вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" січня 2023 р. Справа № 911/2398/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 29.11.2022 про виправлення описки у справі
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»
до фізичної особи-підприємця Герасимчук Катерини Миколаївни
про стягнення 104207,65 грн
за відсутності представників сторін у зв'язку з їх неявкою;
встановив:
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2020 позов задоволено повністю і стягнуто з фізичної особи-підприємця Герасимчук Катерини Миколаївни (далі - ФОП Герасимчук К.М.) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») 92057,65 грн заборгованості за кредитом, 12150,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 2102,00 грн судового збору.
На примусове виконання вказаного рішення Господарський суд Київської області 05.01.2021 видав відповідний наказ.
Через канцелярію Господарського суду Київської області 26.12.2022 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява від 29.11.2022 про виправлення описки, у якій заявник просить суд: виправити описку у наказі та рішенні по справі № 911/2398/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ФОП Герасимчук К.М. про стягнення заборгованості; у наказі зазначити дату народження боржника 24.02.1983; розглянути цю заяву без участі представника банку.
В обгрунтування заяви АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що у наказі, виданому на виконання рішення суду у цій справі, була допущена описка, а саме відсутня дата народження боржника. Зазначена помилка, на думку заявника, є перешкодою для пред'явлення наказу для виконання у державну виконавчу службу.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.12.2022 вказану заяву призначив до розгляду в судовому засіданні на 05.01.2023.
У призначене судове засідання представники стягувача та боржника не з'явились, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилали.
Частиною третьою статті 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши заяву АТ КБ «ПриватБанк» від 29.11.2022 про виправлення описки та дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї заяви, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Також за приписами статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/3386/18.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 238 ГПК України визначено, що у резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 327 ГПК України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України «Про виконавче провадження».
За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
На виконання вимог статті 238 ГПК України у пункті 2 резолютивної частини рішення суду від 01.12.2020 у цій справі суд зазначив відомості про ФОП Герасимчук К.М. - повне ім'я, зареєстроване місце проживання та номер облікової картки платника податків, які на момент ухвалення рішення відповідали інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказ від 05.01.2021, виданий Господарським судом Київської області на примусове виконання рішення суду від 01.12.2020 у справі № 911/2398/20, повністю відтворює резолютивну частину вказаного рішення, що узгоджується із вимогами частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертаючись до суду із заявою про виправлення описки у рішенні та у наказі, АТ КБ «ПриватБанк» просить зазначити у наказі дату народження боржника, оскільки відсутність цих даних зумовило повернення стягувачу органом державної виконавчої служби наказу без прийняття до виконання.
На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» долучило до заяви копію повідомлення Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.02.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Таким чином, фактично заявник просить суд внести у пункт 2 резолютивної частини рішення суду та у наказ, виданий на його примусове виконання, додаткові дані, які, на його думку, є допущеною судом помилкою (опискою), яка підлягає виправленню.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент ухвалення рішення у цій справі у суду відсутні відомості про дату народження боржника - ФОП Герасимчук К.М., а тому не внесення цих відомостей до резолютивної частини рішення та наказу не можу вважатись допущеною судом опискою (помилкою), яка підлягає виправленню в розумінні положень статей 243 та 328 ГПК України.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зазначення у виконавчому документі дати народження боржника стосуються тільки фізичної особи, а боржником за наказом Господарського суду Київської області від 05.01.2021 є фізична особа-підприємець.
Визначення поняття фізичної особи міститься у статті 24 Цивільного кодексу України, відповідно до якої людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
У господарських відносинах фізичні особи-підприємці беруть участь насамперед як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У межах цієї справи боржник - ОСОБА_1 виступає не як фізична особа (громадянин), а як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того чинним законодавством України не встановлено обов'язку зазначення судом у виконавчому документі дати народження фізичної особи-підприємця.
При цьому суд зауважує, що повернення органом державної виконавчої служби виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав відсутності у виконавчому документі дати народження фізичної особи-підприємця, не відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження». Це, в свою чергу, не позбавляло стягувача права оскаржити такі дії до господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Висновки господарського суду в частині того, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 07.06.2022 у справі № 761/20750/13, від 29.04.2021 у справі № 686/3941/19, від 27.05.2020 у справі № 520/13681/14-ц, від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16, від 22.08.2018 у справі № 471/283/17-ц, від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц, від 27.12.2018 у справі № 469/1357/16-ц.
Враховуючи викладене в сукупності та беручи до уваги те, що зазначені заявником обставини не є опискою (помилкою), допущеною судом при оформленні рішення та виконавчого документа, в розумінні приписів статей 243 і 328 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про виправлення описки в рішенні Господарського суду Київської області від 01.12.2020, та у виданому на його примусове виконання наказі від 05.01.2021.
Керуючись статтями 234, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 29.11.2022 про виправлення описки.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 11.01.2023.
Суддя О.В. Щоткін