Ухвала
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 153/1687/21
провадження № 61-260ск23
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Дністер», третя особа - Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про припинення права колективної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України,
В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив припинити право колективної власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 0,5 га, що розташована на АДРЕСА_1 , яка зазначена в державному акті на право колективної власності на землю серії ВН000001 від 13 вересня 1995 року, виданому колективному сільськогосподарському підприємству «Дністер» Цекинівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області, визнати за ним право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 0,5 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 , з моменту набуття - 09 лютого 2011 року права власності на розташовані на вказаній земельній ділянці тютюносушарки.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 березня 2022 року позов задоволено частково.
Припинено право колективної власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 0,5 га, що розташована на АДРЕСА_1 , яка зазначена в державному акті на право колективної власності на землю серії ВН000001 від 13 вересня 1995 року, виданому колективному сільськогосподарському підприємству «Дністер» Цекинівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 0,5 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 15 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
04 січня 2023 року ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн) та становить 355 600,00 грн (71,12 грн (1 кв. м) х 0,5 га (5 000 кв. м)).
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Таким чином, обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Дністер», третя особа - Ямпільська міська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, про припинення права колективної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров