07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
Справа № 356/8/23
№ провадження 2-о/356/12/23
05.01.2023 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Падун А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини
До Березанського міського суду Київської області звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із спільною заявою про встановлення факту народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилась в м. Севастополь АР Крим, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , який народився в м. Сімферополь АР Крим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України. Заява обґрунтована тим, що Уповноваженими органами РАЦС України шлюб між заявниками не зареєстрований, проте 17.06.2016 між ними зареєстровано шлюб у м. Севастополь АР Крим. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась дочка - ОСОБА_3 в м. Севастополь АР Крим, та ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_4 в м. Сімферополь АР Крим. Отримати свідоцтва про народження дітей у відділі державної реєстрації актів цивільного стану українського зразка неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту народження необхідно заявникам для отримання свідоцтва про народження дітей встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України та реалізації в подальшому дітьми всіх належних їм прав та свобод громадян України.
04.01.2023 від представника заінтересованої особи до суду надійшов відзив, згідно якого в свідоцтвах про народження дітей, виданих органами на тимчасово окупованих територіях, вказані відомості про громадянство батьків, що суперечить їхнім паспортам громадян України. Надані суду документи складені іноземною мовою та не містять перекладу. Крім того, з даних документів вбачається, що діти народились у зареєстрованому шлюбі, а прізвище матері у свідоцтвах про народження та виписному медичному свідоцтві про народження вказане по чоловіку « ОСОБА_5 », хоч законом України передбачено порядок обміну паспорта в таких випадках. За наведених обставин, пред'явлені заявниками вимоги про встановлення факту народження дітей не визнає та просить відмовити.
Заявники та їх представник - адвокат Гуртова Т. І. в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, при зверненні до суду разом з заявою представник Гуртова Т. І. подала заяву, в якій заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила розгляд справи проводити без участі її та заявників.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності належним чином повідомлених учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини по справі, суд вважає, що заява про встановлення факту народження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом положень п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі, справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Так, положеннями ч. 3-4 ст.49 ЦК України встановлено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Водночас Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі - Правила № 52/5), якими визначено правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.
У рішеннях по справах «Лоізіду проти Туречини» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18.12.1996), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10.05.2001), «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23.02.2016), Європейський суд з прав людини, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, довідці медичного характеру, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт народження дитини.
Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Верховного суду від 23.11.2022 у справі № 759/7001/22, висновки якого щодо застосування відповідних норм права суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Судом встановлено, що 17.06.2016 між заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України у м. Севастополь АР Крим зареєстровано шлюб, про що суду надано копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.06.2016, виданого Відділом запису актів цивільного стану Гагарінського району міста Севастополь Управління запису актів цивільного стану міста Севастополь; прізвище дружини ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу вказане як « ОСОБА_5 » (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 в м. Севастополь АР Крим, Україна, народила дитину жіночої статі, що підтверджується копією медичного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12).
Відповідно до наданого суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого на тимчасово окупованій території України 22.11.2019 Відділом запису актів цивільного стану Гагарінського району міста Севастополь Управління запису актів цивільного стану міста Севастополь, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_7 (а.с.11).
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в м. Сімферополь АР Крим, Україна, народила дитину чоловічої статі, що підтверджується копією медичного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.14).
Відповідно до наданого суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого на тимчасово окупованій території України 30.12.2021 Відділом запису актів цивільного стану Гагарінського району міста Севастополь Управління запису актів цивільного стану міста Севастополь, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_7 (а.с.13).
Заявники на підтвердження того, що вони є громадянами України, надають копії паспортів, ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі 16.05.2006, та ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі 20.03.1998 (а.с.4-5,7-8).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Встановлення вказаного в заяві факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації народження дітей та реалізації в подальшому всіх належних їм прав та свобод громадян України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що для проведення державної реєстрації народження дітей в установленому законом порядку існують об'єктивні перешкоди, тому з метою захисту прав і свобод громадян України, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.
Водночас, доводи заінтересованої особи щодо невідповідності зазначення даних про батьків в документах, виданих органами на тимчасово окупованих територіях, та їхніх паспортах громадян України, суд відхиляє, оскільки факт народження дітей у заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідний час та місці достовірно встановлено судом за наявними в матеріалах справи документами.
Водночас, посилання заінтересованої особи на положення ст. 133 СК України, якою визначений порядок визначення походження дитини від подружжя, суд відхиляє з огляду на ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», при цьому зазначаючи, що особливості провадження у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України, якою запроваджено спрощений порядок встановлення таких фактів.
Так, згідно з ч. 3 вказаної статті у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Нормами Правил державної реєстрації актів цивільного стану № 52/5 передбачений спеціальний порядок заповнення даних про батьків у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, що підлягає застосуванню органами державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 89, 211, 223, 258-261, 263, 293-294, 315, 317, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Березанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна, та дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 05.01.2023.
Суддя І. О. Капшученко