Справа № 357/10405/22
1-кс/357/8/23
05 січня 2023 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12022111030002909 від 10.11.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022111030002909 від 10.11.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Вказане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 призвано на військову службу на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2022 № 2 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.
Однак, у порушення вищевказаних норм законодавства України, 09.11.2022 солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив стати на злочинний шлях та вчинити кримінальне правопорушення за таких обставин.
09.11.2022, приблизно о 23 год 00 хв, солдат ОСОБА_4 рухався на мопеді по АДРЕСА_1 , де подавав звуковий сигнал за допомогою клаксону, що обурило ОСОБА_7 , котрий перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, ОСОБА_7 окликнув ОСОБА_4 на що останній зупинив транспортний засіб та направився в напрямку території вказаного домоволодіння.
Зайшовши на територію домоволодіння, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень потерпілому, взявши до рук дерев'яну палицю, та підійшовши до ОСОБА_7 , умисно наніс один удар палицею в область голови потерпілого, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому тім'яної скроневої кісток ліворуч з переходом на основу, забій головного мозку тяжкого ступеню із здавленням епідуральної гематоми ліворуч.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
11.11.2022 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.12.2022 постановою керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 11.02.2023.
В ході досудового слідства проведено ряд процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, проте закінчити досудове розслідування впродовж двох місяців, в межах терміну, передбаченого ст.219 КПК України, тобто до 11.01.2023, немає можливості, так як з метою повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно отримати висновки трьох судово-медичних експертиз, які з 07.12.2022 перебувають на виконанні Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «КОБ СМЕ»; отримати висновок судово-імунологічної експертизи, яка з 28.11.2022 перебуває на виконанні КЗ КОР «КОБ СМЕ»; провести слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_4 ; за результатами проведення слідчого експерименту з підозрюваним призначити судово-медичну експертизу.
Після отримання висновків вказаних судових експертиз необхідно визначити чи є достатніми зібрані під час досудового розслідування докази, виконати вимоги ст.290 КПК України та закінчити досудове розслідування даного кримінального правопорушення.
На даний час висновки за результатами проведення вищезазначених експертиз не отримано, оскільки їх проведення потребує значного проміжку часу. Крім того, результати експертиз відіграють ключову роль для повного та всебічного з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи наявність встановлених Білоцерківським міськрайонним судом ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що на даний час не відпали та продовжують існувати в тому самому об'ємі, як і були при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_4 без застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинить інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, передбачені пп.1.3,5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, на думку слідчого, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти існуючим ризикам.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.02.2023.
Захисник та підозрюваний заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважали, що підозрюваному можливо змінити запобіжний захід на більш м'який, долучивши при цьому в судовому засіданні довідку-характеристику, надану виконавчим комітетом Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 , копію військового квитка ОСОБА_4 , копію медичної довідки КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» та письмові заперечення проти клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, розписки про відшкодування шкоди.
Заперечуючи проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , захисник посилається на те, що в клопотанні слідчого жодним чином не обґрунтовано відповідними доказами наявність хоча б одного ризику.
Зауважує, що ОСОБА_4 приймав участь у бойових діях до моменту отримання вогнепального поранення 27.05.2022 у м.Слов'янську Донецької обл., після чого був евакуйований до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, де був прооперований, та на теперішній час потребує нагляду хірурга, оскільки має відкриту рану. При цьому, зазначив, що наразі існує можливість виклику лікаря додому, який зможе здійснити професійний догляд за ОСОБА_4 та надати необхідну медичну допомогу. Дані обставини свідчать про відсутність будь-яких намірів переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, оскільки ОСОБА_4 в свої 25 років гідно та мужньо, не уникаючи мобілізації, приймає участь у боротьбі за незалежність України.
Також захисник зазначає, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується за місцем проживання та реєстрації в с.Велика Березянка Білоцерківського району, має грамоту за сумлінне несення служби в лавах ЗСУ.
На переконання сторони захисту, злочин вчинено з необережності, оскільки на даній стадії досудового розслідування існують обґрунтовані сумніви в доведеності прямого умислу підозрюваного на завдання тілесних ушкоджень потерпілому, враховуючи вже надані потерпілим та свідком свідчення.
Крім того, захисник посилається на неможливість сторони обвинувачення забезпечити належним чином участь підозрюваного в слідчих діях, з огляду на перебування підозрюваного під вартою в м.Києві. При цьому, підозрюваний фактично позбавлений можливості вчасно подати необхідні докази, що можуть виправдовувати його та сприяти проведенню об'єктивного досудового розслідування із дотриманням розумних строків, визначених КПК України.
Потерпілим ОСОБА_7 до суду подано заяву, в якій він не заперечує проти зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який, що не пов'язаний з триманням під вартою, а саме просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого, з огляду на таке.
Як встановлено із матеріалів клопотання, Білоцерківським РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022110030002909 від 10.11.2022, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
11.11.2022 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 12.11.2022 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08 січня 2023 року включно.
Постановою керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 29.12.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 11.02.2023.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обгрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2001 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішенн у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівсьтва» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язує підозрювану особу з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, дослідженими під час судового розгляду клопотання, а саме: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколом огляду від 10.11.2022; протоколом огляду місця події від 10.11.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.11.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 10.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.11.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 10.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.11.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 від 10.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 11.11.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.11.2022; постановою про призначення судово-імунологічної експертизи від 28.11.2022; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.11.2022; постановами про призначення судово-медичних експертиз від 07.12.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 від 28.11.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 21.12.2022.
На думку слідчого судді, вказаних доказів, для підтвердження обґрунтованості підозри достатньо, задля переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено кримінальне правопорушення.
Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурором в судовому засіданні було доведено та підтверджено зібраними по кримінальному провадженню доказами, долученими до клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 , а також наявність ризиків, визначених пп. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Окрім цього, 15.11.2021 ОСОБА_4 засуджено вироком Таращанського районного суду Київської області за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. Отже, у разі доведення його винуватості в інкримінованому злочині йому загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_4 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При наданні ступеню ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілого та свідків, слідчий суддя виходить з того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 , який знає дані свідків, що вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе, як злочинця. Також, ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Оцінюючи ступінь ризику, передбаченого п.5 ч.1 т.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, має незняту та непогашену судимість, інкримінований злочин вчинено у період іспитового строку. Окрім цього, ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем, є особою, покликаною захищати та обороняти Державу, під час дії в Україні в умовах воєнного стану застосував насильство, чим вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане і спрямоване спричинити тяжкі тілесні ушкодження, що негативно впливає на стан військової дисципліни у Збройних Силах України, а також створює побоювання серед цивільного населення, підриває авторитет військовослужбовців в умовах збройної агресії проти України та свідчить про відсутність моральних принципів у підозрюваного ОСОБА_4 , який вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає. Тому, дані обставини також свідчать про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
Разом з цим, в судовому засіданні встановлено ОСОБА_4 приймав участь у бойових діях до моменту отримання вогнепального поранення 27.05.2022 у м.Слов'янську Донецької обл., після чого був евакуйований до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, де був прооперований, та на теперішній час потребує регулярного нагляду лікарів, оскільки має відкриту рану, частково відшкодував завдані збитки потерпілому та останній не заперечує проти зміни запобіжного заходу.
Окрім цього, ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується за місцем проживання та реєстрації, є військовослужбовцем, призваним по мобілізації, стрілець військової частини НОМЕР_1 .
Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції протягом тривалого часу є на даний час необґрунтованим, а існуючим ризикам, передбаченим пп. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, може дієво запобігти запобіжний захід, який не є виключним за своєю суворістю.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» ЄСПЛ зазначив, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається.
У справі «Хайредінов проти України» ЄСПЛ вказав, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
У справах «Лабіта проти Італії» та «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання проте, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, а саме: його молодий вік, стан здоров'я (потребує регулярного нагляду лікарів, у зв'язку із наявною відкритою раною), сімейний стан (одружений, має на утриманні малолітнього утриманця), соціальні зв'язки, спосіб життя (приймав участь у бойових діях до моменту отримання вогнепального поранення 27.05.2022), часткове відшкодування завданих збитків потерпілому, позицію останнього, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення на даній стадії судового процесу не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як продовженням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливо.
Положеннями ст. 181 КПК України передбачено, що до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Отже, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що, незважаючи на те, що ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю та покладенням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належну процесуальну поведінку.
При цьому, слідчий суддя зважає на практику ЄСПЛ, згідно з якою за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт, прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 §1(с) Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії»). Тому слідчий суддя дійшов висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю найбільш відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 194, 197, 199, 372, ч.2 ст.376 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням засобів електронного контролю, строком до 11 лютого 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) з'являтись до слідчого, прокурора або слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатись із села Велика Березянка Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
4) заборонити ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, а також з іншими особами, які брали участь у якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій;
7) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали про зміну запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту доручити Білоцерківському РУП ГУ НП в Київській області.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , щодо якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 .
Визначити строк дії ухвали до 11 лютого 2023 року включно.
Копію ухвали про зміну запобіжного заходу негайно вручити учасникам процесу після її проголошення.
Відповідно до ст.205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 09.01.2023 о 9 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя: ОСОБА_15