справа 295/12108/22
12 січня 2023 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,--
До суду надійшла вище вказана заява про видачу судового наказу згідно якої заявник просить стягнути з боржника заборгованість за сплату житлово-комунальних послуг, інфляційних втрат та 3 % річних за період з 1 серпня 2021 року по 3 листопада 2022 року.
Дослідивши матеріали заяви судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідно ним правовідносини.
За період з серпня 2021 року по листопад 2022 року згідно фінансового стану особового рахунку боржника у останнього є заборгованість у розмірі 8063,82 гривень.
Разом з тим, із наданих заявником розрахунків встановлено, що попри вказаний у заяві період розрахунку з інфляційних втрат та 3 % річних з 1 серпня 2021 року по 3 листопада 2022 року, у розрахунку інфляційних втрат зазначено період з вересня 2019 року по січень 2022 року, а у розрахунку 3 % річних зазначений період з 11 вересня 2019 року по 23 лютого 2022 року.
Законодавством України вказані правовідносини врегульовано наступним чином.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України).
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, у випадках коли заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 3, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦПК України).
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства України, якими врегульовано вказані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу з огляду на наступне.
Документи, що подані до заяви про видачу судового наказу, суперечать одне одному. Заява про видачу судового наказу наводить необґрунтований розрахунок заборгованості за жодними нарахуваннями в той час коли довідка про фінансовий стан містить відомості лише про здійснені нарахування за надані послуги без згадувань про інфляційні та три відсотки річних.
Відтак, враховуючи наведене, суд вважає відсутніми підстави для видачі судового наказу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 161, 165 ЦПК України, суд,--
У видачі судового наказу відмовити на підставі п. 3 та п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повне рішення складено 12 січня 2023 року.
Суддя Євген Татуйко