вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" січня 2023 р. м. Київ
Справа № 911/1423/21
Господарський суд Київської області у складі:
головуючого судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Сироти А.О., розглянувши скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо прийняття постанови від 15.11.2022 у виконавчому провадженні №69032814 з примусового виконання рішення суду у справі за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про стягнення 136 000грн штрафу, зобов'язання вчинити дії, за участю:
позивача (стягувача) - Приходько Я.М. (посадова інструкція головного юрисконсульта);
відповідача (боржника ) - Гаврин Д.В. (довіреність від 04.01.2022 б/н);
органу ДВС - не з'явилися
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.10.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022, у даній справі позов задоволено частково (т.1 а.с.257-267, т.2 а.с.54-61). Відповідно до рішення суду:
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД” (далі - ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД», боржник) виконати зобов'язання, встановлені пп. 2.2.2 п.2.2 договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014, - надати Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі - ДП МА Бориспіль», стягувач) довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року;
- стягнуто з ТОВ “БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД” на користь ДП МА “Бориспіль” 103300грн штрафу, а також 3763,86грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- в іншій частині позову відмовлено.
18.04.2022 на виконання відповідного рішення видано накази (т.2 а.с.66-67).
01.12.2022 до Господарського суду Київської області від ДП МА «Бориспіль» (стягувач) надійшла скарга №35-22-383 від 25.11.2022 на постанову від 15.11.2022, прийняту старшим державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - Бориспільський ВДВС у Бориспільському районі Київської області Центрального МРУ МЮ (м. Київ), орган ДВС), яка прийнята у виконавчому провадженні №69032814, що відкрито на виконання рішення у даній справі (т.2 а.с.71-.78).
У поданій скарзі стягувач просить відповідну постанову визнати незаконною та скасувати, а також зобов'язати орган ДВС відновити виконавче провадження та вжити всі належні та передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи з примусового виконання рішення у даній справі на підставі виданого наказу.
Вимоги скарги мотивовані тим, що спірна постанова, якою закінчено виконавче провадження, прийнята передчасно - без з'ясування того, чи дійсно виконано рішення боржником в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 02.12.2022 розгляд відповідної скарги призначено в судовому засіданні на 12.12.2022 о 17:10 (т.2 а.с.190-191).
Копія відповідної ухвали доставлена до електронних кабінетів органу ДВС та стягувача, що підтверджується довідками від 02.12.2021 (а.с.192); боржнику ухвала направлена на електронну адресу, вказану ним в апеляційній скарзі (т.2 а.с.1).
Ухвалою від 12.12.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 16:40 21.12.2022 та витребувано у органу ДВС виконавче провадження №69032814 (оригінал та належним чином засвідчену копію) (т.2 а.с.179-180).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів стягувача та органу ДВС 13.12.2022 (а.с.205-206); боржнику направлена на адресу електронної пошти, зазначену ним в апеляційній скарзі (т.2 а.с.204).
Ухвалою від 21.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання (т.2 а.с.208-209), в судовому засіданні оголошено перерву до 16:45 09.01.2023, враховуючи не отримання витребуваних судом документів від органу ДВС.
Ухвалою від 21.12.2022 суд повідомив орган ДВС, представник якого не з'явився в судове засідання 21.12.2022, про дату, час і місце засідання суду. Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету органу ДВС 21.12.2022 о 21:14 (т.2 а.с.203).
В силу п. 2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Поряд з цим, ч.6 вказаної статті визначено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою органу ДВС 22.12.2022., тому відповідна особа є такою, що повідомлена належним чином про дату, час і місце засідання суду.
В судове засідання 21.12.2022 представник органу ДВС не з'явився і про причини неявки суд не повідомив; клопотань про відкладення розгляду справи від органу ДВС не надходило; витребувані судом документи органом ДВС не надані.
В силу ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Отже, оскільки всі учасники повідомлені належним чином про дату, час та місце засідання суду, суд розглянув відповідну скаргу за відсутності представників відповідних осіб.
В судовому засідання представник стягувача заявлені вимоги підтримав та просив скаргу задовольнити, представник боржника заперечував щодо поданої скарги.
Заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
17.05.2022 за заявою стягувача щодо відкриття виконавчого провадження від 13.05.2022 за вих.№35-22-114 (а.с.79-81), до якої долучались копії рішення у даній справі та договору №1577 від 11.06.2014 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, постановою від 17.05.2022 старшого державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області Центрального МРУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження №69032814 щодо виконання рішення у даній справі на підставі наказу від 01.10.2021 №911/1423/21 в частині зобов'язання боржника - ТОВ «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД» виконати встановлені договором зобов'язання.
Постановою від 15.11.2022 старшого державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області Центрального МРУ МЮ (м.Київ) виконавче провадження №69032814 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження».
Копія відповідної постанови, як вбачається з відмітки на супроводжувальному листі органу ДВС від 15.11.2022 №90432, отримана стягувачем, який вважає її незаконною та просить скасувати, 22.11.2022 (т.2 а.с.178).
В силу п. «а» ч.1 ст.341 ГПК України скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Відповідний строк встановлено такої ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».
Оскільки скаржник звернувся до суду з відповідною скаргою 01.12.2022, а копію оспорюваної постанови отримав 22.11.2022, що не спростовано органом ДВС шляхом надання доказів того, що відповідна постанова отримана стягувачем раніше, відсутні підстави вважати, що стягувачем пропущено встановлений законом строк для подання відповідної скарги.
Подана скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлені Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону, відповідно до положень вказаного Закону підлягають виконанню, зокрема, накази, що видаються судами на підставі судових рішень.
Як установлено ч.1 ст.5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
В силу ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний:
- вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії;
- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Разом з тим, приймаючи спірну постанову про закінчення виконавчого провадження №69032814, державний виконавець не пересвідчився у тому чи виконано рішення суду, на виконання якого в частині зобов'язання боржника виконати певні дії, видано наказ, у спосіб та в порядку, який встановлений таким рішенням, резолютивна частина якого відображена у виконавчому документі.
Так, відповідно до наказу суду, який містить у собі резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021, боржника зобов'язано виконати зобов'язання, встановлені пп.2.2.2 п.2.2 договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014, - надати ДП МА “Бориспіль” довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року.
З документів, які надійшли від боржника стягувачу вбачається, що фактично стягувачу направлені документи з назвою «довідка про чистий дохід…» за вказані у рішенні суду місяці: липень, серпень, вересень, жовтень листопад, грудень 2020 року; січень, лютий, березень 2021 року (т.2 а.с.112-114, 119-121, 126-128, 133-135, 140-142, 147-149, 154-156, 161-163,169-171). Однак, такі документи не відповідають за змістом своїй назві і не містять даних про розмір чистого доходу, отриманого в орендованому приміщенні у відповідний період, а фактично є супроводжувальними листами, до яких долучаються примірники періодичних звітів реєстраторів розрахункових операцій (т.2 а.с.115, 122, 129, 136, 143, 150, 157, 164, 164, 165, 172) копії наказу ТОВ «БФ ЕНД ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» та заяви керівника такого товариства. Окрім того, у таких документах боржник прояснює неможливість здійснення господарської діяльності у відповідний період в орендованому приміщенні та повідомляє про те, що керівник товариства покинув територію України у березні 2022 року та перебуває на території іншої країни.
Отже, такі документи не свідчать про виконання рішення суду у даній справі, на підставі якого видано наказ, що виконувався у відповідному виконавчому провадженні.
Під час розгляду відповідної скарги органом ДВС та боржником не надано будь-яких інших документів, які б свідчили про фактичне та повне виконання рішення суду у відповідній частині, на підставі якої видано наказ, що виконувався у ВП №69032814. Матеріали виконавчого провадження органом ДВС на вимогу суду не надані, однак, на момент розгляду поданої скарги відсутні підстави вважати, що у такому виконавчому провадженні наявні інші документи, які б свідчили про виконання рішення встановленим способом.
За таких обставин, є неправомірними дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження №690312814 постановою від 15.11.2022 з посиланням на фактичне виконання рішення суду у повному обсязі.
В силу ч.ч.1,2 ст.343 ГПК України: за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідне порушення, яке допущене державним виконавцем може бути усунуто шляхом відновлення виконавчого провадження та вжиття заходів щодо виконання рішення суду на підставі виданого наказу, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
З урахуванням зазначеного, суд вважає мотивованими вимоги скаржника щодо зобов'язання відновити виконавче провадження та вжиття заходів щодо примусового виконання.
Окрім того, оскільки в силу ч.2 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання, суд вважає за необхідне повернути стягувачу оригінал наказу №911/1423/21 від 18.04.2022, повернутий до суду у зв'язку з прийняттям опорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження (т.2 а.с.69-70), замінивши його на копію.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233-234, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити повністю скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» №35-22-383 від 25.11.2022 на дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сороки В.І. щодо прийняття постанови від 15.11.2022 у виконавчому провадженні №69032814.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №69032814, прийняту 15.11.2022 старшим державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сорокою В.І., та зобов'язати усунути допущені порушення - відновити відповідне виконавче провадження та вжити заходів щодо виконання рішення суду на підставі виданого наказу Господарського суду Київської області від 18.04.2022 №911/1423/21.
3. Повернути стягувачу - Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з матеріалів справи оригінал наказу №911/1423/21, замінивши його на копію.
4. Копію ухвалу направити боржнику, стягувачу та Бориспільському відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 12.01.2023.
Суддя А.Р. Ейвазова