вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні або розстроченні виконання судового рішення
"09" січня 2023 р. Cправа № 902/417/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича №б/н від 22.12.2022 про розстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)
до: Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
про розірвання договору та стягнення 503 960,70 грн.,
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/417/22 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича про розірвання договору №1403000066 на пайову участь у будівництві житла від 01.03.2014 та стягнення збитків у розмірі 503 960,70 грн.
Рішенням від 26.10.2022 позов задоволено повністю, розірвано Договір №1403000066 на пайову участь у будівництві житла від 01.03.2014, укладений між Філією Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укртрансгаз» та Фізичною особою-підприємцем Щепковським Віктором Миколайовичем та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 503 960,70 грн - збитків та 10040,41 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.
05.12.2022 судом видано наказ на виконання рішення суду від 26.10.2022 яке набрало законної сили 29.11.2022 р.
26.12.2022 до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича №б/н від 22.12.2022 про розстрочення виконання рішення суду від 26.10.2022 на 10 місяців в наступному порядку:
- Січень 2023 - 10040,41 відшкодування витрат на сплату судового збору та 50396,07 грн - збитків;
- Лютий 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Березень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Квітень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Травень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Червень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Липень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Серпень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Вересень 2023 - 50396,07 грн збитків;
- Жовтень 2023 - 50396,07 грн збитків;
Ухвалою суду від 26.12.2022 заяву Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича №б/н від 22.12.2022 про розстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.01.2023. Запропоновано стягувачу надати письмові пояснення щодо означеної заяви.
27.12.2022 на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшла заява представника позивача Вих.№1001вих-22-5042 від 27.12.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 27.12.2022 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 09.01.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
30.12.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення.
09.01.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення без участі останнього. Крім того, в даному клопотанні представник відповідача наполягає на задоволенні заяви та зазначає що відповідач зобов'язується дотримуватися виплат згідно поданого графіку.
На визначену судом дату представники сторін не з'явились. При цьому суд зважає, що в ухвалі суду якою задоволено заяву позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів попереджено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, а від представника боржника/заявника надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності останнього.
В силу ч. 2 ст. 332 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Процесуальним законом визначено граничний десятиденний строк розгляду заяви про відстрочку судового рішення, обов'язкової участі осіб, які є учасниками процесу ГПК України не передбачає, відтак неявка будь - кого з учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, однак останні не скористалися своїм правом участі у судовому засіданні.
Розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, заперечення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи заява відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області мотивована важким фінансовим становищем, зокрема наявністю кредиторської заборгованості у розмірі 324 460,10 грн, яка виникла за останні роки у період дії обмежувальних заходів пов'язаних із поширенням короно вірусної хвороби та військового стану. Крім того відповідач зазначає, що являється інвалідом 1 гр, у зв'язку з чим перебуває на обліку у пенсійному фонді та отримує пенсійні виплати з 16.02.2021, на разі його стан здоров'я погіршився тому він проходить лікування в стаціонарі і дане лікування потребує значних фінансових коштів.
З огляду на це відповідач просить суд врахувати всі вище перелічені обставини та розстрочити виконання рішення суду основний борг - рівними частками на 10 місяців, з останнім платежем у жовтні 2023 року, відшкодування витрат на сплату судового збору у січні 2023 року.
Представник позивача (стягувача) у запереченні на заяву про розстрочення виконання рішення зазначив, що не погоджується з доводами боржника та вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні, вказуючи на те, що важке фінансове становище Боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
Крім того, Боржником не надано доказів, які б могли підтвердити виняткові обставини в контексті розгляду заяви про розстрочення для її задоволення. Фінансова неспроможність Боржника, є результатом його господарської діяльності, а відповідно останній має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинен порушувати права інших господарюючих суб'єктів, передбачену законодавством України. Відповідно до долученої ФОП Щепковським довідки КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» від 01.03.2022, Відповідач проходив лікування у медичному закладі. Разом з тим, позивач звертає увагу суду, що зазначена довідка була видана медичним закладом майже 10 місяців тому, а відповідно наразі не може бути належним та допустимим доказом того, про що заявляє Боржник.
Також позивач зазначає, що 05.12.2022 Господарським судом Вінницької області на виконання вищевказаного рішення, видано наказ. 15.12.2022 - Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, Корольовим М.А., відкрито виконавче провадження №70565355. При цьому, вже 19.12.2022 Приватним виконавцем, одразу після отримання довідки від АТ КБ «Приватбанк» від 19.12.2022, відповідно до якої на рахунок НОМЕР_1 Боржник отримує пенсійні виплати, було винесено Постанову про зняття арешту з коштів. Таким чином, права Боржника в частині отримання пенсійних виплат, не порушені, а отже Боржник має право безперешкодно отримувати такі виплати та використовувати на власні потреби, в т.ч,. на лікування чи придбання медичних препаратів.
Разом з тим, позивач вважає за необхідне зазначити, що боржником за рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.10.2022 у справі №902/417/22 є ФОП Щепковський, а не громадянин Щепковський, а відповідно стягнення заборгованості відбуватиметься, в першу чергу, за рахунок підприємницької діяльності Боржника. Адже Боржник займається підприємницькою діяльністю та отримує дохід від неї. І в заперечення даних фактів, Боржником не надавались жодних фінансових документів, які б доводили те, що діяльність є або збитковою, або ж призупинена, або ж не ведеться.
Додатково позивач звертає увагу суду на те, що Боржником не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення ним заборгованості перед Позивачем в період на який запитується розстрочення рішення суду, а також не підтверджено належними та допустимими доказами вжиття Боржником заходів спрямованих на врегулювання питання заборгованості перед Стягувачем.
З огляду на викладене позивач просить суд в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду від 26.10.2022 у справі №902/417/22 - відмовити.
Таким чином, досліджуючи заяву боржника суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1,3,4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.
Як зазначалось вище по тексту, боржник, обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення суду, посилається на важке фінансове становище, зокрема наявністю кредиторської заборгованості у розмірі 324 460,10 грн, яка виникла за останні роки у період дії обмежувальних заходів пов'язаних із поширенням короно вірусної хвороби та військового стану. Як доказ важкого фінансового становища відповідачем до заяви додано лише Довідку про склад кредиторської заборгованості.
Надаючи оцінку вказаному аргументу заявника суд враховує наступне.
Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.
Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.
Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.
Частина 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 визначає, що підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг. Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п.3 Загальних положень Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, далі - Положення).
Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (абз.2 п.3 Положення).
Тобто, для оцінки фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з балансу.
Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід (абз.13 п.3 Положення).
У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п.8 Положення).
Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (абз.12 п.3 Положення).
Отже, належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.
Проте, боржником належної фінансової звітності у вигляді звіту про рух коштів чи інших належних документів на підтвердження факту неплатоспроможності не подано.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. господарська діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємницькою.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність фінансової можливості, не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання рішення суду, оскільки її наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).
Щодо повідомлення відповідача про те що він є інвалідом 1-ї групи та на даний час його стан здоров'я погіршився, а лікування потребує значних витрат, суд погоджується з запереченнями позивача з даного приводу, а саме для належності доведення даних фактів ФОП Щепковський мав би надати довідку чи витяг з історії хвороби, які були б датовані груднем місяцем 2022 року, разом з тим останнім надано довідку ВОКЛ ім. Пирогова Вінницької обласної ради датовану 01.03.2022.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи постанов виконавчого провадження, доданих позивачем до заперечень права відповідача в частині отримання пенсійних виплат, не порушені, зокрема з рахунку відповідача на який він отримує пенсійні виплати було знято арешт, а отже боржник має право безперешкодно отримувати такі виплати та використовувати на власні потреби.
Крім того, боржником за рішенням суду від 26.10.2022 у справі 902/417/22 є Фізична особа-підприємець, а не громадянин, а відповідно стягнення заборгованості відбуватиметься, в першу чергу, за рахунок підприємницької діяльності боржника.
Також, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення ним заборгованості перед позивачем в період на який він просить розстрочити рішення суду, а також на день розгляду заяви матеріали справи не містять будь яких доказів вжиття боржником заходів спрямованих на погашення заборгованості.
Водночас відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене заява про розстрочення виконання рішення у справі №902/417/22 задоволенню не підлягає.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б
ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору розстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Щепковського Віктора Миколайовича №б/н від 22.12.2022 про розстрочення виконання рішення суду у справі №902/417/22.
2. Примірник ухвали надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , представника відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст ухвали складено 11.01.2023 року
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (АДРЕСА_1)