ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12439/22
провадження № 2-о/753/483/22
13 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Лужецької О.Р.,
при секретарі Григораш Н.М.,
за участю:
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мринська об'єднана територіальна громада в особі Мринської сільської ради Чернігівської області, Носівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту батьківства,-
ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є її батьком, однак в свідоцтві про її народження запис про батька відсутній, в графі щодо батька зазначено « ОСОБА_2 ».
Батько заявниці ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_4 , проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. При житті ОСОБА_2 визнавав заявницю своєю донькою, утримував, займався її вихованням та опікувався про неї. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, на належне йому майно, однак у заявниці виникли труднощі в отриманні свідоцтва про право на спадщину, оскільки в свідоцтві про її народження запис про батька відсутній, в графі щодо батька зазначено « ОСОБА_2 ».
Факт батьківства можливо підтвердити тільки в судовому порядку, оскільки в свідоцтві про її народження запис про батька відсутній, в графі щодо батька зазначено « ОСОБА_2 ». Встановлення даного факту заявнику необхідно для отримання спадщини.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2022 р. відкрито провадження у даній справі.
В судовому засіданні заявник підтримала заяву та просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи Мринської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не прибув, сільський голова Мринської сільської ради подав заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.
Представник заінтересованої особи Носівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи заінтересована особа повідомлялась належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і її вирішення по суті, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
За період спільного проживання у них народилась донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - заявниця у справі.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження заявниці, від 16.12.1964 р. серії НОМЕР_1 , в графі «мати» зазначено ОСОБА_4 , в графі «батько» зазначено « ОСОБА_2 ». (а.с.7)
З копії домової книги вбачається, що з листопада 1978 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , були зареєстровані в АДРЕСА_1 . За даною адресою, разом з ними проживала ОСОБА_1 .
31.10.1987 р. заявниця ОСОБА_1 , уклала шлюб з ОСОБА_7 , після чого її прізвище змінено на « ОСОБА_1 », про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 31.10.1987 р. (а.с.7)
В матеріалах справи міститься копія страхового свідоцтва по страхуванню від нещасних випадків від 27.12.1990 р., згідно з яким страхувальник ОСОБА_4 має право одержати страхову суму 1000 карбованців. Якщо внаслідок будь-якого відповідного випадку, настане смерть страхувальника, страхова сума буде виплачена ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. (а.с.6)
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 05.01.2002 р. (а.с.4)
Відповідно до довідки №03-08/292 виданої 09.06.2021 р. Мринською сільською радою Носівського району Чернігівської області, батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на день сметі був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . (а.с.5)
Як вбачається з копії постанови державного нотаріуса Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області державної нотаріальної контори від 30.07.2021 р., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні відповіді документи, які б підтверджували родинні відносини з ОСОБА_2 (а.с.9)
Звертаючись до суду із даною заявою, заявниця вказала, що при житті ОСОБА_2 визнавав її своєю донькою, утримував, займався її вихованням та опікувався про неї.
Заявниця в обґрунтування родинних зв'язків з померлим ОСОБА_2 , посилається також на визначення її по-батькові « ОСОБА_1 ».
Як зазначає заявник встановлення факту визнання батьківства необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Сімейний кодекс, який діє на даний час набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Відповідно до статті 130 Сімейного кодексу України, яка діє на час розгляду заяви у суді, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Згідно з положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано роз'яснення, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС України УРСР (1969 року), суди вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_6 , необхідно застосовувати відповідні норми КпІІІС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України чинним на момент народження заявниці.
Відповідно до ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України (КпШС) походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають в шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягненню нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 53 КпШС України при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
За змістом наведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених обставин: спільного проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Так, відповідно до роз'яснень у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998 року № 16, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання батьківства.
З урахуванням положень ст. 212 ЦПК, жоден доказ не має для суду наперед установленого значення для суду, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що заявниця є його дружиною, вказав, що знав її батька ОСОБА_2 з 1987 р., він відносився до неї як батько. Заявниця ставилася до нього як до батька, вони проживали разом.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є сестрою заявниці. Зазначила, що ОСОБА_2 є батьком заявниці.
З матеріалів справи вабчається, що при житті ОСОБА_2 здійснював обов'язки батька відносно заявниці, які відповідно до ст. 61 КпШС полягають у зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.
Отже, надані заявником докази з достовірністю підтверджують визнання батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих стороною доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог заявника у зв'язку з чим її заява про встановлення факту визнання батьківства підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 247, 258, 263-265, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мринська об'єднана територіальна громада в особі Мринської сільської ради Чернігівської області, Носівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт визнання батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА