"12" січня 2023 р. Справа № 756/5530/20
12 січня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря - Несин Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Вишгородського нотаріального округу Київської області Кравцової Олени Вікторівни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулася з позовом до Оболонського районного суду м. Києва про визнання недійсним заповіту, який складений 15.11.2018 року ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кравцовою О.В., оформлений на бланку серії ННМ № 215458, зареєстрованого за № 63331563.
Ухвалою Оболонського районного суд м. Києва від 24.06.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Кравцової О.В., третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним передано за підсудністю на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області.
Ухвалою Вишгородського районного суд Київської області від 24.09.2020 року відкрито провадження та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Кравцової О.В., третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним, за правилами загального позовного провадження.
09.09.2021 року протокольною ухвалою суду здійснено заміну відповідача з Приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Кравцової О.В. на ОСОБА_2 . Крім того, Приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Київської області Кравцової О.В. залучено в якості третьою особою у цивільній справі № 363/5530/20.
В судові засідання, призначені 24.01.2022 року, 22.08.2022 року, 20.10.2022 року та 12.01.2023 року позивач ОСОБА_1 , повторно не з'явилася, про поважність причин не явки суд не повідомила, із заявою про розгляд справи у відсутність позивача до суду не зверталася, що було підставою перенесення розгляду справи у зв'язку не явкою позивача.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Отже, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки). Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.
При цьому, причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
Також, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У зв'язку із наведеним вище, враховуючи, що позивача ОСОБА_1 повторно не з'являвся у судові засідання, повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, із заявою про розгляд справи у його відсутність, до суду не зверталася, суд приходить до висновку про те, що поданий позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 257, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Вишгородського нотаріального округу Київської області Кравцової Олени Вікторівни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.Д. Рудюк