Справа №155/1280/22
Провадження №3/155/13/23
12.01.2023 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, за скоєння нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 04 листопада 2022 року о 13 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , неналежно виконувала опікунські обов'язки відносно ОСОБА_2 , а саме допустила самовільне залишення нею місця проживання, чим порушила ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що неповнолітня ОСОБА_2 , якій незабаром виповниться вісімнадцять років, поїхала до свого нареченого, не попередивши її про це. У зв'язку з цим вона викликала працівників поліції. Коли дитина повернулась, вона була поміщена до притулку. На даний час неповнолітня ОСОБА_2 проживає з нею.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 в неналежному виконанні нею опікунських обов'язків не доведена.
Адміністративна відповідальність за ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання вищевказаних обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягується до адміністративної відповідальності, неналежно виконувала свої опікунські обов'язки та яких саме опікунських обов'язків вона не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на неналежне виконання нею опікунських обов'язків.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджена.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки склад адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 відсутні, вважаю доцільним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук