12 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/283/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Вчорайшенської сільської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б. (головуючий), Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.)
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Першотравневе"
до Вчорайшенської сільської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. ОСОБА_5 ,
5. ОСОБА_6 ,
6. ОСОБА_7 ,
7. ОСОБА_8 ,
8. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
9. Фермерське господарство "Лебединський О.В."
про скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання права постійного користування земельними ділянками,
30.12.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вчорайшенської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 (повний текст складено 15.12.2022) у справі № 906/283/20, подана 27.12.2022 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв'язку.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;
за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з касаційної скарги, заявник в якості обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судового рішення господарського суду апеляційної інстанції зазначає пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, ним наведено підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в якості підстав для подання касаційної скарги, скаржником не наведено конкретної норми права, яку суди застосували (або повинні були застосувати) при розгляді справи та щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім загального посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити безпосередньо зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Оскільки у касаційні скарзі скаржником не зазначено підстави (підстав) її подання відповідно до змісту вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то згідно з частиною другою статті 292 цього кодексу зазначена скарга підлягає залишенню без руху.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У 2020 році Селянське (фермерське) господарство "Першотравневе" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.05.2020) про:
1) визнання протиправним і скасування рішення Вчорайшенської сільської ради № 370 від 24.10.2019 "Про надання безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства" про передачу громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 26,3453 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0083 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу, Вчорайшенської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області (за межами населених пунктів);
2) визнання протиправним і скасування рішення Вчорайшенської сільської ради № 371 від 24.10.2019 "Про надання безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства" про передачу громадянам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 15,4817 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу, Вчорайшенської сільської ради, Ружинського району (за межами населених пунктів);
3) визнання за Селянським (фермерським) господарством "Першотравневе" права постійного користування земельними ділянками кадастрові номери 1825284400:08:000:0084 та 1825284400:08:000:0083, загальною пл. 44,0 га, розташованими на території Вчорайшенської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, які були надані ОСОБА_9 за Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ 05-17 № 000046, на підставі рішення Ружинської районної ради від 28.02.2000.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.07.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Першотравневе" на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2022 у справі № 906/283/20 задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2022 у справі №906/283/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Вчорайшенської сільської ради № 370 від 24.10.2019 "Про надання безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства";
- визнано протиправним і скасовано рішення Вчорайшенської сільської ради № 371 від 24.10.2019 "Про надання безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства"
В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 29.07.2022 у справі №906/283/20 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
У касаційній скарзі Вчорайшенська сільська рада просить Суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та закрити провадження у цій справі.
Таким чином, з викладеного вбачається, що заявник оскаржує постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 повністю, оскільки фактично просить її скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасуванні рішень Вчорайшенської сільської ради № 370 від 24.10.2019 і № 371 від 24.10.2019, а також в частині змінення рішення місцевого господарського суду щодо позовної вимоги про визнання за Селянським (фермерським) господарством "Першотравневе" права постійного користування спірними земельними ділянками, яке було викладено в редакції судом апеляційної інстанції (3 вимоги немайнового характеру).
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлюється у розмірі 2 102,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 12 612,00 грн (2 102,00 грн * 3 * 200 %).
Крім того, відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Квитанція, яка додана до касаційної скарги не може вважатися належним доказом сплати судового збору у визначеному законом порядку, оскільки у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" відсутня інформації про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами, зазначеними у ній.
Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
У зв'язку з цим, Вчорайшенській сільській раді необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 12 612,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:
- нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 906/283/20, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Вчорайшенської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі № 906/283/20 залишити без руху до 13.02.2023, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Зуєв