Справа№ 693/453/21
1-кс/693/5/23
про обрання міри запобіжного заходу
06.01.2023 року м. Жашків
Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків винесене у кримінальному провадженні №42021251100000004 від 23.02.2021р. ст. слідчим СВ УРУП ГУНП в Черкаській області кап. поліції ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Київ, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
начальник Жашківського відділу
Уманської окружної прокуратури - ОСОБА_5 ,
підозрювана - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат - ОСОБА_6
Ст. слідчий СВ УРУП ГУНП в Черкаській області кап. поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обгрунтування клопотання вказала, що слідчим відділенням ВП №1 УРУП ГУПНв Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
Постановою керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_10 31.10.2022р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 30.11.2022р.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 30.11.2022р. строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 28.02.2023р.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 обіймаючи у період часу з 01.08.2014 по 21.01.2021 посаду бухгалтера з розрахунку заробітної плати комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), код ЄДРПОУ 02005378, юридична адреса: Черкаська область, м. Жашків, вул. Лікарняна, 19 а, та будучи наділеною повноваженнями щодо нарахування заробітних плат працівникам вказаного підприємства, ведення виплати заробітної плати працівникам вказаного підприємства та здійснення контролю за витрачанням фонду оплати праці, тобто обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, і таким чином будучи службовою особою відповідно до положень ч.3 ст.18 КК України, володіючи багаторічним професійним досвідом, навичками та знаннями у сфері бухгалтерського обліку та звітності, маючи відповідну середню-спеціальну економічну освіту, у період часу з 18.01.2017 по 28.12.2020, зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог ст.94 Кодексу законів про працю України, ст.1 Закону України «Про оплату праці», ч.ч.1, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88,з метою незаконного збагачення, тобто одержання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, знаходячись у місті Жашків Черкаської області, у січні 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно та цілеспрямовано, утворила та очолила стійку організовану групу для спільного вчинення злочинів протягом тривалого часу, до складу якої залучила у якості пособників свою доньку ОСОБА_9 та зятя ОСОБА_8 , яка спеціалізувалася на привласненні бюджетних грошових коштів, які були виділені для фінансування виплат працівникам комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району») в загальній сумі 3 207 309,73 гривень, що в понад 2220 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та, відповідно до п.4 примітки до ст.185 КК України, складає особливо великий розмір, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем під час нарахування та виплати заробітної плати особам, які фактично не працювали на вказаному підприємстві, а саме: своїй донці ОСОБА_9 та зятю ОСОБА_8 , відкриті у АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк», а також зайвої виплати грошових коштів на власні додаткові банківські рахунки, які були відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк».
ОСОБА_4 , будучи організатором, а також і безпосереднім виконавцем злочинів, здійснювала загальне керівництво групою, координувала і погоджувала діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , які в трудових відносинах із комунальним закладом Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району») не перебували та ніякої роботи в інтересах вказаного підприємства не виконували, досягнувши з ними спільних домовленостей щодо спільного вчинення продовжуваного злочину, розробила єдиний план, функції членів групи та розподілила їхні ролі, які були спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам.
Злочинний план ОСОБА_4 полягав у тому, що остання проживаючи протягом тривалого часу за адресою: АДРЕСА_1 , зі своїми родичами: донькою ОСОБА_9 , зятем ОСОБА_8 , двома малолітніми онучками, тобто маючи з ними спільний побут та витрати, пов'язані з придбанням продуктів харчування, сплатою комунальних послуг, використанням спільного приміщення для проживання, а також спільні фінансові зобов'язання від кредитних установ, враховуючи той факт, що на той період часу її власна донька ОСОБА_9 знаходилася у декретній відпустці по догляду за малолітніми дітьми та отримувала незначний дохід у вигляді соціальних виплат, а зять ОСОБА_8 на постійній основі офіційно протягом тривалого часу не був працевлаштований і не отримував доходи, ОСОБА_4 вирішила долучити їх до злочинної діяльності з метою незаконного збагачення, шляхом наданнявказівки останнім щодо передачі їй реквізитів банківських карткових рахунків для подальшої виплати на них незаконних грошових коштів та подальшої заміни таких рахунків, шляхом відкриття нових, у разі потреби, з метою приховування факту злочинної діяльності.
Кожен із співучасників достовірно знав свою роль та функції, спрямовані на виконання єдиного для всіх плану злочинної діяльності, усвідомлював незаконність своїх дій та дій інших співучасників, бажав настання злочинних наслідків та своїми діями сприяв їх настанню, тобто діяв з прямим умислом.
ОСОБА_4 виконувала роль організатора та безпосереднього виконавця злочину, до функцій якої входило:
- керування підготовкою злочинів, що виявлялось у залученні пособників до вчинення злочину, розроблення та доведення плану вчинення злочинів, керування діями членів організованої групи;
- контроль дій членів організованої групи та надання їм вказівок;
- підготовка платіжних доручень та складання відомостей по нарахуванню заробітної плати шляхом внесення до них недостовірних даних, в яких ОСОБА_4 розподіляла між членами групи грошові кошти зараховуючи їх на відповідні банківські рахунки учасників організованої групи;
- вжиття заходів щодо прикриття злочинної діяльності від адміністрації комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району») шляхом вирішення питання щодо долучення до злочинної діяльності своїх родичів для роздроблення сум нарахування заробітної плати між собою та іншими членами організованоїгрупи.
ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відповідно до відведених їм ролей пособників злочинів здійснювали наступні функції:
- за вказівкою ОСОБА_4 . ОСОБА_8 надав їй реквізити банківського карткового рахунку, який був відкритий 21.08.2015 в Жашківському відділені АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Жашків, вул. Соборна, 15, на отримання соціальних виплат, після закінчення строку дії якого 13.05.2019 ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_4 , повторно відкрив банківський картковий рахунок в Жашківському відділені АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Жашків, вул. Соборна, 15, вказавши при цьому під час відкриття рахунку неправдиву інформацію про те, що він є різноробочим комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), оскільки на той час офіційно ніде не працював, а ОСОБА_9 , маючи відкритий 05.08.2013 банківський картковий рахунок в Жашківському відділені АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Жашків, вул. Давиденка, 4, який вона використовувала для отримання виплат по догляду за новонародженою дитиною, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , надала їй відповідні реквізити. Реквізити відкритих банківських рахунків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 передали особисто ОСОБА_4 для подальшого незаконного перерахування на них грошових коштів;
- знімали з власних банківських рахунків та передавали ОСОБА_4 незаконно отримані грошові кошти, які остання в подальшому розподіляла між учасниками групи.
Реалізовуючи злочинний план, ОСОБА_4 , будучи наділеною відповідними повноваженням та маючи відповідний доступ до необхідних документів і програмного забезпечення, достовірно знаючи, що підготовлені нею документи головним бухгалтером та головним лікарем комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району») перевірятись не будуть, оскільки вони цього не робили раніше, покладаючись на її порядність, досвід та авторитет, надавала їм на підпис документи та електронні відомості із заздалегідь недостовірними відомостями з метою подальшого привласнення бюджетних коштів.
Крім того, відповідно до злочинного плану, з метою приховання злочинної діяльності, ОСОБА_4 плануючи здійснити розкрадання великих сум коштів самостійно, розуміла, що може бути викритою керівництвом комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), тому з метою прикриття незаконної діяльності прийняла рішення щодо залучення зазначених вище родичів, які попередньо надали на це свою згоду, до вчинення злочину поетапно у різні періоди часу.
Як наслідок, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , сприяючи в досягненні спільного умислу, будучи обізнаними про їх спільний злочинний план щодо привласнення грошових коштів, виконали вказівку ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_8 надав реквізити банківського карткового рахунку, який був відкритий 21.08.2015 в Жашківському відділені АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Жашків, вул. Соборна, 15, на отримання соціальних виплат, після закінчення строку дії якого 13.05.2019 повторно відкрив банківський картковий рахунок в Жашківському відділені АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Жашків, вул. Соборна, 15, вказавши при цьому неправдиву інформацію під час відкриття рахунку про те, що він є різноробочим комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), оскільки на той час офіційно ніде не працював, та надав реквізити свого рахунку ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 , маючи відкритий 05.08.2013 банківський картковий рахунок в Жашківському відділені АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Жашків, вул. Давиденка, 4, надала його реквізити своїй матері - ОСОБА_4 . Реквізити відкритих банківських рахунків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 передали особисто ОСОБА_4 для подальшого незаконного перерахування на них грошових коштів.
Таким чином, на виконання спільних домовленостей ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, отримала від ОСОБА_8 відомості щодо його банківських рахунків №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих ним особисто у АТ «Райффайзен Банк Аваль», та від ОСОБА_9 відомості щодо її банківського рахунку № НОМЕР_4 , відомості про які не були обліковані в бухгалтерії комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району») як банківські рахунки діючих працівників даного підприємства, з метою використання вказаних рахунків в ході подальшого вчинення привласнення бюджетних коштів.
Окрім того, ОСОБА_4 маючи єдиний умисел на привласнення бюджетних коштів, зловживаючи службовим становищем, для приховування факту нарахування собі завищених сум заробітної плати, використала для цього у ході вчинення злочину належні їй банківські рахунки, а саме:
- банківський рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», відомості про який були обліковані в бухгалтерії вказаного підприємства для здійснення їй виплат в якості нарахованої заробітної плати як працівнику даного підприємства.
- банківський рахунок № НОМЕР_6 , відкритий у АТ «Ощадбанк» на власне ім'я, відомості про який не були обліковані в бухгалтерії вказаного підприємства як банківський рахунок ОСОБА_4 , на який їй підлягали перерахуванню грошові кошти в якості заробітної плати. Відомості про цей рахунок систематично у період часу з січня 2017 року по грудень 2020 року, додатково до офіційно облікованого зарплатного банківського рахунку, вносились ОСОБА_4 до електронних відомостей нарахування коштів для відправлення до АТ «Ощадбанк».
У ході реалізації єдиного злочинного умислу на привласнення бюджетних коштів ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці в комунальному закладі Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), за адресою: вул. Лікарняна, 19-а, м. Жашків, Черкаська область, у період часу з 18.01.2017 по 28.12.2020, щомісячно, двічі на місяць готувала платіжні доручення та складала паперові відомості по нарахуванню заробітної плати, в яких завищувала суму заробітної плати працівникам підприємства, які фактично працювали, що забезпечувало завищення загальної суми, яка нібито підлягала виплаті працівникам, та надавало можливість ОСОБА_4 після підписання вказаних документів розпоряджатись зайво нарахованими коштами на користь учасників злочинної групи. Після складання зазначених документів ОСОБА_4 надавала їх в паперовій формі головному бухгалтеру та головному лікарю для погодження та підпису, які вказані документи погоджували, не будучи обізнаними про факт створення ОСОБА_4 організованої злочинної групи для привласнення коштів за пособництва ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , та в подальшому, подавала вказані платіжні доручення із завідомо недостовірною інформацією до Управління Державної Казначейської служби України в Жашківському районі.
Після цього, ОСОБА_4 , маючи доступ до електронних систем «Клієнт-Банк» банківських установ АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк», через які здійснюється обмін інформацією між споживачем банківських послуг - вищевказаним підприємством та відповідною банківською установою, а також маючи можливість вносити відомості до документів, які через вказані електронні системи подаються до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк», завантажувала до них електронні варіанти відомостей, та, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не перебували у трудових відносинах із КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), вносила до відомостей зміни, додаючи інформацію про свій додатковий рахунок, прізвище зятя та доньки, та інформацію про їхні власні банківські рахунки, відкриті в АТ «Ощадбанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» і в подальшому перерозподіляла грошові кошти між собою, донькою та зятем, зменшуючи попередньо нараховані працюючим працівникам підприємства суми виплат з оплати праці, та здійснювала перерозподіл залишку надмірно нарахованих коштів між собою, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в межах реалізації попередньо розробленого плану щодо привласнення коштів зайво нарахованої суми, яка утворилась в такий спосіб.
З метою привласнення грошових коштів, окрім власного банківського рахунку, призначеного для отримання виплат з оплати праці, ОСОБА_4 вносила до відомостей інформацію про інший належний їй банківський рахунок та вказувала про необхідність зарахування на нього частини із зайво нарахованих працівникам підприємства коштів. Для відвернення уваги від розміру сум, які вона перераховувала на власні рахунки, ОСОБА_4 вносила до електронних відомостей інформацію про необхідність виплати коштів на користь дочки і зятя, додаючи у період з 01.01.2017 по 31.12.2020 до документів на виплату особисті дані зятя - ОСОБА_8 та відомості щодо належного йому банківського рахунку, та, з урахуванням попередньо розробленого плану щодо поетапного введення учасників, починаючи з 05.02.2019 по 11.10.2020, також додаючи особисті дані своєї доньки - ОСОБА_9 і відомості про належний їй банківський рахунок. Після внесення вказаних змін до електронних документів щодо виплат ОСОБА_4 , знаючи, що підготовлені нею документи головним бухгалтером та головним лікарем перевірятись не будуть, надавала їх вказаним посадовим особам, забезпечувала підписання даних відомостей із використанням електронного цифрового підпису головного бухгалтера та подання їх через електронну систему «Клієнт-Банк» до банківських установ АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк» для подальшого зарахування грошових коштів на рахунки членів організованої злочинної групи.
Привласнивши у такий спосіб за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кошти КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»), ОСОБА_4 у подальшому перерозподіляла їх між всіма учасникам організованої злочинної групи.
При цьому у період часу з січня 2017 по грудень 2020 ОСОБА_4 в ході здійснення свого єдиного злочинного умислу на привласнення бюджетних коштів для забезпечення виконання вищевказаних дій надавала на підпис складені нею документи особам, які протягом даного періоду часу виконували повноваження головних бухгалтерів, а саме у період часу з 18.01.2017 по 14.07.2017 - ОСОБА_12 , у період часу з 18.07.2017 по 05.02.2018 - ОСОБА_13 , а з 06.02.2018 по 28.12.2020 - ОСОБА_7 , та повноваження головних лікарів, а саме у період часу з 20.03.2015 по 08.08.2018 - ОСОБА_14 , у період часу з 09.08.2018 по 06.11.2018 - ОСОБА_15 , у період часу з 07.11.2018 по 28.12.2020 - ОСОБА_16 , скориставшись тим, що останні, не будучи обізнаними про створення ОСОБА_4 організованої злочинної групи, не перевіряли підготовлені нею документи, які передавались до Управління Державної Казначейської служби України в Жашківському районі та банківських установ АТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Ощадбанк» для перерахування в подальшому грошових коштів в якості заробітної плати.
Таким чином, ОСОБА_4 , відповідно до злочинного плану спільно із донькою ОСОБА_9 та зятем ОСОБА_11 , у період часу з 18.01.2017 по 31.12.2020, шляхом завищення загальної суми у відомостях до платіжних доручень на перерахування коштів працівникам вказаного підприємства в якості заробітної плати та подальшого їх зарахування на власні банківські карткові рахунки та рахунки осіб, які виступили пособниками у вчиненні злочину, здійснили привласнення бюджетних грошових коштів комунального закладу Жашківської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району» (з 11.05.2018 комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Жашківського району»),виділених Жашківською районною радою та Національною службою здоров'я України, які нарахували та виплатили в якості заробітної плати ОСОБА_4 , шляхом перерахування коштів на її карткові рахунки, відкриті в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» в загальній сумі 2 333 486,58 гривень, ОСОБА_9 , шляхом перерахування на її банківський картковий рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк», в загальній сумі 534 523, 04 гривень, ОСОБА_17 , шляхом перерахування на його банківський картковий рахунок, відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 339 300,11 гривень, які в подальшому були надані згідно з розробленим планом пособниками злочину у розпорядження організатору злочинної групи та розподіленні ОСОБА_4 між членами злочинної групи, чим заподіяли інтересам держави матеріальної шкоди на загальну суму 3 207 309,73 гривень.
31.08.2022 з урахуванням зібраних доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку міста Києва, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
23.12.2022 з урахуванням зібраних доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, уродженку міста Києва, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Правова кваліфікація дій ОСОБА_4 органом досудового розслідування визначена як організація та виконання привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто злочин, передбачений ч.5 ст.191КК України,розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.191КК України, а також внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та їх видача, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-документом - заявою ОСОБА_16 від 01.03.2021;
-документом - посадовою інструкцією бухгалтера з розрахунку заробітної плати ОСОБА_4 від 01.08.2014;
-документами - протоколами тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 11.08.2021, 12.08.2021, 13.08.2021, 06.10.2021, 12.10.2021, 13.10.2021, 03.12.2021, 09.02.2022, 09.06.2022, 11.07.2022, 14.07.2022, 15.07.2022, 25.07.2022, 04.08.2022, 25.08.2022, 13.09.2022;
-документами - протоколами огляду предметів від 25.08.2021, 27.09.2021, 11.10.2021, 08.11.2021, 07.12.2021, 19.01.2022, 10.02.2022, 10.06.2022, 16.07.2022, 18.07.2022, 26.07.2022, 18.08.2022, 27.08.2022, 14.09.2022;
-документом - протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 27.09.2021;
-документом - протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.10.2021;
-документом - довідкою за результатами участі в якості спеціаліста у кримінальному провадженні щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Жашківської міської ради від 08.02.2022;
-документом - довідкою за результатами участі в якості спеціаліста у кримінальному провадженні щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Жашківської міської ради від 18.08.2022;
-висновком експерта за результатами судово-економічної експертизи
№ СЕ-19/124-22/1738-ЕК від 24.03.2022;
-висновком експерта за результатами судово-економічної експертизи
№ СЕ-19/124-22/9214-ЕК від 05.09.2022;
-показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, з моменту повідомлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, що є злочином, який відноситься до категорії особливо тяжких, остання набула статусу підозрюваного та на неї покладено ряд обов'язків, передбачених ст.42 та іншими положеннями КПК України.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням злочинів, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1)ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, який ґрунтується на тому, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватою у організації та виконанні особливо тяжкого корупційного злочину, про підозру у вчиненні якого їй на даний час повідомлено, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Крім того, підозрювана не має офіційного місця роботи, а загальний розмір коштів, у незаконному заволодінні якими вона підозрюється свідчить про достатній рівень матеріального стану, який може використовуватись нею для забезпечення свого переховування тривалий час. Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, а співставлення можливих негативних для неї наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у можливій найближчій перспективі, на думку органу досудового розслідування, свідчить про існування вказаного ризику;
2) ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який ґрунтується на тому, що підозрюваній інкримінується роль організатора та виконавця у вчиненні розслідуваних злочинів, що може свідчити про здійснення впливу на інших підозрюваних щодо змісту їхніх показань, а також на інших свідків у цьому кримінальному провадженні, перелік яких та їх місце проживання їй відомий, а тому з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин остання шляхом погроз, залякувань, може вмовити вказаних свідків змінити свої показання на її користь.
Разом з тим ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»), справа має суспільний інтерес та повинна бути розглянута всебічно, повно та неупереджено, у розумні строки. Вказані суспільні інтереси мають більшу перевагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа Європейського суду з прав людини «Калашніков проти Росії», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Російської Федерації).
Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, а також тяжкість наслідків, спричинених даним злочином, особи підозрюваного, все це свідчить про недостатність застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій її належної процесуальної поведінки.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваної, оскільки до органу досудового розслідування не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрювану.
Домашній арешт також, на думку слідства, не може бути застосований до підозрюваного, оскільки остання не має таких обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали залишення нею теперішнього місця проживання, тому вона може залишити місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, що обґрунтовано підсилює ризик переховування від слідства та суду.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, вона може уникати кримінального провадження та покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, тому обрання відносно неї будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить її належної процесуальної поведінки, а без її участі, закінчити досудове розслідування у встановлені строки не вдасться за можливе.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Враховуючи встановлений та документально підтверджений розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , що становить 3 207 309,73 гривень, на думку органу досудового розслідування, єдиним достатнім і необхідним розміром застави, що може бути застосованим до підозрюваної є триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на даний час складає 805 200 грн.
У судовому засіданні начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені ризики, якими він обґрунтовує своє клопотання, та вважає, що до підозрюваної можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого адвоката.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ч.1 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990р. «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, суд разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п.48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до п.4 ч.1 та п.2 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, кримінальних правопорушень,передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, які відносяться до категорії тяжких і особливо тяжких, за які може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також приймає до уваги те, що підозрювана неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштована, але при цьомумає постійне місце проживання, раніше не судима.
Однак, при цьомустороною обвинувачення не доведено наявність всіх вказаних у клопотанні ризиків щодо застосування міри запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зокрема передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 ,перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, тому слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства, але не пов'язаний з позбавленням волі, тобто у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Приймаючи до уваги вищевказане слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 193-197, 309, 331 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ УРУП ГУНП в Черкаській області кап. поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто з 06 січня 2023 року по 28 лютого 2023 року включно, заборонивши залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- заборонити залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов?язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 09 січня 2023 року о 15 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_22