12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 759/24141/19-ц
провадження № 61-227 ск 23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд», про поділ спільного майна подружжя,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року залишено без змін.
29 грудня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (передано 04 січня 2023 року), у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки копію постанови суду апеляційної інстанції отримано 14 листопада 2022 року. Також просив врахувати запровадження на території України воєнного стану та періодичну відсутність електропостачання через обстріл по об'єктам енергетичної інфраструктури України.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У пункті 5 частини першої статті 183 ЦПК України зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
З урахуванням наведеного, вищезазначені доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки не надано доказів підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції. Заявник подавав апеляційну скаргу і зобов'язаний слідкувати за рухом справи, так як обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року
у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду
в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року неповажними.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 16 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 19 жовтня 2022 року залишити без руху.
Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю
10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько