Справа № 697/187/22
Номер провадження 1-кп/697/29/2023
Іменем України
11 січня 2023 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю помічника судді, який за доручення судді виконує обов'язки секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представників потерпілого - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника трудового колективу ПП «РІСТОН» - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі, Черкаської області кримінальне провадження № 12021250340000333 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канева, Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, працюючого робітником на лісокультурних (лісогосподарських) роботах ПП «РІСТОН», малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12021250340000333 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України із затвердженим обвинувальним актом.
16 вересня 2021 року, близько 08 години 55 хвилин водій автомобіля марки "Ford Contour" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , рухаючись в м. Канів, Черкаської області, по проїзній частині вулиці Енергетиків в напрямку будинку № 24, при виконанні маневру повороту ліворуч в напрямку заїзду до прилеглої території буд. № 134, по вул. Енергетиків, грубо порушив вимоги:
- п. 2.3. б) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 10.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Під час руху, він, керуючи автомобілем марки "Ford Contour" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в м. Каневі, Черкаської області по проїзній частині вулиці Енергетиків, у напрямку будинку № 24, грубо порушуючи вищевказані пункти правил безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, а саме, перед початком виконання маневру повороту ліворуч в напрямку заїзду до прилеглої території буд. № 134, по вул. Енергетиків, не переконався у відсутності транспортних засобів, які рухались в зустрічному напрямку по проїзній частині вулиці Енергетиків та для яких може бути створена небезпека для руху, почав виконання вказаного маневру повороту ліворуч та допустив зіткнення з мотоциклом марки "KANUNI" реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині вулиці Енергетиків в зустрічному напрямку до перехрестя з круговим рухом вул. Енергетиків, вул. 206 Дивізії та вул. Золотоніська.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/898 від 08.11.2021, отримав тілесні ушкодження у вигляді травми правої нижньої кінцівки з переломом наколінника та стегнової кістки, раною колінного суглобу; закритого перелому кісток лівої гомілки, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я; садна лівої гомілки, крововиливи обох нижніх кінцівок, рана правого передпліччя, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Спричинення потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв'язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/124-22/229-ІТ від 12.01.2022, з порушенням водієм автомобіля "Ford Contour" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог пп. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
До суду надійшло клопотання від трудового колективу Приватного підприємства «РІСТОН» про передачу ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу. До клопотання також додано копію протоколу загальних зборів трудового колективу Приватного підприємства «РІСТОН» від 29.08.2022, копію трудової книжки ОСОБА_4 , наказу (розпорядження) № 310-к від 14.07.2022 про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду робітника на лісокультурних (лісогосподарських) роботах, заяви ОСОБА_4 від 14.07.2022 про прийняття його на роботу, а також характеристики ПП «Рістон» щодо ОСОБА_4 ..
Подане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, щиро розкаявся у вчиненому злочині, а збори трудового колективу висловили намір взяти обвинуваченого на поруки.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, частково відшкодував матеріальні збитки потерпілому та просив суд задовольнити клопотання трудового колективу ПП «РІСТОН» про передачу його на поруки та звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, надавши згоду на таке звільнення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання про передачу на поруки ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 47 КК України з передачею його на поруки трудового колективу не заперечував.
Представник трудового колективу ПП «Рістон» ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 працює на посаді робітника на лісокультурних (лісогосподарських) роботах ПП «РІСТОН», позитивно характеризується за місцем роботи, клопотання про передачу обвинуваченого на поруки трудового колективу підтримав, просив подане клопотання задовольнити та пояснив, що за результатами проведення зборів трудовий колектив виявив ОСОБА_4 довіру.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про передачу обвинуваченого на поруки, оскільки потерпілому не відшкодовано збитки на лікування, обвинувачений щиро не розкаявся, а також не попросив вибачення у потерпілого.
Розглянувши заявлене клопотання про передачу особи на поруки та закриття кримінального провадження, заслухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зі змісту частини першої статті 285 КПК України випливає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому частиною третьою статті 285 КПК України визначено, що у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Крім того, частиною четвертою статті 286 КПК України визначено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України (далі - ВСУ) у пункті 1 постанови Пленуму № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» (далі - Постанова від 23.12.2005) зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.
Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
У абзаці п'ятому пункту 2 наведеної Постанови від 23.12.2005 зазначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Згідно з роз'ясненнями, наданими в абзаці четвертому пункту 2 Постанови від 23.12.2005 підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до частини першої статті 47 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Необхідно також зазначити, що у абзаці другому пункту 5 Постанови від 23.12.2005 ВСУ зазначив, що підставою звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.
У абзаці третьому пункту 5 Постанови від 23.12.2005 ВСУ роз'яснив, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 КК можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки.
Відповідно до роз'яснень, наданих у абзаці четвертому пункту 5 Постанови від 23.12.2005, за наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов'язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.
Загальні засади такого звільнення було наведено вище, тому у зазначеному кримінальному провадженні слід вирішити питання щодо їх дотримання при зверненні з наведеним вище клопотанням.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу ПП «РІСТОН», суд враховує таке.
Крім наведених вище роз'яснень, наданих у Постанові від 23.12.2005, ВС 13.02.2018 (справа № 161/13242/16-к) зауважив, що передача особи на поруки є правом, а не обов'язком суду і є виправданою лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії. Тобто, вирішення питання про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу є судовою дискрецією.
У постанові від 14.06.2018 (справа № 760/115405/16-к) ВС зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Судом вже вище зазначено, що ОСОБА_4 згідно з наданими суду матеріалами є особою, яка вперше вчинила кримінально каране діяння (злочин). Відтак, вимогу частини першої статті 47 КК України в цій частині дотримано.
Відповідно до приписів частини другої статті 12 КК України вчинене ОСОБА_4 діяння відноситься до нетяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Отже, застереження щодо неможливості застосування приписів частини першої статті 47 КК України щодо тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 діяння також відсутні.
Вирішуючи питання щодо наявності такої умови для звільнення від кримінальної відповідальності як щире каяття, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
При цьому, в постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) ВС зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.
Аналіз судової практики вказує на такі орієнтири щодо розуміння категорії "щире каяття": "щире каяття", характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Такі правові позиції сформовані у постановах ВС від 08.07.2021 у справі № 127/12870/20, від 11.05.2021 у справі № 161/7452/19, від 22.12.2020 у справі № 158/2745/19, від 10.02.2020 у справі № 643/13256/17, від 18.09.2019 у справі № 166/1065/18, від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к та від 20.08.2020 у справі № 750/1503/19).
В ході розгляду клопотання ОСОБА_4 пояснив, що повністю визнає свою вину, кається у вчиненому та продовжує виконувати свої трудові обов'язки у ПП «РІСТОН».
Крім цього, в матеріалах справи наявні розписка ОСОБА_6 від 26.01.2022 про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 38 112,70 грн., витрачених на лікування потерпілого, а також зазначення про відсутність претензій на момент написання розписки (а.с.73), розписка про отримання грошових коштів надана також в судовому засіданні потерпілим для огляду; рахунок-фактура № 167 від 27.09.2021 з назвою товарів для лікування потерпілого (а.с.74); квитанції про оплату товарів по рахунку-фактурі № 167 від 27.09.2021 (а.с.75); квитанції про оплату набору імплантів для остеосинтезу рах. № 180 від 20.10.2021 (а.с.76), що свідчить про бажання ОСОБА_4 відшкодувати заподіяну шкоду здоров'ю потерпілому ОСОБА_6 . При цьому, цивільного позову в межах даної справи не подано.
Отже, аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, надані суду матеріали, наведені вище роз'яснення та правові позиції, суд дійшов до переконання, що в судовому засіданні підтверджено наявність у ОСОБА_4 щирого каяття. Більш того, щире каяття, як пом'якшуюча покарання обставина, наведена в самому обвинувальному акті. Тому наявність зазначеної умови для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на переконання суду, також дотримано.
Слід при цьому зауважити, що частиною другою статті 47 КК України встановлено ряд застережень, за наявності яких звільнена від кримінальної відповідальності особа має бути притягнута до кримінальної відповідальності. Наявність таких застережень, на переконання суду, буде додатковим стримуючим фактором з метою попередження вчинення обвинуваченим будь-якого протиправного діяння.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали, доводи учасників кримінального провадження, суд вважає, що правових перепон для задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу в судовому засіданні встановлено не було. Саме тому суд вважає за доцільне клопотання трудового колективу ПП «РІСТОН» задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі частини першої статті 47 КК України - у зв'язку з передачею його на поруки трудового колективу за його клопотанням за умови, що обвинувачений протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. На переконання суду, сама по собі процедура притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, досудове розслідування та судове провадження справили на нього необхідний та достатній виховний вплив з метою недопущення ним вчинення в майбутньому протиправних діянь та виконання встановлених в суспільстві правил поведінки.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2021 на речові докази необхідно скасувати.
Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертиз, які складають:
- на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/124-21/11347-ІТ від 03.11.2021 - 2 745 грн. 92 коп.;
- на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/124-21/11349-ІТ від 04.11.2021 - 2 059 грн. 44 коп.;
- на проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/124-22/229-ІТ від 12.01.2022 - 1 372 грн. 96 коп.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 47 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314, 372 КПК України, суд -
Клопотання трудового колективу Приватного підприємства «РІСТОН» про передачу ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ч. 1 ст. 47 КК України у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу Приватного підприємства «РІСТОН», якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Повідомити трудовому колективу Приватного підприємства «РІСТОН» про передачу йому на поруки ОСОБА_4 та направити копію ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Роз'яснити трудовому колективу Приватного підприємства «РІСТОН», що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2021 - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- автомобіль марки "Ford Contour" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- мотоцикл марки "KANUNI" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні на території відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області та захисний шолом марки «CAFEBET», який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області - повернути власнику (фактичному користувачу) ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням судових експертиз, які складають:
- на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/124-21/11347-ІТ від 03.11.2021 - 2 745 грн. 92 коп.;
- на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/124-21/11349-ІТ від 04.11.2021 - 2 059 грн. 44 коп.;
- на проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/124-22/229-ІТ від 12.01.2022 - 1 372 грн. 96 коп., а всього на загальну суму 6 178,32 грн. (шість тисяч сто сімдесят вісім гривень, 32 коп.).
Копію ухвали учасникам кримінального провадження вручити негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1