про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог
11 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/230/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з позовними вимогами: 1) про визнання протиправною бездіяльності щодо не відновлення виплати пенсії за віком із 01 жовтня 2017 року відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років; зобов'язання відновити виплату з 01 жовтня 2017 року пенсії за віком шляхом розрахунку за формулою, передбаченою частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, без застосування зменшення розміру пенсійної виплати, а також виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією; 2) про визнання протиправними дій щодо нарахування із 14 жовтня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2017 року; зобов'язання здійснити із 14 жовтня 2020 року перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням нарахованих, але невиплачених сум; 3) про визнання протиправними дій щодо припинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21; зобов'язання відновити з 26 червня 2021 року виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21 до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування із 14 жовтня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2017 року; зобов'язання здійснити із 14 жовтня 2020 року перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням нарахованих, але невиплачених сум; про визнання протиправними дій щодо припинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21; зобов'язання відновити з 26 червня 2021 року виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21 до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку належить відмовити з таких мотивів та підстав.
Зі змісту позовної заяви та на підставі відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21, яке набрало законної сили 26 червня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 14 жовтня 2020 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Проаналізувавши підстави та предмет позову та враховуючи склад сторін у цій справі та у справі №140/4068/21, є підстави для висновку про те, що судом уже вирішено спір між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). При цьому підстави позову в обох випадках зводяться до одних і тих же обставин: позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, є непрацюючим пенсіонером; з дня прийняття Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат). Вирішуючи спір по суті, суд у рішенні від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21 встановив дату, з якої зобов'язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, та не встановлював дату, до якої таке підвищення має виплачуватися, а також вказав розмір підвищення до пенсії.
Тобто, звертаючись до суду із цим позовом в означеній частині позовних вимог позивач фактично оскаржує дії (бездіяльність) відповідача при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21 з тих підстав, що всупереч вказаному рішенню суду Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не проводить виплату підвищення до пенсії, яке до того ж за певний період нараховане не у розмірі, про який зазначено в резолютивній частині цього рішення.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи (їхніх правонаступників). Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, відмова боржника добровільно виконувати рішення суду повинна забезпечуватися в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
12 листопада 2021 року Волинським окружним адміністративним судом за заявою позивача видано виконавчі листи, строк пред'явлення яких до виконання - до 27 червня 2024 року.
Поряд з тим позивач звернувся із новим позовом, який спрямований на спонукання боржника (відповідача) виконувати судове рішення у справі №140/4068/21, яке набрало законної сили.
Однак процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
При цьому положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 та ін.
За вказаних обставин спір між сторонами вже вирішений судом та відносини перейши до стадії виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Також пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України обумовлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки законодавче регулювання спірних правовідносин не змінилось, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили, а спір щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не підлягає розгляду в окремому позовному провадженні (шляхом пред'явлення нового позову) з огляду на наявність як правових норм для примусового виконання судового рішення, так і встановлення судового контролю за його виконанням, то наявні підстави для відмови у відкритті провадження в означеній частині позовних вимог.
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 березня 2021 року у справі №580/3376/20.
Частиною п'ятою статті 170 КАС України передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктами 1, 2 частини першої статті 170, статтями 248, 256 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування із 14 жовтня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2017 року; зобов'язання здійснити із 14 жовтня 2020 року перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням нарахованих, але не виплачених сум; про визнання протиправними дій щодо припинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21; зобов'язання відновити з 26 червня 2021 року виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №140/4068/21 до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк