявника вказує, що 04.08.2017 року судом в обмін на раніше виданий виконавчий лист стягувачу було видано новий виконавчий лист, у якому знову було допущено помилки, у зв'язку з чим за його заявою 09.10.2019 йому втретє було видано виконавчий лист в обмін на виконавчий лист від 04.08.2017 року.
Зазначені обставини підтверджується матеріалами цивільної справи №752/1753/16.
На підставі виконавчого листа від 09.10.2019 року виданого щодо боржника ОСОБА_4 , приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бернар М.М. було відкрите виконавче провадження № 62224643 та розпочато процедуру примусового виконання рішення суду.
У листопаді 2020 року боржник ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 09.10.2019 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2020 року, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.04.2021 року, заяву ОСОБА_4 було задоволено та виконавчий лист від 09.10.2019 року визнано таким, що не підлягає виконанню.
Суд враховує факт переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у даній справі внаслідок пред'явлення його до виконання стягувачем у липні 2017 року, що підтверджується повідомленням державного виконавця по повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Тому виконавчий лист, виданий судом 09.10.2019 року, був пред'явлений стягувачем до виконання у встановлений законом строк.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2020 року, встановлено, що виконавчий лист від 09.10.2019 був виданий помилково, що і стало підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що за одним судовим рішенням Дарницьким районним судом м. Києва було видано декілька виконавчих листів та допущені при їх оформленні помилки, суд вважає, що зазначена правова ситуація є наслідком порушення судом першої інстанції норм діючого законодавства.
Суд враховує, що відповідно до вимог частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є закінчення виконавчого провадження.
Водночас рішення суду у даній справі залишається не виконаним, при цьому альтернативного способу захисту права стягувача, не мається.
Стосовно позиції представника боржника, що мало місце несвоєчасне пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд вважає ці доводи не обґрунтованими, та такими, що спростовуються матеріалами цивільної справи. При цьому суд враховує, що згідно вимог закону, відповідальність за правильність оформлення виконавчого листа та дотримання процедури його видачі покладається виключно на суд. Аналізуючи доводи представника боржника, щодо необхідності залишення поданої заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання без розгляду, відповідно до ч.3 ст. 44 ЦПК України, суд вважає їх також непереконливими, оскільки вимоги та їх обґрунтування, які містяться в заяві, що розглядається, відрізаються від тих, які містились в заяві поданій до Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2021 року.
Зважаючи на викладене, суд визнає поважними причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа від 22.06.2016 року по справі №753/1753/16 та вважає, що маються підстави для його поновлення.
Враховуючи, що виконавчий лист від 22.06.2016 року по справі №753/1753/16 видано про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в розмірі 154 346 489,21 грн., а в заяві поданій адвокатом Нагорнюк-Данилюк О.А. зазначається про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання тільки стосовно ОСОБА_4 , тому заява підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 431, 432, 433, 259-261 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Нагорнюк-Данилюк Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити частково.
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа від 22.06.2016 року по цивільній справі № 753/1753/16 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборгованості за договором позики у розмірі 154 346 489,21 грн.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 09.01.2023 року.
Суддя С.В.Кулик