03.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/65/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"
про стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн.
за участю:
від позивача: Онищук М.Б.
від відповідача: Тюрін В. В.
установив: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості в сумі 386 646 510,90 грн., а саме: 325 346 143,86 грн. - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 45 230 711,25 грн. - пені, 4 182 402,13 грн. - 3% річних та 11 887 253,65 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору транспортування природного газу 17.12.2015 № 1512000706 щодо оплати наданих послуг балансування, а саме за відсутності підтвердженого обсягу природного газу (номінації), відбулось несанкціоноване споживання та розподіл природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року, що призвело до виникнення у відповідача неврегульованого негативного небалансу. Внаслідок нездійснення відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів, позивач надав послуги балансування для врегулювання небалансів за вказаний період на загальну суму 325 346 143,66 грн., яку відповідач не оплатив. За несвоєчасне виконання взятих згідно договору транспортування природного газу зобов'язань відповідачу також нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
В ході провадження до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог (від 25.09.2020 вх. № 12787/20), в якій просив стягнути заборгованість в сумі 358 203 235,57 грн., а саме: 325 346 143,66 грн. - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191,45 грн. - пені, 15 567 831,23 грн. - 3% річних та 16 238 069,23 грн. - інфляційних втрат.
Вказану заяву суд розцінив, як заяву про зменшення розміру позовних вимог та встановив, що предметом спору є вимога про стягнення 358 203 235,57 грн., а саме: 325 346 143,66 грн. - заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191,45 грн. - пені, 15 567 831,23 грн. - 3% річних та 16 238 069,23 грн. - інфляційних втрат.
За результатом розгляду спору, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 позов задоволено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 21.07.2022, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 - скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 справу № 909/65/20 передано на новий розгляд судді Фанді О.М.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2022 справа прийнята на новий розгляд та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 30.08.2022.
В судовому засідання 30.08.2022 суд оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 06.09.2022
30.08.2022 відповідачем по справі подано письмові пояснення (вх. № 11343/22 від 30.08.2022) відповідно до яких проти позову все ж заперечує та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення доповнює тим, що жодних договорів закупівлі природного газу у ринковий спосіб саме для балансування оператором ГТС не укладав, а із наданих суду договорів не можливо виокремити обсяги природного газу для балансування, і саме для покриття небалансів відповідача, а не інших потреб та інших замовників послуг транспортування.
15.09.2022 позивачем по справі подано до Господарського суду Івано-Франківської області письмові пояснення (вх.№ 12220/22 від 15.09.2022) відповідно до яких позивач проти заперечень відповідача зазначених у письмових поясненнях (вх. № 11343/22 від 30.08.2022) заперечує, мотивуючи тим, що набуття права власності на обсяги природного газу використані для надання послуг балансування у спірному періоді АТ "Укртрансгаз" підтверджує актами приймання-передачі природного газу, підписаними і з продавцем, копії яких долучені до матеріалів справи.
В судовому засідання 06.09.2022 судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 07.10.2022.
Ухвалою від 07.10.2022 Господарський суд Івано-Франківської області продовжив строк підготовчого провадження, підготовче судове засідання відкладено на 25.10.2022.
В судовому засіданні 25.10.2022 судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 01.11.2022.
28.10.2022 до Господарського суду Івано-Франківської області відповідачем по справі подано клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх.№14171/22 від 28.10.2022).
Судове засідання 01.11.2022 не відбулося у зв'язку із повітряною тривогою.
Ухвалою від 01.11.2022 підготовче судове засідання призначено на 10.11.2022.
10.11.2022 представником позивача подано до суду заперечення на клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх.№15268/22 від 10.11.2022).
Ухвалою від 10.11.2022 суд відмовив у клопотанні про призначення комплексної судової експертизи (вх.№14171/22 від 28.10.2022) та закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 28.11.2022.
В судовому засіданні 28.11.2022 суд оголосив перерву щодо розгляду справи по суті. до 02.12.2022.
Ухвалою від 02.12.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 16.12.2022.
16.12.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку із повітряною тривогою.
Телефонограмами № 437/2022 та №438/2022 від 16.12.2022 суд повідомив сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 21.12.2022.
В судовому засіданні 21.12.2022 судом оголошено перерву щодо розгляду справи по суті до 03.01.2023.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що позивачем не подано належних і допустимих доказів на підтвердження небалансу у спірний період та підстав для оплати вартості послуг балансування. Позивачем безпідставно проведено розрахунок послуг з балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року з урахуванням коефіцієнту компенсації 1,2, при необхідному застосуванні коефіцієнта 1. Відповідач також не погоджується з визначенням базової ціни газу та зазначив, що звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу. Щодо нарахованої до стягнення пені, відповідач зазначив, що сторонами не визначено момент з якого починається перебіг строку для оплати вартості послуг балансування та остаточний розрахунок за послуги балансування. Позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основного боргу, а відтак так само не підлягають задоволенню, оскільки розраховані неправомірно заявлених безпідставно нарахованих сум.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" ( по договору/оператор - по справі - позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (по договору - замовник/по справі - відповідач), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), укладено договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706 (далі - договір).
Умовами п. 2.1 договору передбачено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.2 та 2.3 договору).
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Відповідно до пункту 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 Договору).
Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 Договору).
Пунктом 3.1 Договору передбачено обов'язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.2 Договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (пункт 5.1. Договору).
За змістом пункту 5.4 Договору окремим Додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (пункт 5.5 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з Додатком 1 до цього договору (розподіл потужності).
За умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
Відповідно до пункту 9.1 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:
В балансування = БЦГ х К х QБГ, де:
БЦГ - базова ціна газу;
QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;
К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 Договору).
Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (пункт 9.3 Договору).
Згідно з пунктом 9.4 Договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Відповідно до пункту 9.5 Договору розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними оператора.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно з пунктом 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Пунктом 11.5 Договору передбачено, що оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до пунктів 13.1, 13.2, 13.5 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов'язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору).
Пункт 17.3 Договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
Сторони 29.11.2017 уклали Додаткову угоду №1 до договору, якою, зокрема, пункт 9.4 Договору виклали у такій редакції (застосовується до відносин сторін з 29.12.2016): оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних у абзаці другому цього пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
За твердженням позивача, ним як оператором ГТС здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу, зокрема:
в липні 2018 року в обсязі 800,000 тис. куб. м,
в серпні 2018 року в обсязі 770,024 тис. куб. м,
у вересні 2018 року в обсязі 1 190,000 тис. куб. м,
у жовтні 2018 року в обсязі 1 560,000 тис. куб. м,
у листопаді 2018 року в обсязі 2 700,000 тис. куб. м,
у грудні 2018 року в обсязі 4 165,673 тис. куб. м,
у січні 2019 року в обсязі 11 589,400 тис. куб. м та у лютому 2019 року в обсязі 2 092,294 тис. куб. м., що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).
У зв'язку із нездійсненням АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз" заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за період липень 2018 року - лютий 2019 року в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказаний період на загальну суму 325 344 143,66 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг :
№07-18-1512000706 - Баланс від 31.07.2018,
№08-18-1512000706 - Баланс від 31.08.2018,
№09-18-1512000706 - Баланс від 30.09.2018,
№10-18-1512000706 - Баланс від 31.10.2018,
№11-18-1512000706 - Баланс від 30.11.2018,
№12-18-1512000706 -Баланс від 31.12.2018 (коригуючий акт №12-18-1512000706 - Баланс /Кор. від 26.02.2019 до акта від 31.12.2018),
№01-19-1512000706 - Баланс від 31.01.2019,
№02-19-1512000706 - Баланс від 28.02.2019, які надіслано відповідачу разом з рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Однак відповідач у встановлені договором строки послуги балансування не оплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
На підтвердження негативних місячних небалансів позивач надав до матеріалів справи копії актів надання послуг балансування обсягів природного газу за період з липня-грудня 2018 року та січня - лютого 2019 року, складені ним в односторонньому порядку; копії розрахунків вартості послуг балансування та рахунків на оплату таких послуг за спірний період; копії звітів по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператору газорозподільних мереж); копії звітів про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ "ОГС "Івано-Франківськгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) у розрізі їх контрагентів (споживачів).
З урахуванням наведеного, суд виходить з наступного.
В силу положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних п рав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частин 1-4, 7 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
В пункті 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), затверджений постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Згідно з пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
З аналізу наведених норм чинного законодавства, транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
В ході розгляду справи суд встановив, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000707 від 17 грудня 2015 року позивач (оператор) надає відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу.
Пунктом 4 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.
Відповідно до пункти 19 частини 1 статті 1 Закону України " Про ринок природного газу " оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).
Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Відповідно до розділу 1 Кодексу ГТС небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Згідно з пунктами 1-4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Пунктами 1, 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Згідно з пунктами 1-4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи та яка складається з ціни закупівлі природного газу і витрат на транспортування і зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. При цьому БЦГ повинна бути визначена у гривнях за тисячу метрів кубічних та у гривнях за кВт·год (інформаційно). При розрахунку вартості послуг балансування використовується БЦГ, виражена у гривнях за тисячу метрів кубічних. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
Таким чином, саме односторонні акти про надання послуг балансування (разом із рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування) фіксують визначений за результатами процедури алокації обсяг небалансу замовника послуг транспортування, містять розрахунок вартості наданих послуг балансування та кореспондують обов'язку замовника послуг транспортування здійснити оплату наданих послуг у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
Як встановлено судом, АТ "Укртрансгаз" надало АТ"Оператор газорозподільчої системи "Івано-Франківськгаз" послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 325 344 143,66 грн, про що оформлені односторонні акти про надання таких послуг :№07-18-1512000706 - Баланс від 31.07.2018, №08-18-1512000706 - Баланс від 31.08.2018, №09-18-1512000706 - Баланс від 30.09.2018, №10-18-1512000706 - Баланс від 31.10.2018, №11-18-1512000706 - Баланс від 30.11.2018, №12-18-1512000706 - Баланс від 31.12.2018 (коригуючий акт №12-18-1512000706 - Баланс/Кор. від 26.02.2019 до акта від 31.12.2018), №01-19-1512000706 - Баланс від 31.01.2019, №02-19-1512000706 - Баланс від 28.02.2019, які надіслано відповідачу разом з рахунками на оплату, розрахунками вартості послуг та звітами по точках входу/виходу замовника послуг транспортування та отриманні останнім.
Вказане спростовує твердження відповідача про те, що сторонами не визначено момент з якого починається перебіг 5 денного строку для оплати вартості послуг балансування.
В силу положень п. 4.1 договору № 1512000706 від 17 грудня 2015 року відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4 договору).
У відповідності із статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Позивач, на підтвердження реальності вчинення балансуючих дій та понесення пов'язаних з цим витрат, подав до суду копії договорів про закупівлю природного газу в АТ НАК Нафтогаз України, актів приймання-передачі природного газу від продавців, актів приймання-передачі природного газу при закачуванні та відборі природного газу з підземних сховищ. Водночас, відповідач не спростував належними та допустимими доказами факту виникнення у нього небалансів за період липень-грудень 2018року та січень-лютий 2019 року, як і не подав доказів самостійного врегулювання небалансів.
У питанні транспортування газу як продукції існує різниця між наданням послуг з транспортування природного газу та перевезення газу як вантажу, у зв'язку з чим такі правовідносини мають різну правову природу.
Предметом укладеного між сторонами договору №1512000706 від 17 грудня 2015 року, який є підставою позовних вимог по даній справі, є послуги транспортування природного газу (п.2.1 договору).
Згідно з преамбулою договору при його укладенні сторони керувались Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, які є спеціальними нормативними актами у цій сфері.
Вище суд посилався на пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, де зазначено, що договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Пунктом 2.3 договору 1512000706 від 17.12.2015 року визначено перелік послуг, які можуть бути надані Замовнику за цим договором: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування).
З наведеного слідує, що укладений між сторонами у даній справі договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.
Згідно з ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 15.07.2022, справа № 921/184/21, Верховний суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив наступне: "9.2. За результатами перегляду справи в касаційному порядку об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи № 920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21, про те, що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу".
Суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що відсутність додатків № 1, 2 до спірного договору вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору.
По цьому питанню Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.02.2022, справа №918/450/20, зазначив таке: ""9.14. ….відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а, отже, й істотними в контексті предмета Договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. 9.15. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17)".
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.
Стосовно застосування коефіцієнту при нарахуванні плати за балансування суд зазначає таке.
Умовами пункту 9.2 договору передбачено, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою: балансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу Замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування.
Таким чином, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав 100% розміру небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування застосовано коефіцієнт 1,2.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу складає 325 346 143 грн 66к.
Матеріали справи не містять доказів про оплату відповідачем послуг балансування обсягів природного газу, наданих позивачем за період липень-грудень 2018 та січень-лютий 2019 на підставі договору транспортування природного газу №1512000706 від 17 грудня 2015 року на загальну суму 325 346 143 грн 66к.
Зважаючи на викладене, суд констатує наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 325 346 143 грн 66к. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу.
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач порушив строки оплати послуг балансування обсягів природного газу, визначені п.п. 4.1, 9.4 договору № 1512000706 від 17 грудня 2015 року, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 051 191 грн 45к., 3% річних у розмірі 15 567 831 грн 23 к. та інфляційні втрати у розмірі 16 238 069 грн 23к.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на встановлений факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг балансування обсягів природного газу, та здійснивши перевірку нарахування сум пені, інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1 051 191 грн 45к., 3% річних у розмірі 15 567 831 грн 23 к. та інфляційні втрати у розмірі 16 238 069 грн 23к. за визначений позивачем період.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору по справі, то суд зазначає наступне.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В спірному випадку заявлений позов містить спір майнового характеру, розмір сплати яких визначений Законом України "Про судовий збір".
При зверненні із позовом до суду та подальшого їх оскарження сторонами вірно сплачено судовий збір за розгляд позовної заяви та скарг.
Як зазначено у постанові Верховного суду України від 21.07.2022 по даній справі останній у розділі "Судові витрати" зазначив, що розподіл судових витрат у справі, у тому числі судового збору , сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючий загальними правилами розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати по справі покладаються на відповідача.
З урахуванням наведеного вище та результату нового розгляду справи (позов задоволено), судовий збір по справі за подання позову до суду першої інстанції та за подання апеляційної та касаційної скарг покласти на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн. - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20; ідентифікаційний код 03361046) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 325 346 143 (триста двадцять п'ять мільйонів триста сорок шість тисяч сто сорок три) грн 66 к. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча сто дев'яносто одна) грн 45 к. пені, 15 567 831 (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять одна) грн 23 к. 3% річних, 16 238 069 (шістнадцять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч шістдесят дев'ять) грн 23 к. інфляційних втрат та 735 700 (сімсот тридцять п'ять тисяч сімсот) грн 00 к. - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 1 103 550 (один мільйон сто три тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень) грн 00 к. - судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 1 471 400 грн (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча чотириста гривень) 00к. - судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.01.2023
Суддя О. М. Фанда