11 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/1396/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мар'єнка Олександра Анатолійовича (вх. №1310Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 у справі №922/1396/22
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії АТ "Укртелеком", м. Київ
до фізичної особи-підприємця Мар'єнко Олександра Анатолійовича, м. Мерефа
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 у справі №922/1396/22 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Мар'єнко Олександра Анатолійовича на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" 80542,12 грн. заборгованості та 2481,00 грн. судового збору.
До Східного апеляційного господарського суду від імені відповідача з апеляційною скаргою звернулася адвокат Оріщенко Н.С., в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить звільнити ФОП Мар'єнко Олександра Анатолійовича від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 у справі №922/1396/22 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача, розгляд апеляційної скарги проводити за участі представника відповідача.
30.11.2022 (вх. №7569 ел. 8192) представник відповідача звернулася з заявою про долучення до матеріалів справи довідки Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2022 №15 та задоволення клопотання про звільнення ФОП Мар'єнко Олександра Анатолійовича від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 року по справі № 922/1396/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мар'єнка Олександра Анатолійовича залишено без руху; встановлено фізичній особі-підприємцю Мар'єнку Олександру Анатолійовичу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3721,50 грн.); попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1396/22.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
За положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1, п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).
Отже, положеннями Закону України “Про судовий збір” визначено граничний розмір сум судового збору, що підлягає сплаті у мінімальному та максимальному значенні при зверненні до суду з відповідними заявами.
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Господарського суду Харківської області з позовом було заявлено вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 80542,12 грн. та сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою відповідач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3721,50 грн. (2481,00 грн х 150%).
Проте, до апеляційної скарги відповідачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Водночас, заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, суд апеляційної скарги зазначив таке.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Варто звернути увагу, що пільги, надані цим Законом особі, відповідно до її статусу та у пов'язаних з його реалізацією справах, не розповсюджуються на подання позовів, відмінних за характером спору.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" особа повинна мати статус військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а спір у справі повинен бути пов'язаним з виконанням військового обов'язку, тобто професійною діяльністю особи, пов'язаною із обороною України.
Вказаний висновок також підверджується намірами законодавця щодо внесення відповідних змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з необхідністю забезпечення спрощеного доступу внутрішньо переміщених осіб у разі порушення їх прав, військовослужбовців - учасників бойових дій, які беруть (брали) участь у відсічі збройної агресії в період дії воєнного стану, а також сімей загиблих (померлих) таких військовослужбовців - учасників бойових дій до суду, зокрема, проектом Закону про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору деяких категорій осіб №8021 від 12.09.2022, а також пояснювальною запискою до нього (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40414).
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що він є військовослужбовцем (що підтверджується копією військового квитка), до захисту України від військової агресії російської федерації він долучився з 24.02.2022, а розгляд даної справи відбувся вже під час виконання ним військових обов'язків, а тому враховуючи положення ст. 5 Закону України “Про судовий збір” вважає, що він має бути звільнений від сплати судового збору.
До відзиву на позов відповідачем надано копію внутрішнього лівого боку обкладинки (на якому відсутній підпис власника квитка) та першої сторінки військового квитка серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , виданого в/ч НОМЕР_1 24.02.2022. Проте, суд зазначає, що заявником не було надано копії інших сторінок військового квитка, які мають містити інформацію про внесення записів про належність власника військового квитка до військової служби, або про облік у запасі, як передбачає Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затверджене Указом Президента України від 30.12.2016 №582/2016.
Згідно наданої довідки Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2022 №15 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 та з 24 лютого 2022 року по теперішній час приймає безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Проте, як свідчать обставини справи, відповідач хоч і має на час розгляду справи статус військовослужбовця, проте предмет спору у ній не пов'язаний з виконанням відповідачем військового обов'язку та не виник під час виконання ним відповідних службових обов'язків. Навпаки, відповідно до позовних вимог спір пов'язаний із здійсненням відповідачем як фізичною особою-підприємцем господарської діяльності, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.
Подібної правової позиції неодноразово дотримувався і Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 07.02.2022 у справі №990/23/22, 17.02.2020 у справі №9901/517/19, 12.08.2019 у справі №9901/329/19, 13.08.2019 у справі №640/7310/19.
Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини наявності статусу військовослужбовця та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору у справах не пов'язаних із обороною Держави.
З огляду на відсутність обставин, передбачених п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачав правових підстав для задоволення клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору.
05.12.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/1396/22 .
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено таке.
Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 була направлена на адресу фізичної особи-підприємця Мар'єнко Олександра Анатолійовича, яка зазначена в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку (трек номер поштового відправлення 6102271313534) та отримана ним 15.12.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Відповідно ч. 5, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Копія ухвали була доставлена 02.12.2022 о 15:13 год до електронного кабінету представника відповідача адвоката Оріщенко Н.С. (яка діє підставі ордеру на надання правової допомоги №АХ 1108078 від 25.11.2022), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, відповідача було повідомлено про недоліки поданої ним апеляційної скарги у відповідності до вимог ч. 5 - 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, станом на час постановлення даної ухвали (тобто в установлений судом строк) недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, заявником не усунуто.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки заявником у встановлений строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не позбавляє заявника права на повторне звернення із апеляційною скаргою в загальному порядку.
Враховуючи, що апеляційна скарга надійшла від заявника в електронному вигляді на електронну пошту суду, а в паперовому вигляді скарга не надходила, роздруковані судом матеріали апеляційної скарги відповідачу не надсилаються.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Повернути фізичній особі - підприємцю Мар'єнку Олександру Анатолійовичу апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2022 у справі №922/1396/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель