Рішення від 12.01.2023 по справі 140/6273/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6273/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора нерухомого майна та юридичних, фізичних осіб-підприємців Камінь-Каширської міської ради Какалюк Світлани Віталіївни, виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державного реєстратора нерухомого майна та юридичних, фізичних осіб-підприємців Камінь-Каширської міської ради Какалюк Світлани Віталіївни, виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання протиправними дій державного реєстратора Камінь-Каширської міської ради щодо відмови у скасуванні запису про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна, на належну ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку; зобов'язати державного реєстратора Камінь-Каширської міської ради скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна - земельної ділянки по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку. У липні 2022 року позивач домовилася з покупцями щодо продажу даного нерухомого майна, однак при зверненні до нотаріуса було встановлено, що на земельну ділянку накладено арешт.

Звернувшись до державного реєстратора Камінь-Каширської міської ради щодо з'ясування з яких причин накладено арешт, було встановлено, що у 2014 році на підставі постанови про арешт майна серії ВП № 44709441, винесеної державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції, державним реєстратором було накладено арешт на належну позивачу земельну ділянку, однак власником земельної ділянки ним було вказано ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 . Вказує на те, що ця особа не є позивачем по даній справі, оскільки її зареєстроване місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків різняться з її даними.

На звернення позивача до державного реєстратора Камінь-Каширської міської ради про зняття арешту з майна отримала відмову.

Уважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 12).

На адресу Волинського окружного адміністративного суду 17 жовтня 2022 року від державного реєстратора нерухомого майна та юридичних, фізичних осіб-підприємців Камінь-Каширської міської ради Какалюк Світлани Віталіївни надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що державні реєстратори нерухомого майна та юридичних, фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради не є суб'єктом владних повноважень, а діють на постійній основі при виконавчому комітеті Камінь-Каширської міської ради, оскільки перебувають з ним у трудових відносинах, як із суб'єктом державної реєстрації прав. З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову (арк. 15 - 17).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року заяву позивача задоволено, залучено до участі у справі як співвідповідача виконавчий комітет Камінь-Каширської міської ради Волинської області (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2) (арк. спр. 22 - 23).

На адресу Волинського окружного адміністративного суду 19 грудня 2022 року від Камінь-Каширської міської ради надійшла заява про визнання позову її виконавчим комітетом (арк. спр. 29)

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ) є приватним власником 1/1 частини земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 0721410100:01:003:1039, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно за індексним номером 25652642 від 15 серпня 2014 року, копією паспорта громадянина України та карткою платника податків (арк. спр. 2, 3, 5).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Камінь-Каширського районного управління юстиції в рамках виконавчого провадження № 44709441 від 12 листопада 2014 року накладено арешт на дану земельну ділянку, яка належить позивачу, при цьому боржником за даним виконавчим провадженням є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (арк. спр. 4)

Відповідно до даної постанови державним реєстратором 04 березня 2015 року винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19790009 про арешт нерухомого майна та внесено відомості до відповідного реєстру з ідентифікацією предмета обтяження - земельної ділянки з кадастровим номером 0721410100:01:003:1039 та суб'єкта обтяження - особи майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (арк. спр. 6).

На звернення позивача до Камінь-Кашинської міської ради остання листом № 2631/02-30/2-22 від 11 серпня 2022 року повідомила, що відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був накладений державним реєстратором реєстраційної служби на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44709441 від 12 листопада 2014 року. Особою, майно/права якої обтяжуються відповідно до даної постанови є ОСОБА_1 , але з іншим реєстраційним номером облікової картки платника податків, ніж у позивача по даній справі. (арк. спр. 8).

Відповідно до довідки Камінь-Каширського відділу Державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 7475 від 12 серпня 2022 року виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_3 ) у відділі не перебувають та не перебували (арк. спр. 7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01 липня 2004 року (далі - Закон № 1952-ІV).

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до пункту першого частини першої Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону № 1952-ІV Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Як передбачено частиною восьмою статті 18 Закону № 1952-ІV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною четвертою пункту першого статті 24 Закону № 1952-ІV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону № 1952-ІV відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Пунктом вісімнадцятим Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року (далі - Порядок № 1127) за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, шо визначені Законом № 1952-ІV, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування (п. 23 Порядку № 1127).

Відповідно до пунктів першого, другого частини третьої статті 10 Закону № 1952-ІV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

З письмових матеріалів справи убачається, що державним реєстратором при винесенні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однозначно не ідентифіковано особу, майно/права якої обтяжуються, оскільки боржником в рамках виконавчого провадження № 44709441 є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тоді як позивачем по даній справі є ОСОБА_1 з зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 та реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суд звертає увагу, що позивач поставлена на облік у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків з присвоєнням РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_1 , а місце її проживання зареєстровано 28 березня 1991 року, тобто до виникнення спірних правовідносин.

Відтак, виносячи рішення та вчиняючи запис про проведену державну реєстрацію обтяження (арешт нерухомого майна) державний реєстратор не дослідив та не врахував всі обставини, визначені статтями 10, 18, 24 Закону № 1952-ІV.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У даній справі не існувало жодних умов, передбачених законом, для обмеження права позивача мирно володіти своїм майном.

В той же час, державний реєстратор не дослідивши в повному обсязі документи, подані державним виконавцем, виніс рішення про реєстрацію обтяження нерухомого майна, чим порушив права позивача, зокрема, гарантовані статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 1952-ІV у разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону) вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви.

Відтак, законом чітко передбачені наслідки скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення, з огляду на що обов'язок державного реєстратора поновити розгляд відповідної заяви прямо встановлений законом та не потребує додаткового встановлення судом.

Частиною першою, другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та у відповідності до наведених норм законодавства України, керуючись повноваженнями, наділеними статтею 245 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області Коваля Сергія Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19790009 від 04 березня 2015 року щодо арешту нерухомого майна: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0721410100:01:003:1039.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 243, 244, 245, 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державного реєстратора нерухомого майна та юридичних, фізичних осіб-підприємців Камінь-Каширської міської ради Какалюк Світлани Віталіївни (44501, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Ковельська, 16), Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Волинської області (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 34836909) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області Коваля Сергія Петровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19790009 від 04 березня 2015 року щодо арешту нерухомого майна: земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0721410100:01:003:1039.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

12 січня 2023 року

Попередній документ
108362425
Наступний документ
108362427
Інформація про рішення:
№ рішення: 108362426
№ справи: 140/6273/22
Дата рішення: 12.01.2023
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.01.2023)
Дата надходження: 26.09.2022
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії