вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/100/23
Суддя А.Ю. Кошик, розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський комбінат хлібопродуктів»
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»
прo стягнення 1 091 959,02 грн.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський комбінат хлібопродуктів» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» прo стягнення 1 091 959,02 грн. заборгованості за двома договорами поставки зернових культур, а саме:
1) за договором поставки зернових культур № 22-21-11 від 22.07.2021 року;
2) за договором поставки зернових культур № 28-21-10 від 19.07.2021 року.
Крім того, за кожним з вищеперерахованих договорів позивач просить стягнути з відповідача суми нарахованих інфляції за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми (не додаючи при цьому до матеріалів позовної заяви обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються).
Дослідивши матеріали позовної заяви, проаналізувавши предмет спору, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з додатками з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.173 цього Кодексу). Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Як вбачається з поданої позовної заяви і приєднаних до неї документів, заявлені до відповідача вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» зобов'язань щодо здійснення оплати за надані послуги за кількома окремими господарськими договорами.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч. 2 ст.173 Господарського процесуального кодексу України).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих підстав та, водночас, пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як зазначалося вище, у поданому позові позивачем об'єднано вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кількома окремими господарськими договорами.
Тобто в позові об'єднано вимоги, які випливають не з однорідних, а з подібних правовідносин і для встановлення фактичних обставин справи та перевірки їх доказами судом має бути досліджено кожен з таких договорів, а також всі первинні бухгалтерські документи, якими доводиться факт невиконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договорами поставки.
На переконання суду, заявлені позовні вимоги, що ґрунтуються на двох окремих договорах надання послуг, не пов'язані між собою ні підставами виникнення (різні договори), ні зазначеними доказами (різні видаткові накладні).
Крім того, суд не в змозі встановити за якими саме договорами було здійснено взаємні розрахунки, на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів позовної заяви акт взаємних розрахунків за липень 2021 року - липень 2022 року.
До того ж заявлені позовні вимоги за своєю правовою природою не належать до основних та похідних.
Суд враховує, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський комбінат хлібопродуктів» за кожним з двох договорів мають аналогічний предмет і підстави, а також спосіб захисту майнового права, однак, неналежне виконання грошового обов'язку становить самостійне порушення, і дослідження та встановлення відповідних обставин має відбуватися за кожним з цих договорів окремо, що утруднює розгляд таких вимог в одному провадженні, адже позовна заява та приєднані до неї додатки становлять собою великий обсяг документів.
При цьому, суд виходить з того, що обсяг наданих матеріалів і доказів не дозволяє суду самостійно здійснити роз'єднання позовних вимог на підставі ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.
З викладеного слідує, що сумісний розгляд цих вимог вкрай ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України та перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Крім того, суд зазначає, що об'єднання позовних вимог є правом, а не обов'язком суду, а тому суд доходить висновку, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті (аналогічні доводи висловлені в Постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 року у справі № 910/3569/18).
Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявником порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить вимогам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський комбінат хлібопродуктів» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» прo стягнення 1 091 959,02 грн. повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик