вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.01.2023 Справа № 904/6344/20 (904/3717/22)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Фітісова Д.В.
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828)
про стягнення заборгованості у розмірі 586 670,67 грн.
Представники:
від позивача: Ганжа М.Г. - представник Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради
від відповідача: Юрін І.О. - представник Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 080510 від 01.01.2017 про постачання теплової енергії в загальній сумі 586 670,67 грн., з яких: 457 889,31 грн. - основної заборгованості, 45 927,60 грн. - інфляційних збитків, 8 355,36 грн. - 3% річних, 74 498,40 грн. - пені та 8 800,06 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №904/6344/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.11.2022 о 10:30 год., запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, докази на його обґрунтування, заперечення на відповідь на відзив; запропоновано позивачу надати відповідь на відзив.
23.11.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області (електронною поштою) від відповідача надійшла заява №01-14/545 від 22.11.2022 про відкладення судового засідання на іншу дату.
У судове засідання 24.11.2022 позивач не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2022 клопотання відповідача про відкладення судового засідання - задоволено, відкладено підготовче засідання на 12.12.2022 на 12:30, повторно запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, докази на його обґрунтування, заперечення на відповідь на відзив; позивачу надати відповідь на відзив.
12.12.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області від Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшов відзив №01-14/583 від 12.12.2022 на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради за договором №080510 від 01.01.2017 щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 457 889,31 грн., стягнення інфляційних збитків у розмірі 45 927,60 грн. та 3% річних у розмірі 8 355,36 грн. - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованої пені відповідач просив відмовити. При винесенні рішення про стягнення судового збору відповідач просив визначити суму такого стягнення пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача.
У підготовчому засіданні 12.12.2022 оголошено перерву до 20.12.2022.
20.12.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області від Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради надійшли пояснення, в яких представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2023 о 11:30 год.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.01.2023 оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 12.01.2021 відкрито провадження у справі №904/6344/20 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2017 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - теплопостачальна організація) та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - споживач) укладено договір про постачання теплової енергії №080510 (надалі - договір).
Відповідно до умов якого теплопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язався одержувати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби); гаряче водопостачання - відповідно з виробничої програмою теплопостачальної організації; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою споживача; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (п. 2.2 договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1. Виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією. Щомісячно повертати теплопостачальній організації підписаний споживачем або представником споживача та належним чином оформлений акт прийому-передачі теплової енергії. В разі не згоди з визначеним теплопостачальною організацією обсягом поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період, споживач зобов'язаний надати на адресу теплопостачальної організації мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачальної організації) в письмовому вигляді протягом 7 (семи) календарних днів з моменту одержання Акту прийому-передачі теплової енергії. (п. 3.2.1-3.2.3 договору).
Згідно п. 4.2.1 договору обов'язки теплопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з умовами договору.
Згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов'язуються встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору, облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановленим на вводах опалення вул. Воскресенська, 24.
Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4 договору).
Згідно п. 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Позивачем зазначено, що тарифи згідно яких формувались рахунки відповідача впродовж розрахункових періодів з листопада 2021 - березень 2022, затверджені постановами НКРЕКП №90 від 14.01.2020, Рішеннями Виконкому Дніпровської міської ради №1103 від 19.10.2021 та №1137 від 29.10.2021.
Згідно з п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). При повернені підприємством зв'язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 7.2. договору).
Відповідно до п. 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
Пунктом 8.4.3 договору визначено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Згідно п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 січня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання фінансових зобов'язань.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.5 договору).
Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Отже, даний договір є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 457 889,31 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з листопада 2021 року по березень 2022 позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 457 889,31 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії (а.с. 22-26).
Як зазначено вище, відповідно до п. 7.4. Договору, споживач здійснює кінцевий розрахунок впродовж 5 діб після одержання рахунку.
Рахунки та два примірники актів щомісячно направлялись на електронну адресу відповідача, яку ним було надано позивачеві, у такі дати:
- за листопад 2021 року - 08.12.2021, граничним строком для оплати є 13.12.2021, порушення зобов'язання починається з 14.12.2021;
- за грудень 2021 року - 12.01.2021, граничним строком для оплати є 17.01.2022, порушення зобов'язання починається з 18.01.2022;
- за січень 2022 року - 10.02.2022, граничним строком для оплати є 15.02.2022, порушення зобов'язання починається з 16.02.2022;
- за лютий 2022 року - 09.03.2022, граничним строком для оплати є 14.03.2022, порушення зобов'язання починається з 15.03.2022;
- за березень 2022 року - 12.04.2022, граничним строком для оплати є 18.04.2022, порушення зобов'язання починається з 19.04.2022.
Крім того, акти прийому-передачі теплової енергії, рахунки на оплату, акт звірки взаємних розрахунків, досудова вимоги направлено позивачем 31.08.2022 цінним листом з описом вкладення (копії фіскального чеку, опису вкладення та накладної - а.с. 32,33).
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 457 889,31грн, інфляційних збитків у розмірі 45 927,60 грн, 3% річних - 8 355,36 грн та пені - 74 498,40грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Як зазначено вище, відповідно до п. 7.4. Договору, споживач здійснює кінцевий розрахунок впродовж 5 діб після одержання рахунку.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 457 889,31 грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідач у відзиві на позов та у судових засіданнях визнав вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 457 889,31 грн.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 457 889,31 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.4.3 договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню з відповідача у розмірі 74 498,40 грн за загальний період із 14.12.2021 до 30.09.2022.
Відповідач проти стягнення пені заперечував. Доводи відповідача викладені у відзиві на позов, господарським судом до уваги не приймаються з огляду на таке.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідачем зазначено, що відповідно до п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили (дії надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру), яка унеможливлює надання послуг згідно з умовами договору.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на території України введено воєнний стан.
Листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п. 10.2 -10.3 договору настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним в Україні законодавством. Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов'язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод, повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору. Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим.
З вищевикладеного вбачається, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Обґрунтовуючи неможливість виконання договірного зобов'язання щодо оплати теплової енергії, відповідач посилається на офіційний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президент; підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання яких форс-мажорних обставин.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":
- Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно;
- форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно ч. 4 ст. 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.10.2022 у справі №911/1805/21 вказано, що у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:
- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Враховуючи вищенаведене, висновки Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за договором.
За змістом листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року саме форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання зобов'язань у встановлений договором термін. Доказів, які б підтверджували наявність таких обставин саме для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання суду також не надані.
Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що відповідачем не дотримано п. 10.3 договору стосовно невідкладного із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку та характеру існуючих перешкод, повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору.
Відтак, твердження відповідача про те, що затримка оплати теплової енергії відповідачем сталася з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії Російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим.
Господарський суд зазначає, що саме посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили, без надання відповідних доказів, в підтвердження своїх доводів, не може вважатися доведенням відповідних обставин, як надзвичайних і невідворотних, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Також у відзиві відповідач заперечує проти нарахування пені посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Так, відповідно до підп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Господарський суд відхиляє зазначені доводи відповідача, враховуючи наступне.
Сторонами укладено договір постачання, за яким відповідач отримує теплову енергію як товарну продукцію для цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням та не являється споживачем поставленої теплової енергії, як житлово-комунальної послуги.
Тому дія підп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, на відповідача в частині правовідносин, що виникли на підставі договору про постачання теплової енергії №080510 від 01.01.2017 , не розповсюджується.
Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 74 498,40 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 45 927,60 грн за загальний період з грудня 2021 по вересень 2022 та 3% річних в розмірі 8 355,36 грн за загальний період з 14.12.2021 по 30.09.2022.
Відповідач проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних не заперечував.
Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних наданий позивачем, також, є правильним, відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 45 927,60 грн та сума 3% річних в розмірі 8 355,36грн.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 8 800,06 грн.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, код ЄДРПОУ 32688148) основний борг у сумі 457 889,31 грн, 3% річних - 8 355, 36 грн, інфляційних втрат - 45 927,60 грн, пеню - 74 498,40грн та витрат по сплаті судового збору 8 800,06 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.
Повне рішення складено - 12.01.2023.
Суддя Н.М. Камша