вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
11 січня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1712/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро «Південь»
про стягнення 68947,41 грн,
22.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро Південь» про стягнення 68947,41 грн за заказом-нарядом до акту виконаних робіт № 34768 від 15.04.2021, з яких 52604,67 грн основного боргу, 2507,73 грн річних та 13835,01 грн інфляційних. Поряд з цим, Позивач заявив вимоги про компенсацію за рахунок Відповідача витрат на сплату судового збору у сумі 2481 грн та на професійну правничу допомогу у сумі 7800 грн.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що він виконав підрядні роботи з діагностики коробки передач та супутні цьому роботи, проте Відповідач їх вартість не сплатив, у зв'язку з чим заборгував 52604,67 грн. Через наявну заборгованість Позивач нарахував 2507,73 грн річних та 13835,01 грн інфляційних.
Після отримання відзиву на позов Позивач підтримав вимогу щодо стягнення річних та інфляційних.
Відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що:
- суму основного боргу сплатив в повному обсязі 06.10.2022 та на підтвердження надав платіжне доручення № 244942 від 06.10.2022;
- акт виконаних робіт та заказ наряд підписано в один день, а тому факт підписання акту не може свідчити про виконання робіт саме в цей день;
- зобов'язання підлягає виконанню у строк відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а саме у семиденний строк після пред'явлення вимоги;
- Позивач не надав доказів отримання Відповідачем вимоги від 28.01.2022,
- він підтверджує лише факт отримання вимоги Позивача від 26.07.2022, а саме 30.07.2022, а тому строк виконання зобов'язань настав для нього лише 07.08.2022.
Ухвалою від 29.11.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін та установив їм строки для подачі процесуальних заяв.
У встановлені строки Відповідач подав відзив на позов, а Позивач - відповідь на відзив.
Відповідно до Заказу-наряду до Акту виконаних робіт № 34768 від 15.04.2021 (а.с.6) ТОВ «Торговий дім «Альфатех», як Виконавець, та ТОВ «ТАС Агро Південь», як Замовник, визначили обсяг робіт, а також вартість робіт і встановлених запасних частин, а саме:
- демонтаж капота та облицювання загальною вартістю 1320 грн;
- демонтаж двигуна - 3960 грн;
- демонтаж/монтаж переднього моста - 3960 грн;
- зняття кабіни - 7920 грн;
- демонтаж паливної та вихлопної системи - 5280 грн;
- демонтаж КПП - 2640 грн;
- мийка КПП - 330 грн;
- розбирання та дефектування КПП - 7920 грн;
- вартість виклику - 10360 грн;
- очищувач карбюратора +20 AХХІS 500 мл - 147,23 грн.
Загальна вартість робіт та матеріалів за заказом-нарядом становить 52604,67 грн.
Відповідно до Акту виконаних робіт № 34768 від 15.04.2021 (а.с. 7) Виконавець виконав діагностування та дефектовку на загальну суму їх вартості 52604,67 грн. Як слідує з тексту акту сторони не мали претензій одна до одної, що підтверджено їх підписами і печатками.
Суд також зазначає, що за статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
В пункті 8.2.8 постанови від 08.07.2019 у справі № 910/4994/18 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду висловив правову позицію, зазначивши, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.
Таким чином, беручи до уваги поведінку сторін, а саме підписання акту виконаних робіт, суд констатує існування між Позивачем та Відповідачем усного договору підряду.
28.01.2022 за вих. № 28/01-22 (а.с. 19-20) та 26.07.2022 за вих. № 26/07-22 (а.с.21-22) Позивач направив Відповідачу вимоги про сплату вартості виконаних робіт.
06.10.2022 платіжним дорученням № 244942 від 06.10.2022 (а.с. 63) Відповідач сплатив вартість виконаних робіт у сумі 52604,67 грн.
Установлені судом обставини свідчать про виникнення між Позивачем і Відповідачем майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір підряду.
Так, у відповідності до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1).
Отже, Відповідач, як замовник робіт, зобов'язаний прийняти виконану Позивачем роботу та сплатити йому, як виконавцеві, відповідну плату вартості робіт.
Безпосередньо обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, урегульований положеннями статті 853 ЦК України. Так, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (частина 1).
У спорі суд установив, що Відповідач прийняв виконані Позивачем роботи, підписавши акт виконаних робіт без зауважень, що свідчить про виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань.
Загальні положення про строки (терміни) виконання зобов'язань встановлені статтею 530 ЦК України. Зокрема: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо інший обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2).
Втім, у відповідності до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.
Таким чином, закон визначає декілька строків оплати за виконані підрядні роботи: «попередня оплата» та «після здачі робіт». При цьому, положення статті 854 ЦК України в питанні строків оплати за виконані підрядні роботи є спеціальними по відношенню до загальної норми статті 530 ЦК України, а тому при визначення строку оплати перевага надається приписам статті 854 ЦК України.
У даному випадку в усному договорі підряду сторони не встановлювали термін оплати вартості робіт, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 854 ЦК України, за якою замовник мав сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.
За наслідками такого висновку, твердження Відповідача про виникнення у нього обов'язку зі сплати вартості робіт лише у семиденний строк після пред'явлення претензії є помилковими.
Відтак, Відповідач повинен був сплатити вартість робіт після їх прийняття, тобто підписання акту виконаних робіт № 34768 від 15.04.2021, у зв'язку з чим починаючи з 16.04.2021 у Відповідача виник обов'язок зі сплати вартості робіт, а у Позивача виникло право на отримання і стягнення такої вартості.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
У спорі суд установив, що Відповідач здійснив оплату вартості підрядних робіт в сумі 52604,67 грн лише 06.10.2022, тобто з пропуском необхідного до сплати строку, але до дня звернення Позивача з позовом до суду (18.11.2022). При цьому він не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного (повного та у строк) виконання зобов'язання.
За таких обставин суд висновує, що Відповідач допустив несвоєчасну оплату вартості підрядних робіт у визначений законом строк, чим порушив взяте на себе зобов'язання та під час судового розгляду не довів зворотного. При цьому Відповідач здійснив оплату за виконані підрядні роботи до звернення Позивача з позовом до суду, а тому позовні вимоги в цій частині є неправомірними.
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 2507,73 грн та інфляційних у сумі 13835,01 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив розрахунок річних та зазначає, що нарахування Позивачем здійснено з 16.04.2021 по 16.11.2022, проте, як свідчать матеріали справи, Відповідач сплатив суму основної заборгованості 06.10.2022, тому належним періодом нарахування є період з 16.04.2021 по 05.10.2022.
Таким чином суд розрахував суму річних, яка підлягає сплаті, за формулою: річні = (заборгованість) х 3 % х (кількість прострочених днів): 365 (кількість днів у році): 52604,67 грн (заборгованість) х 3% х 538 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у році) = 2326,14 грн.
Отже сума річних, яка підлягає стягненню становить 2326,14 грн, натомість нарахування 181,59 грн річних є неправомірним.
Суд перевірив розрахунок інфляційних та зазначає, що Позивач здійснив нарахування інфляційних за період з червня 2021 по жовтень 2022 (включно), а оскільки суд позбавлений можливості самостійно корегувати початок періоду нарахування інфляційних в сторону збільшення, то для початку розрахунку застосовується місяць, який визначив Позивач, в той же час останнім місяцем нарахування є вересень 2022, оскільки сума основної заборгованості сплачена 06.10.2022.
Разом з цим вірною формулою для розрахунку інфляційних є: (сума заборгованості) х (індекс інфляції за період) - (сума заборгованості) = інфляційне збільшення, а не формула, яку застосував Позивач.
Так, індекс інфляції за період з 01.06.2021 по 30.09.2022 становить 127,88924 % з розрахунку: 100,2% (в червні 2021) х 100,1% (в липні 2021) х 99,8% (у серпні 2021) х 101,2% (у вересні 2021) х 100,9% (у жовтні 2021) х 100,8% (у листопаді 2021) х 100,6% (у грудні 2021) х 101,3% (у січні 2022) х 101,6% (у лютому 2022) х 104,5% (у березні 2022) х 103,1% (у квітні 2022) х 102,7% (у травні 2022) х 103,1% (у червні 2022) х 100,7% (в липні 2022) х 101,1% (у серпні 2022) х 101,9% (у вересні 2022).
Таким чином, інфляційне збільшення на суму боргу 52604,67 грн за період з 01.06.2021 по 30.09.2022 становить 14671,04 грн з розрахунку: 52604,67 грн х 127,88924 % - 52604,67 грн, але оскільки Позивач заявив до стягнення 13835,01 грн інфляційних, то суд позбавлений можливості самостійно збільшувати розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат.
На підставі викладеного суд висновує, що Відповідач, порушивши грошове зобов'язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити Позивачу інфляційні у сумі 13835,01 грн та річні у сумі 2326,14 грн.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 13835,01 грн інфляційних та 2326,14 грн річних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість позовні вимоги про стягнення 52604,67 грн основної заборгованості та 181,59 грн річних задоволенню не підлягають.
Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 17235 від 28.09.2022 у сумі 2481 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 581,55 грн, що складає 23,44% співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро Південь» (26333, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Могильне, пров. Садовий, 2; ідентифікаційний код 30418454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48Б; ідентифікаційний код 37383046) - 13835,01 грн інфляційних, 2326,14 грн річних та 581,55 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48Б) та Товариству з обмеженою відповідальністю ТАС Агро "Південь" (26333, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Могильне, пров. Садовий, 2).