Справа №295/17671/18
Категорія 19
1-кп/295/568/23
12.01.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12018060020003311 від 14.08.2018 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-13.12.2006 апеляційним судом Житомирської області за п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України на 14 років позбавлення волі; Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 01.07.2015 на підставі ст.82 КК України замінено невідбуту частину покарання на 4 роки 6 місяців 6 днів обмеження волі. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 19.10.2016 на підставі ст.81 КК України звільнено умовно-достроково від відбування покарання на 1рік 11 місяців 6 днів.
- 14.04.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
-02.12.2022 Корольовським районним судом м.Житомира за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі
по обвинуваченню за ч.2 ст.186 КК України
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_4
13.08.2018 близько 18 години ОСОБА_4 перебував на Соколовському кар'єрі, що за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із ОСОБА_6 розпивали спиртні напої.
Під час розпиття спиртного, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс потерпілому один удар в обличчя. В ході нанесення тілесного ушкодження у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення майна, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_4 , наблизився до ОСОБА_6 спереду та наніс кулаком своєї правої руки один удар в область обличчя останнього, від якого ОСОБА_6 впав на землю, отримавши тілесні ушкодження у вигляді садна волосистої частини голови, синець на обличчі, синці на верхній лівій кінцівці.
В подальшому, подолавши таким чином волю ОСОБА_6 до опору, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в той же час, із правої кишені штанів ОСОБА_6 , який лежав на землі, забрав мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 337 грн 50 коп.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишив та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 337 гривень 50 копійок.
Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненими повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю за обставин викладених в обвинуваченні, пояснив, що дійсно на Соколовському кар'єрі забрав у ОСОБА_7 мобільний телефон коли вживали разом спиртне та посварилися. Потім телефон здав у ломбард. В послідуючому з потерпілим помирилися, викупив з ломбарду викрадений телефон, який слідчий повернув ОСОБА_8 . Просив пробачення у потерпілого. У вчиненому розкаявся, шкодує що так вчинив.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорює їх, його позиція є добровільною, а тому суд відповідно до ст.349КПК України за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12КК України відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставиною, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Суд виключає з обвинувачення обтяжуючу покарання обставину рецидив злочинів, оскільки кваліфікуючою ознакою вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч.2 ст.186КК України вже зазначено повторність.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_4 як особа характеризується посередньо по місцю проживання, збитки потерпілому відшкодував, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, будучи засудженим за вчинення умисного злочину та звільненим з місць позбавлення волі умовно-достроково, знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, на даний час відбуває покарання за вироком суду, а тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції статі за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з частковим приєднанням відповідно до ст.71КК України невідбутого покарання за вироком апеляційного суду Житомирської області від 13.12.2006 року.
Також суд застосовує до обвинуваченого вимоги ч.4 ст.70КК України, оскільки злочин за вчинення якого він визнається винуватим ОСОБА_4 вчинив до постановлення щодо нього вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 02.12.2022року.
Питання стосовно речових доказів судом вирішуються в порядку ст.100КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні товарознавчої експертизи в сумі 1430грн суд в порядку ст.124КПК України стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
Керуючись ст.ст.371,373,374КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання приєднати частково невідбуту ним частину покарання за вироком апеляційного суду Житомирської області від 13.12.2006 року та призначити покарання - 4 (чотири) роки 10 (десять) днів позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 02.12.2022 більш суворим покаранням призначеним даним вироком призначити ОСОБА_4 остаточне покарання 4 (чотири) роки 10 (десять) днів позбавлення волі.
Строк відбуття ОСОБА_4 покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання відповідно вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 02.12.2022 строк тримання під вартою з дня затримання з 11.01.2021 по 05.01.2023 з розрахунку день за день.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів при проведенні науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Житомирській області товарознавчої експертизи в сумі 1430грн.
Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі чорного кольору залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1