23 грудня 2022 року Справа № 160/14086/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому нарахованої пенсії в сумі 5 706 грн. та в сумі 357 675,12 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті пенсії в сумі 5 706 грн. та в сумі 357 675,12 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року у справі №160/8298/19 зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату йому заборгованості по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року. На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, доплата склала 5 706 грн. Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 року у справі №160/414/22 зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровський області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату йому пенсії на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФД96912 від 25.08.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових грошового забезпечення, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання даного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, доплата до пенсії склала 357 675,12 грн.
Позивач зазначив, що він 03.09.2022 року звернувся до відповідача з заявою про виконання вказаних рішень суду. Листом відповідач повідомив, що доплата пенсії буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 та Порядком введення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ від 26.09.2018 р. №20-1 та після надходження бюджетних асигнувань виділених на цю мету. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки невиконання рішень суду не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків. За таких обставин, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати йому нарахованої пенсії на виконання рішень суду протиправною, тому з метою належного захисту порушених права просить задовольнити позовні вимоги у спосіб, визначений у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України.
На виконання ухвали суду, 24.10.2022 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: до суду надано у повному обсязі копії додатків до позову для відповідача.
Ухвалою суду від 25.10.2022 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду, відповідач 29.11.2022 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на виконання рішень суду позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплати: рішення суду від 02.10.2019 р. у справі № 160/8298/19 - у розмірі 5706 грн., рішення суду від 04.03.2022 р. у справі №160/414/22 - у розмірі 357 675,12 грн. Разом з тим, згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджет ПФУ затверджується КМУ. Кошти Державного бюджету України включаються до Бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. В 2021 році за рахунок коштів Державного бюджету проведено погашення заборгованості з пенсійних виплат в порядку черговості надходження судового рішення до боржника за період з 13.12.2018 р. по 11.11.2019 р. включно. Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік затверджено постановою КМУ від 14.10.2022 р. №1167. Відповідно, виплату доплати пенсії, обчисленої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 р. у справі №160/8298/19 та від 04.03.2022 у справі №160/414/22 буде проведено після виділення бюджетних асигнувань в порядку черговості надходжень рішень суду до органу Пенсійного фонду. За таких обставин, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року у справі №160/8298/19 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року;
- в задоволенні решти вимог - відмовлено;
- вирішено питання розподілу судових витрат.
Зазначене рішення суду від 02.10.2019 року у справі №160/8298/19 набрало законної сили 02.10.2019 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 року у справі №160/414/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 р. на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФД96912 від 25.08.2021 р. про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФД96912 від 25.08.2021 р. про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових грошового забезпечення, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
- в задоволенні решти вимог - відмовлено.
Дане рішення суду від 04.03.2022 року у справі №160/414/22 набрало законної сили 05.04.2022 р.
На виконання рішень суду, позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплати: рішення суду від 02.10.2019 р. у справі №160/8298/19 - у розмірі 5 706 грн., рішення суду від 04.03.2022 р. у справі №160/414/22 - у розмірі 357 675,12 грн.
Позивач 03.08.2022 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з електронний зверненням з питанням пенсійного забезпечення.
Листом «Про надання відповіді» відповідачем повідомлено позивача, що виплату доплати пенсії, обчисленої на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 р. у справі №160/8298/19 та від 04.03.2022 р. у справі №160/414/22 буде проведено після виділення бюджетних асигнувань в порядку черговості надходжень рішень суду до органу Пенсійного фонду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №5-рп/2013 у Рішенні від 26.06.2013 р., у п.2.1 звернув увагу, Суд неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.03.2006 р. №3477-ІV суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції, пункт 68).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
З огляду на викладене, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року у справі №160/8298/19, яке набрало законної сили 02.10.2019 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 року у справі №160/414/22, яке набрало законної сили 05.04.2022 року є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 2 статті 370 КАС України).
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу викладених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Так матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року у справі №160/8298/19 проведено перерахунок пенсії позивачу та нараховано доплату в розмірі 5 706 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2022 року у справі №160/414/22 проведено перерахунок пенсії позивачу та нараховано доплату в розмірі 357 675,12 грн.
Проте, вказані суми нарахованої доплати пенсії не виплачені позивачу.
Відповідачем не заперечується, що заборгованість перед позивачем обліковується у вказаних сумах, проте виплати будуть проведені після виділення бюджетних асигнувань в порядку черговості надходжень рішень суду до органу Пенсійного фонду.
Як видно з матеріалів справи, що фактичною підставою для звернення до суду з даним позовом слугувала незгода позивача з бездіяльністю Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не виплати нарахованої пенсії на виконання рішення суду від 02.10.2019 року у справі №160/8298/19 у розмірі 5 706 грн. та рішення суду від 04.03.2022 року у справі №160/414/22 у розмірі 357 675,12 грн.
Водночас, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Крім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Такі спеціальні правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №640/13599/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За встановлених обставин суд вважає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не виплати йому нарахованих доплат до пенсії та стягнення такої заборгованості, яка виникла через неналежне виконання вказаних судових рішень, які набрали законної сили, та є обов'язковими до виконання.
Однак, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 382 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий позов.
Невиконання ж судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Судовий збір не відшкодовується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма