12 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 179/2011/19
Провадження № 51 - 1279 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 ,
встановив:
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2021 року за клопотанням обвинуваченої ОСОБА_6 кримінальне провадження № 12018040470000659 від 23 листопада 2018 року щодо неї закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України, а ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої за ст. 286 ч. 1 КК України, відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_6 процесуальних витрат на користь потерпілого.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, наявні матеріали провадження, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від
02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та судових рішень, ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_6 процесуальних витрат на користь потерпілого, яка винесена в порядку ст. ст. 534, 537, 539 КПК України. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.
Отже, порушене представником потерпілого у касаційній скарзі питання, стосується оскарження судових рішень, постановлених в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України.
Щодо вказаного питання Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 18 березня 2019 року (справа № 756/9514/15-к, провадження за касаційною скаргою № 51-115 кмо 17), зазначивши, що за змістом ст. 129 ч. 3 п. 8 Конституції України, ст. 424 ч. 2, ст. 539 ч. 6 КПК України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Таким чином, оскаржувані представником потерпілого ухвали винесені в порядку ст. 539 КПК України, а тому з врахуванням вищезазначеного висновку об'єднаної палати Верховного Суду не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити представнику потерпілого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_2