ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/573/22
провадження № 2/753/3604/22
06 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бегларян О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за фактично отримані житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав передвідповідачем, своє зобов'язання щодо надання послуг з постачання централізованого опалення та постачання гарячої водиза адресою: квартира АДРЕСА_1 , проте відповідач, будучи споживачем вказаних послуг за даною адресою неналежним чином здійснює їх оплату. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 24 265 грн. 35 коп. та судовий збір.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2022 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як на підставу свої вимог, позивач посилається на те, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 , є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за даною адресою та має заборгованість за вказані послуги.
Як зазначає позивач у позові, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачує вартість наданих житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка складає 24 265 грн. 35 коп. з яких: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення - 8 796 грн. 88 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 01.09.2021 послуги з централізованого опалення - 10 238 грн. 20 коп., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 01.09.2021 послуги з постачання гарячої води - 5 230 грн. 27 грн.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 05.04.2005 р. виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 . (а.с.83)
Разом з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.10.2021 р., вбачається що з 15.03.2013 р. власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , на підставі договору дарування №565 від 15.03.2013 р. (а.с.4)
Крім того, згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи №78280360 від 26.01.2022 р. відповідач ОСОБА_2 з 19.03.2009 р. по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.74)
З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень позивача про наявність у відповідача ОСОБА_2 заборгованості за невиконання нею обов'язків по оплаті житлово-комунальних послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що вона у спірний період та наданий час не була власником даної квартири, в ній не зареєстрована та не є споживачем житлово-комунальних послуг, які надавались за даною адресою.
Враховуючи викладене, у відповідача відсутній обов'язок по сплаті сум за житлово-комунальні послуги, які надавались за вищевказаною адресою.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинстава є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинстава - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, належних доказів, того, що відповідач в спірний період був споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.
Судом надана правова оцінка твердженням та посиланням позивача, у зв'язку із чим суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог не знайшли свого підтвердження підчас судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-83, 89, 95, 141, 265, 268 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА