Справа№ 693/453/21
1-кс/693/4/23
про обрання міри запобіжного заходу
06.01.2023 року м. Жашків
Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків винесене у кримінальному провадженні №42021251100000004 від 23.02.2021р. ст. слідчим СВ УРУП ГУНП в Черкаській області кап. поліції ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Леміщиха Жашківського району Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженої, працюючої головним бухгалтером комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району», маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
начальник Жашківського відділу
Уманської окружної прокуратури - ОСОБА_5 ,
підозрювана - ОСОБА_4 ,
Ст. слідчий СВ УРУП ГУНП в Черкаській області кап. поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання вказала, що слідчим відділенням ВП №1 УРУП ГУПНв Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
Постановою керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_9 31.10.2022р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 30.11.2022р.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 30.11.2022р. строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 28.02.2023р.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи у період часу з 06.02.2018 по теперішній час посаду головного бухгалтера комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018р. комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), маючи повноваження щодо організації роботи бухгалтерської служби, контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, вимагання від працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, вжиття всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, здійснення заходів щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів закладу, участі у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями, здійснення контролю за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, керування працівниками бухгалтерського обліку закладу та розподілу між ними посадових завдань та обов'язків, тобто обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, а відповідно будучи службовою особою у розумінні ч.3 ст.18 КК України, у період часу з 21.05.2018р. по 29.05.2020р., зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів, діючи з єдиним умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , яка протягом вказаного періоду часу обіймала посаду бухгалтера з розрахунку заробітної плати комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району», та мала повноваження щодо нарахування заробітних плат працівникам вказаного підприємства, ведення виплати заробітної плати працівникам вказаного підприємства та здійснення контролю за витрачанням фонду оплати праці, тобто обіймала посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, а відповідно була службовою особою у розумінні ч.3 ст.18 КК України, в порушення вимог ст.94 Кодексу законів про працю України, ст.1 Закону України «Про оплату праці», ч.ч.1, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, перебуваючи на робочому місці в приміщенні комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району», за адресою: вул. Лікарняна, 19-а, м. Жашків Черкаської області, за відсутності підтверджуючих документів, здійснила привласнення бюджетних коштів, що були виділені Національною службою здоров'я України для фінансування комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» для виплат працівникам вказаного підприємства в загальній сумі 191 842, 42 гривень, безпідставно отримавши їх на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк».
Так, ОСОБА_4 , маючи єдиний умисел на привласнення бюджетних коштів, у травні 2018 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, досягла із ОСОБА_6 попередньої змови щодо привласнення на свою користь бюджетних коштів, шляхом безпідставного завищення ОСОБА_6 у електронних відомостях нарахування коштів для відправлення до АТ КБ «Приватбанк» та платіжних дорученнях розмірів грошових коштів, які підлягали виплаті на користь ОСОБА_4 в якості заробітної плати.
Для реалізації єдиного умислу на привласнення на свою користь бюджетних коштів ОСОБА_4 використала у ході вчинення злочину належний їй банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий останньою у АТ КБ «Приватбанк», відомості про який були обліковані в бухгалтерії вказаного підприємства для здійснення їй виплат в якості нарахованої заробітної плати як працівнику даного підприємства.
Також ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 можливість розпоряджатись електронним цифровим підписом головного бухгалтера комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»).
У подальшому, ОСОБА_6 в ході складання платіжних доручень від комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» банківській установі АТ КБ «Приватбанк» на перерахування грошових коштів в якості заробітної плати щомісячно двічі на місяць у період часу з 21.05.2018 по 29.05.2020 вносила до них недостовірні відомості шляхом завищення загальної суми грошових коштів, яка підлягала перерахуванню, після чого подавала вказані платіжні доручення із завідомо недостовірною інформацією до Управління Державної Казначейської служби України в Жашківському районі.
Крім того, на виконання єдиного злочинного умислу, спрямованого на привласнення бюджетних коштів на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_4 її електронний цифровий підпис як головного бухгалтера комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району») з метою його використання для підписання підроблених офіційних документів та подальшого передання до банківської установи АТ КБ «Приватбанк».
У ході реалізації єдиного злочинного умислу на привласнення бюджетних коштів ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_6 , маючи доступ до електронної системи «Клієнт-Банк» банківської установи АТ КБ «Приватбанк», через яку здійснюється обмін інформацією між споживачем банківських послуг - вищевказаним підприємством та відповідною банківською установою, а також маючи можливість вносити відомості до документів, які через вказану електронну систему подаються до АТ КБ «Приватбанк», у період часу з 21.05.2018 по 29.05.2020 безпідставно вносила до електронних відомостей нарахування коштів для відправлення до АТ КБ «Приватбанк» неправдивих даних щодо розміру грошових коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_4 в якості заробітної плати, здійснюючи завищення відповідних сум, що підлягали виплаті їй.
У подальшому, ОСОБА_4 після внесення недостовірної інформації до електронних відомостей нарахування коштів для відправлення до АТ КБ «Приватбанк» щодо завищених розмірів грошових коштів, які підлягали виплаті їй в якості заробітної плати, підписала дані відомості своїм електронним цифровим підписом та сприяла ОСОБА_6 у поданні їх через електронну систему «Клієнт-Банк» до банківської установи АТ КБ «Приватбанк».
23.12.2022 з урахуванням зібраних доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку с. Леміщиха Жашківського району Черкаської області, із вищою освітою, головного бухгалтера КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківської міської ради», не одружену, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Правова кваліфікація дій ОСОБА_4 органом досудового розслідування визначена як привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.191 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-документом - заявою ОСОБА_10 від 01.03.2021;
-документом - посадовою інструкцією бухгалтера з розрахунку заробітної плати ОСОБА_6 від 01.08.2014;
-документами - протоколами тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 11.08.2021, 12.08.2021, 13.08.2021, 06.10.2021, 12.10.2021, 13.10.2021, 03.12.2021, 09.02.2022, 09.06.2022, 11.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022, 25.07.2022, 04.08.2022, 25.08.2022, 13.09.2022;
-документами - протоколами огляду предметів від 25.08.2021, 27.09.2021, 11.10.2021, 08.11.2021, 07.12.2021, 19.01.2022, 10.02.2022, 10.06.2022, 16.07.2022, 18.07.2022, 26.07.2022, 18.08.2022, 27.08.2022, 14.09.2022;
-документом - протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 27.09.2021;
-документом - протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.10.2021;
-документом - довідкою за результатами участі в якості спеціаліста у кримінальному провадженні щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Жашківської міської ради від 08.02.2022;
-документом - довідкою за результатами участі в якості спеціаліста у кримінальному провадженні щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Жашківської міської ради від 18.08.2022;
-висновком експерта за результатами судово-економічної експертизи
№ СЕ-19/124-22/1738-ЕК від 24.03.2022;
-висновком експерта за результатами судово-економічної експертизи
№ СЕ-19/124-22/9214-ЕК від 05.09.2022;
-показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, з моменту повідомлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, що є злочином, який відноситься до категорії тяжких, остання набула статусу підозрюваного та на неї покладено ряд обов'язків, передбачених ст.42 та іншими положеннями КПК України.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1)ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, який ґрунтується на тому, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні за попередньою змовою тяжкого корупційного злочину, про підозру у вчиненні якого їй на даний час повідомлено, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Усвідомлення вказаних обставин є передумовою для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, а співставлення можливих негативних для неї наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у можливій найближчій перспективі, на думку органу досудового розслідування, свідчить про існування вказаного ризику;
2)ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який ґрунтується на тому, що підозрюваній інкримінується вчинення кримінального правопорушення у співучасті з підпорядкованою особою, правомірність діяльності якої вона повинна була контролювати в силу своєї посади, однак за встановлених слідством обставин умисно допускала порушення нею встановленого порядку виконання повноважень, що може свідчити про здійснення впливу й на інших працівників КНП «Центр первинної медико-санітарної допомого Жашківської міської ради», які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою зміни змісту їх показань та уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, оцінюючи можливість впливу на свідків, орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом;
3)ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 будучи підозрюваною у привласнення грошових коштів КНП «Центр первинної медико-санітарної допомогою Жашківської міської ради» шляхом зловживання службовим становищем продовжує працювати на вказаному підприємстві головним бухгалтером, має необхідний обсяг повноважень, бере участь у нарахуванні заробітної плати працівникам зазначеного підприємства та у розпорядженні бюджетними коштами.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»), справа має суспільний інтерес та повинна бути розглянута всебічно, повно та неупереджено, у розумні строки. Вказані суспільні інтереси мають більшу перевагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа Європейського суду з прав людини «Калашніков проти Росії», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Російської Федерації).
Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, а також тяжкість наслідків, спричинених даним злочином, особи підозрюваного, все це свідчить про недостатність застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій її належної процесуальної поведінки.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваної, оскільки до органу досудового розслідування не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрювану.
Домашній арешт також, на думку слідства, не може бути застосований до підозрюваної, оскільки відсутні такі обставини, які б перешкоджали чи унеможливлювали залишення підозрюваною теперішнього місця проживання, тому вона може його залишити з метою уникнення кримінальної відповідальності, що обґрунтовано підсилює ризик переховування від слідства та суду.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, вона може уникати кримінального провадження та покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші злочини, тому обрання відносно неї будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить її належної процесуальної поведінки, а без її участі, закінчити досудове розслідування у встановлені строки не вдасться за можливе.
Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Враховуючи встановлений та документально підтверджений розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , що становить 191 842, 42 гривень, на думку органу досудового розслідування, єдиним достатнім і необхідним розміром застави, що може бути застосованим до підозрюваної є вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на даний час складає 214 720 грн.
У судовому засіданні начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 просила не застосовувати запобіжний захід, пов?язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ч.1 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990р. «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, суд разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п.48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до п.4 ч.1 та п.2 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, кримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.191 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також приймає до уваги те, що підозрювана не одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до цього часу працює на посаді головного бухгалтера КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району», але при цьомумає постійне місце проживання, раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до цього часу працює на посаді бухгалтера в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківської міської ради» і перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідківі понятих у цьому ж кримінальному провадженні, ухилятися від органу досудового розслідування і суду та вчинити інший аналогічний злочин.
Однак, при цьомустороною обвинувачення не доведено наявність всіх вказаних у клопотанні ризиків щодо застосування міри запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зокрема передбаченого п.2 ч.2 ст.183 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, тому слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства, але не пов'язаний з позбавленням волі, тобто у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Приймаючи до уваги вищевказане слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 193-197, 309, 331 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ УРУП ГУНП в Черкаській області кап. поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто з 06 січня 2023 року по 28 лютого 2023 року включно, заборонивши залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- заборонити залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов?язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 09 січня 2023 року о 14 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_19