м. Вінниця
12 січня 2023 р. Справа № 120/17559/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,розглянувши у письмовому провадженні клопотання про заміну сторони та розгляд справи в судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_1 до 24 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до 24 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
04.01.2022 р. надійшло клопотання, в якому відповідач вказує на те, що не є належною стороною, оскільки виплата індексації після звільнення має проводитись тією військовою частиною, з якої звільнено позивача. Військова частина НОМЕР_1 не є останнім місцем проходження служби позивача, вона не є належним відповідачем.
Також подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.
Оцінюючи клопотання про заміну сторони , суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 (далі- Інструкція №558) грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Згідно п. 9 розділу I Інструкції №558, індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
В свою чергу, суд акцентує увагу на тому, що індексація це механізм підвищення, зокрема грошового забезпечення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг і така (індексація) входить до структури заробітної плати.
Згідно ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Отже, як видно грошове забезпечення виплачується за місцем служби та індексація грошового забезпечення здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством, тобто установою, яка нараховує грошове забезпечення.
При цьому, пп.1, 6 п. 8 розділу V Інструкції №558 встановлює, що у разі звільнення військовослужбовців з військової служби основні та додаткові види грошового забезпечення виплачуються військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади до дня отримання органом Держприкордонслужби повідомлення про звільнення з військової служби, слухачам, курсантам академії з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж за один місяць з дня одержання органом Держприкордонслужби наказу чи письмового повідомлення про звільнення з урахуванням пункту 2 цієї глави.
У межах установлених цим підпунктом строків зазначеним військовослужбовцям, які не здали справ і не склали обов'язків за посадою до дня одержання органом Держприкордонслужби повідомлення про звільнення, грошове забезпечення виплачується за період здавання справ і обов'язків за посадою.
У рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Також, пп. 1 п. 9 розділу V Інструкції №558 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).
Із процитованого видно , що грошове забезпечення виплачується військовою частиною, в якій перебуває на службі військовослужбовець до дня виключення його із спісків військової частини. При звільненні ж виплачуються основні та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади до дня отримання органом Держприкордонслужби повідомлення про звільнення з військової служби. При цьому, компенсація при звільненні виплачується лише за невикористану відпустку. Також передбачено виплату одноразової грошової допомоги. Однак, цією Інструкцією не визначено обов'язку відшкодовувати чи компенсувати індексацію за попердні періоди.
Щодо посилань представника відповідача на роз'яснення голови ДПС Ураїни від 11.06.2020 р., то суд вказує, що вони не є нормативно-правовими актами, а мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а отже не беруться судом до уваги при вирішенні питання щодо заміни сторони.
За таких обставин суд доходить висновку, що індексація мала бути нарахована на грошове забезпечення військовослужбовця, яке йому було нараховано в оскаржуваний період, саме військовою частиною НОМЕР_2 де він проходив службу, а тому, останній є належним відповідачем щодо заявлених позивачем позовних вимог.
Відтак, клопотання про заміну сторони не підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку клопотанню про розгляд справи в судовому засіданні , суд виходить з наступного.
Частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України, визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За таких обставин, враховуючи вищевказане та відсутність будь-яких обгрунтувань зі сторони відповідача щодо необхідності виклику сторін в судове засідання, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом і сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню .
Керуючись ст.ст. 48, 248, 256, 262 КАС України, -
в задоволенні клопотань представника відповідача про заміну неналежної сторони та розгляд справи в судовому засіданні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна