Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2741/20
Провадження 4-с/711/4/23
11 січня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,
представника скаржника Ковальова В.М., Самойленка А.В., головного державного виконавця Петренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни про закінчення виконавчого провадження,-
Адвокат Ковальов В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою, в якій просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 69893230 від 22.11.2022, винесену головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В.;
-зобов'язати головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. здійснити примусове виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/2741/20 у межах залишку заборгованості в сумі 8385 доларів 71 центів США.
-повернути виконавчий лист, виданий 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/2741/20 для подальшого виконання до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ);
-стягнути з Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Скарга мотивована тим, що рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 06.04.2021 у справі № 711/2741/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50000 доларів США - основного боргу, 7931,50 доларів США відсотків за користування кредитними коштами, 3961,64 доларів США трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього 61893,14 доларів США. Ухвалою суду від 08.11.2021 виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 у цивільній справі № 711/2741/20 розстрочено на строк до 18.08.2022, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : до 18.09.2021 5157,76 доларів США та 3660,0грн. (за правничу допомогу); до 18.10.2021 5157,76 доларів США; до 18.11.2021 5157,76 доларів США; 18.12.2021 5157,76 доларів США; до 18.01.2022 5157,76 доларів США; до 18.02.2022 5157,76 доларів США; до 18.03.2022 5157,76 доларів США; до 18.04.2022 5157,76 доларів США; до 18.05.2022 5157,76 доларів США; до 18.06.2022 5157,76 доларів США; до 18.07.2022 5157,76 доларів США; до 18.07.2022 5157,76 доларів США; до 18.08.2022 5157,76 доларів США. В межах розстрочки боржник погасив заборгованість лише частково в сумі 30897,36 доларів США та 3660,00 грн. Таким чином примусовому стягненню підлягає 30995,78 доларів США. З метою примусового стягнення присудженої суми заборгованості до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) було направлено виконавчий лист від 05.07.2022 у справі № 711/2741/20. 20.09.2022 головним державним виконавцем Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Петренко С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 69893230). 29.11.2022 стягувачем отримано грошові кошти в сумі 826818,63 грн. стягнуті в межах даного виконавчого провадження. 22.11.2022 Придніпровським ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду. Дану постанову стягувач не отримав, про її наявність дізнався 29.11 2022 після отримання грошових коштів та оприлюднення в АСВП цієї постанови та розпорядження ДВС на перерахування коштів стягувачу. Вважає, що рішення суду у повному обсязі не виконане, а тому закінчення виконавчого провадження є передчасним. Отже постанова про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2022 є незаконною та підлягає скасуванню, а примусове виконання рішення суду має продовжуватись для стягнення залишку присудженої суми заборгованості.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.12.2022 прийнято до провадження та призначено судове засідання з розгляду скарги.
23.12.2022 від головного державного виконавця Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Петренко С.В. надійшов відзив, в якому остання просила відмовити в задоволені вимог скарги посилаючись на те, що виконавче провадження № 69893230 відкрито за виконавчим листом № 711/2741/20 від 05.07.2022, виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 11.07.2017 р. у розмірі 50000 доларів США - основного борг, 7931,50 доларів США - відсотків за користування кредитними коштами, 3961,64 доларів США - трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього 61893,14 доларів США. Згідно заяви стягувача залишок заборгованості становить 30995,78 доларів США. Якщо заборгованість за грошовим зобов'язанням стягується в судовому порядку, сума боргу визначається за курсом на день прийняття судового рішення, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (постанова ВС від 26.06.2022 у справі № 357/5634/18-ц). Станом на 18.08.2021 офіційний курс НБУ за 1 долар США складав 26,6752 грн (30995,78 * 26,6752 грн = 826818,63 грн). На момент завершення виконавчого провадження стягувачу перерахована сума згідно виконавчого листа, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
В судовому засіданні представникиОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. та адвокат Самойленко А.В. скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Головний державний виконавець Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Петренко С.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Згідно частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50000 доларів США - основного боргу, 7931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3961,64 доларів США - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього стягнути 61893,14 доларів США.
На виконання вказаного судового рішення05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси виданий виконавчий лист 711/2741/20.
13.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) із завою про примусове виконання рішення суду, в якій просила прийняти до виконання виконавчий лист № 711/2741/20, виданий 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси та враховуючи часткове погашення боргу примусово стягнути з боржника 30995,78 доларів США.
Постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Петренко С.В. від 20.09.2022 відкрито виконавче провадження № 69893230 з примусового виконання виконавчого листа № 711/2741/20, виданого 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50000 доларів США - основного боргу, 7931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3961,64 доларів США - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього стягнути 61893,14 доларів США. Згідно заяви стягувача залишок заборгованості становить 30995,78 доларів США.
Зі змісту розпорядження № 69893230 від 22.11.2022 вбачається, що ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 826818,63 грн., які надійшли 21.11.2022 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 711/2741/20, виданого 05.07.2022.
Постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) Петренко С.В. від 22.11.2022 виконавче провадження (ВП № 69893230) з примусового виконання виконавчого листа № 711/2741/20, виданого 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення згідно виконавчого документа.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заявник стверджував, що державний виконавець незаконно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду не виконано в повному обсязі.
Відповідно до статей 447, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно частини 3 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Отже, у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачу суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.07.2018 року по справі № 761/12665/14-ц та постанові від 29.01.2020 по справі № 394/433/17, який відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, із матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № 69893230 відкрито з примусового виконання виконавчого листа № 711/2741/20, виданого 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50000 доларів США - основного боргу, 7931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3961,64 доларів США - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього стягнути 61893,14 доларів США. Згідно заяви стягувача залишок заборгованості становить 30995,78 доларів США. Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, суд вирішив стягнути з боржника грошові кошти саме в іноземній валюті.
Таким чином, державний виконавець був зобов'язаний під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки між стягувачем та боржником існувало валютне грошове зобов'язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом також в іноземній валюті, а тому і виконання за виконавчим листом повинно було здійснюватися в іноземній валюті.
Однак, 29.11.2022 на підставі розпорядження державного виконавця Петренко С.В. № 69893230 від 22.11.2022 на користь стягувача ОСОБА_3 перераховано грошові кошти в сумі 826818,63 грн., які надійшли 21.11.2022 при примусовому виконанні виконавчого документа № 711/2741/20, виданого 05.07.2022.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
Станом на 29.11.2022 офіційний курс НБУ за 1 долар США складав 36,5686 грн. Отже, перерахування на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 826818,63 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на дату платежу становить 22610,07 доларів США, не є належним виконанням рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.04.2021 в частині стягнення 30995,78 доларів США.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є незаконною та підлягає скасуванню.
Оскільки виконавчий лист № 711/2741/20 від 05.07.2022 було повернуто до Придніпровського районного суду м. Черкаси 23.12.2022, задля забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі, суд вважає за необхідне після набрання цією ухвалою законної сили виконавчий лист направити до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) для продовження його виконання.
Згідно статті 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Так, в скарзі представник скаржника зазначив про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу та вказав, що докази фактично понесених витрат на правничу допомогу будуть надані додатково, як це передбачено частиною 8 статті 141 ЦПК України.
Станом на дату розгляду скарги скаржником та/або його представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги, у зв'язку з цим дане питання при прийнятті рішення судом не вирішується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 129 Конституції України, ст.ст. 192, 524, 533 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст. 18, 260, 353, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 69893230 від 22.11.2022, винесену головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В.
Зобов'язати головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. здійснити примусове виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/2741/20.
Після набрання цією ухвалою законної сили виконавчий лист № 711/2741/20, виданий 05.07.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси повернути до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) для продовження його виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 12.01.2023.
Головуючий: Г. В. Булгакова