Справа № 288/1515/22
Провадження № 3/288/7/23
12 січня 2023 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
місце роботи: не працює,
РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП,
До Попільнянського районного суду Житомирської області від Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228416 від 11 серпня 2022 року, ОСОБА_1 , 10 серпня 2022 року в с. Романівка по вулиці Олександра Олійника,1, Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом MAZDA -5 д. н. з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці дорожньо - транспортної пригоди за допомогою приладу алкотестера «Drager» 6810», зі згоди водія у встановленому порядку, що підтверджується тестом № 157 від 11.08.2022, результат огляду становлять 0.26 проміле. Своїми діями порушив пункти 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228430 від 11 серпня 2022 року, ОСОБА_1 , 10 серпня 2022 року в с. Романівка по вулиці Олександра Олійника,1, Житомирського району Житомирської області, керуючи транспортним засобом MAZDA -5 д. н. з. НОМЕР_2 , не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним , внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме бетонні блоки блок -посту, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п.12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винність в скоєних правопорушеннях визнав частково в частині статті 124 КУпАП, за частиною 1 статті 130 КУпАП, не визнав.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,
а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відміну від їх належності придатність для використання за змістом.
Системний аналіз змісту положень КУпАП в поєднанні із позицією ЄСПЛ свідчить, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, які передбачені ст.280 КУпАП, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суддя при ухваленні рішення.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а бо в разі відмови таких осіб від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
На підтвердження перебування ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп'яніння до суду надано, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228416 від 11.08.2022; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 11.08.2022; роздруківкою приладу «Драгер» ALCOTEST № 6810 від 11.08.2022, результат тесту - 0.26‰;Відеозапис події (компакт-диск).
Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 висловив бажання пройти огляд в медичному закладі, та працівник поліції видав йому направлення на проведення медичного обстеження на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно вимог Розділу 2 п. 7 Інструкції Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 р., установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Проте, як вбачається з результату токсикологічного дослідження методом ГХ крові № 2438, проведеного КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, дата відбору 11 серпня 2022 року та час 10 година 25 хвилин. Результат дослідження: етиловий алкоголь у ОСОБА_1 не виявлений.
Суддя, вислухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Нормами статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом положень статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР України, водієві забороняється: керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Порядок).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 р. пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з пункту 3 р. І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 р. І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. Р. І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,
а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року N 14 визначено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є недоведеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).
У зв'язку з чим, враховуючи сукупність інших досліджених доказів, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, суд приходить до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ№14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228430 від 11 серпня 2022 року в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ;
- поясненнями ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року;
- план - схемою до протоколу ДТП від 10 серпня 2022 року.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, судовим розглядом встановлено в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно статті34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, згідно статті35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Згідно статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, визначені ст.247 КУпАП.
Пунктом 7 ч.1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Враховуючи, що датою вчинення правопорушення в протоколі вказано 10 серпня 2022 року і станом на день розгляду справи 12 січня 2023 року зазначений у ст. 38 КУпАП строк сплив, то притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та накладення на неї стягнення є неможливим.
Разом із тим, із правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові №927/623/18 від 16.04.2019 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 8, 21, 55, 62, 63, 129 Конституції України ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 7, 9, 221, 247-249, 251, 265-1, 265-2, 266, 268, 279, 280, 283-285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків передбачених статтею 38 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду Є.О.Зайченко