Дата документу 10.01.2023Справа № 645/226/22
Провадження № 2/554/2441/2023
про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г. В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-
У січні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , за змістом якої просить: відшкодувати завдану моральну шкоду грошовими коштами в сумі 26000 грн та стягнути її з відповідача на користь позивачки; витребувати докази з Фрунзенського районного суду м. Харкова та ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду № 2/0/9/-22 від 08 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» цивільну справу № 645/226/22 із Фрунзенського районного суду м. Харкова передано до Октябрського районного суду м. Полтави.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05 січня 2023 року справу передано для розгляду судді Андрієнко Г. В.
Ознайомившись із матеріалами судової справи, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 статті 4).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, що звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема : зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3); зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7) .
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Однак, позовна заява подана без додержання вимог закону щодо її форми та змісту, оскільки всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують всі викладені позивачкою обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги. Зокрема, не надано будь-якого підтвердження щодо факту укладення правочину, із подією вчинення якого позивачка пов'язує завдання збитків та моральної шкоди, при цьому вважаючи його недійсним і посилаючись на порушення умов цивільно-правового договору.
Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивачка, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України зобов'язана викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», навівши підтвердження того, що між сторонами існували правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Як видно з прохальної частини позовної заяви, позовні вимоги складаються, окрім деяких процесуальних питань, тільки з вимоги про стягнення на користь позивачки моральної шкоди, хоча в описовій частині позову позивачка посилається також на недійсність правочину.
Так, мотивуючи свої позовні вимоги, позивачка ОСОБА_1 здійснює, серед іншого, посилання на норми ст. ст. 16, 23, 216 ЦК України і ст. ст. 4, 22, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та зазначає, що правочини, вчинені із використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними; у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди вони підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.
Отже, звертаючись до суду, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 26000 грн саме за порушення цивільно-правового договору, проте матеріали справи не містять копії вказаного договору.
При цьому, позовна заява не містить викладу фактичних обставин щодо недійсності правочину - укладеного між сторонами договору, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві.
У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Тому позовна заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.
Зрештою, ОСОБА_1 вказує на вчинення правочину із використанням нечесної підприємницької практики з боку відповідача, чим їй завдано моральну шкоду, яка за її підрахунками становить 26000 грн.
Однак, усупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України у позовній заяві не зазначено розрахунку суми стягнення моральної шкоди у заявленому розмірі.
Позивачкою взагалі не вказано, з яких міркувань вона виходить, оцінюючи свої моральні страждання та визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 26000 грн, та якими обґрунтуваннями і доказами це підтверджується.
Частинами 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Також у позовній заяві її авторка просить витребувати з Фрунзенського районного суду м. Харкова для огляду матеріали цивільної справи № 645/3052/21, бо в ній наявні докази, при цьому позивачка не зазначає, які саме докази наявні у цій справі, що їх має оглянути суд, враховуючи, що остання просить розглядати справу за її відсутності.
Але не зазначає, які існують для неї перешкоди в самостійному отриманні необхідних документів із судової справи за її ж попереднім позовом до цього ж відповідача, що перебувала в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова, обмежившись лише посиланням на відсутність у неї всіх копій таких документів.
Крім того, просить витребувати з ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області всі матеріали стосовно поданих нею заяв щодо відповідача ОСОБА_2 , однак не зазначає період, за який необхідно витребувати вказані відомості та з якого приводу вона зверталась із заявами до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Фізична особа-підприємець є суб'єктом господарювання з моменту державної реєстрації.
Як видно, відповідачем у справі позивачка зазначає ОСОБА_2 як фізичну особу, тоді як зміст та вимоги позову спрямовані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а тому в цій частині позовна заява потребує конкретизації щодо статусу відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
У зв'язку із викладеним, позивачці необхідно надати докази на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця її проживання або перебування, оскільки вона стверджує, що подає позов саме за місцем свого проживання, однак не додає відповідних документів, які б це засвідчували.
Зазначені недоліки позовної заяви у їх сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі, оскільки за наведених обставин, це буде передчасним.
Таким чином, для правильного вирішення спору потрібно запропонувати позивачці надати до суду нову редакцію позовної заяви із дотриманням приписів ст. ст. 175, 177 ЦПК України, в якій врахувати перелічені вище недоліки шляхом їх усунення.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 2 вищевказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, то на підставі ст. 185 ЦПК України позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачці можливість усунути вищезазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк, тобто якщо вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута їй.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі невиконання позивачем ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Андрієнко