пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
09 січня 2023 року Справа № 903/861/22
за позовом: Фізичної особи - підприємця Жигунова Олександра Івановича , м.Луцьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС», смт.Люблинець, Ковельський р-н.
про стягнення 372 462,00 грн.
Суддя Шум М.С.
Без виклику представників сторін
Встановив: Позивач - фізична особа - підприємець Жигунов Олександр Іванович звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» та просить стягнути 372 462,00 грн. заборгованості в т.ч.: 364 605,51грн. - основного боргу, 6 927,50 грн. - збитків завданих інфляцією, 928.99 грн. - три процентів річних.
Ухвалою суду від 07.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності.
25.11.2022 на адресу суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
25.11.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдорс» на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2022 надійшов лист, яким відповідач долучив до матеріалів справи копію Статуту ТзОВ "УКРДОРС", свідоцтво про державну реєстрацію, копію виписки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.
Відзив відповідача від 25.11.2022 та подані копії документів приймаються судом та долучаються до матеріалів справи.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексуУкраїни у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
Як зазначає позивач, 01.11.2022 між фізичною особою - підприємцем Жигуновим Олександром Івановичем (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» (Відповідач) була досягнута усна домовленість на поставку Товару (Дверні полотна) за ціною та в кількості, зазначеної в рахунку - фактурі та у видатковій накладній.
Факт реалізації та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдорс» товару підтверджується складеною та підписаною товаро - транспортною накладною №1425 від 02.11.2021, видатковою накладною №01/11-1 від 01.11.2021 та довіреністю №5813/1 від 02.11.2021 на отримання товару (Дверні полотна) в кількості 153 штук від ФОП Жигунова О.І. (а.с. 8-10).
Свої зобов'язання по поставці Товару ФОП Жигунов О.І. виконав повністю.Водночас, відповідач взяті на себе зобов'язаня щодо оплати отриманого Товару в повному обсязі не виконав .
Відповідач частково здійснив оплату за отриманий Товар, що підтверджується платіжним дорученням №535 від 20.12.2021 в розмірі 80 000,00 грн. (а.с. 11).
23.08.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату 364 605,51 грн. заборгованості, яка отримана ТзОВ "Укрдорс" - 30.08.2022.
Позивач зазначає, що будь - якої реакції на вимогу від відповідача не надходило, підписаний акт звіряння на адресу підприємства не надходив, заборгованість не сплачена.
Суд звертає увагу, що Товар відпущений позивачем та отриманий відповідачем 01.11.2021, що підтверджується підписом з відтиском печаток на видатковій накладній №01/11-1 від 01.11.2021 та товаро - транспортній накладні №1425 від 02.11.2021 (а.с. 8 - 9) .
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У даному випадку, матеріали справи не містить підписаного між сторонами договору поставки.
Водночас відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Аналіз господарських відносин між сторонами свідчить, що між ними виникли правовідносини купівлі-продажу шляхом прийняття пропозиції та підписання ТТН про отримання товару, іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 655 ЦК України з договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 664 ЦК України моментом виконання обов'язку продавця є вручення товару покупцеві, а при доставці його перевізником момент здачі його перевізнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товару, отримання товару відповідачем, часткову його оплату, не проведення відповідачем всіх належних розрахунків і платежів в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 364 605,51 грн. підлягає до задоволення.
Щодо стягнення з відповідача 6 927,50 грн. інфляційних втрат та 928.99 грн. 3% річних за період з 08.09.2022 по 08.10.2022, суд зазначає таке.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Нараховані Позивачем 3% річних в сумі 928.99 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 08.09.2022 по 08.10.2022 та 6 927,50 грн. втрат від інфляції підставні та підлягають до стягнення (розрахунок позивача 3% річних та втрат від інфляції перевірено судом).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, що строк оплати товару наступив 08.09.2022, господарський суд, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме із відповідача підлягає до стягнення 372 462,00 грн. заборгованості в т.ч.: 364 605,51грн. - основного боргу, 6 927,50 грн. - збитків завданих інфляцією, 928.99 грн. - три процентів річних .
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, то витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 5 587,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРС" (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вул. Заводська, будинок 5, код ЄДРПОУ 33354933) на користь фізичної особи - підприємця Жигунова Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 372 462,00 грн. заборгованості в т.ч.: 364 605,51грн. - основного боргу, 6 927,50 грн. - збитків завданих інфляцією, 928.99 грн. - 3% процентів річних та 5 587,00 грн. судових витрат у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК
України.
Суддя М. С. Шум