11 січня 2023 року м. Харків Справа № 922/1429/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу (вх. №1118 Х/3) ОСОБА_1 , м. Харків
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 27.09.2022 року (повний текст 27.09.2022 року)
у справі за зустрічним позовом до про за позовом до про№922/1429/19 (суддя Кухар Н.М.) ОСОБА_1 , м. Харків Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ, про визнання недійсним договору, поданим в межах провадження у справі № 922/1429/19 Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ, 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", смт.Васищеве Харківського району Харківської області; 2) Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків; 3) Фізичної особи ОСОБА_2 м.Харків; 4) Фізичної особи ОСОБА_3 , м.Харків стягнення 2 933 473,26 грн.
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1429/19 за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", смт.Васищеве Харківського району Харківської області, Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків, Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків, Фізичної особи ОСОБА_3 , м.Харків, про стягнення з 1-го відповідача, як позичальника та боржника, 2-го, 3-го та 4-го відповідачів, як поручителів та солідарних боржників, за Кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, заборгованість в розмірі 466717,96 грн. (у тому числі: капітал у розмірі 451444,26 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 6902,91 грн., пеню в розмірі 8370,79 грн.), а також заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, в розмірі 2466755,30 грн (у тому числі: капітал у розмірі 2242674,37 грн., проценти в розмірі 45125,20 грн., проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 62151,39 грн., пеню в розмірі 116804,34 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1-й відповідач, в порушення умов Кредитних договорів та вимог законодавства, не забезпечив своєчасного погашення кредиту та відсотків.
Справа розглядалась в порядку загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2019 підготовче провадження у справі №922/1429/19 було закрито та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою господарського суду від 13.01.2022 провадження у справі №922/1429/19 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Східного апеляційного господарського суду, ухваленим за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 у справі № 922/1429/19.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 у справі №922/1429/19 залишено без змін.
Матеріали справи №922/1429/19 повернуто до суду першої інстанції 26.09.22 р.
22.09.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним Договору поруки № 63871-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015. Позивач за зустрічним позовом також просить повернутись у стадію підготовчого судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019, якою було відкрито провадження у справі №922/1429/19, відповідачам було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву.
Копії ухвали про відкриття провадження у справі №922/1429/19 двічі (20.05.2019 та 11.07.2019) направлялися на адресу ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але були повернуті до суду без вручення адресатові.
Станом на даний час підготовче провадження у справі закінчено та триває розгляд справи по суті.
Отже, позивачем за зустрічним позовом - ОСОБА_1 було порушено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред'явлення зустрічного позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2022 повернуто зустрічну позовну заяву (з додатками) ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся 07.10.2022 (згідно штемпелю на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга) до Східного апеляційного господарського суду (через господарський суд Харківської області №389 від 18.10.2022) з апеляційною скаргою (з додатками), в якій просить:
- відстрочити або розстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі;
- прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження без виклику сторін;
- витребувати у господарського суду Харнківської області господарську справу №922/1429/19;
- повторно дослідити всі обставин, які мають значення для справи, а також дослідити і оцінити всі докази, вказані за текстом цієї апеляційної скарги та наявні в матеріалах справи;
- скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2022 року щодо повернення зустрічної позовної заяви;
- ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ “ПроКредитБАНК”.
Підставами скасування ухвали, апелянт вважає:
-незаконність і необгрунтованість;
-не з'ясування та неповнота встановлених обставин, які мають значення для справи та неправильність установлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів і їх оцінки;
-неправильне визначення відповідно до встановлених обставин справи, порушення норм процесуального і матеріального права;
-нові обставини, що підлягають дослідженні чи оцінці, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
-ознайомившись з матеріалами справи, апелянт категорично не погоджується з сумою нарахованих штрафів, процентів та пені;
- зазначає, що у ОСОБА_1 відсутній оригінал примірника договору поруки №63871-ДП1 від 17.04.2015 року до Рамкової угоди № FW 202 677 від 17.04.2015 року та № FW 202 672 від 17.04.2015 року;
- договір поруки №63871-ДП1 від 17.04.2015 року до Рамкової угоди № FW 202 677 від 17.04.2015 року та № FW 202 672 від 17.04.2015 року на думку апелянта, був підписаний ОСОБА_1 під псіхологічним вливом попереднього керівництва ТОВ «МЛК Трейд», внасідок чого договір поруки є недійсним. Таким чином, оскільки договір поруки №63871-ДП1 від 17.04.2015 року до Рамкової угоди № FW 202 677 від 17.04.2015 року та № FW 202 672 від 17.04.2015 року був підписаний ОСОБА_1 під психологічним впливом попереднього керівництва ТОВ «МЛК Трейд», ОСОБА_1 об'єктивно вважає, що договір поруки є фіктивним. Вважає, що вищевказані обставини можуть бути підтверджені свідками та іншими доказами. Однак, на думку позивача, наявних в нього доказів недостатньо, а у поданні інших доказів виникли складнощі через законодавчі обмеження у наданні особистої інформації відносно інших осіб, внаслідок чого буде додатково заявлені клопотання про витребування доказів;
-на думку скаржника, необхідно встановити усі обставини щодо дійсності договору поруки №63871-ДП1 від від 17.04.2015 року до Рамкової угоди № FW 202 677 від 17.04.2015 року та № FW 202 672 від 17.04.2015 року. За п.2 ч. 1 ст. 228 Господарськогопроцесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Аналогічна судова практика викладена в ухвалі Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року у справі №910/5622/18 та в ухвалі від 11.10.2018 у справі №910/7960/18, але повернення до підготовчого провадження було здійснене з метою долучення до справи нових доказів;
- апелянт вважає, що є усі підстави повернення у підготовче судове засідання та прийняття зустрічного позову до розгляду щодо дійсності договору поруки №63871-ДП1 від 17.04.2015 року. Таким чином, на дуку скаржника, ухвала господарського суду Харківської області від 27.09.2022 року є незаконною.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.10.2022 р. в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Чернота Л.Ф., тоді як іншими членами колегії є Зубченко І.В., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 р. у справі №922/1429/19 зокрема, відмовлено ОСОБА_1 у задоволені клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2022 у справі №922/1429/19. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2022р. у справі №922/1429/19 - залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 2481,00 грн. шляхом надання до Східного апеляційного господарського суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору. Роз'яснено ОСОБА_1 , що при не усуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України. Запропоновано Скаржникові для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми “Електронний суд” (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1429/19.
Вказана ухвала відправлена 01.11.2022 року на адресу господарського суду Харківської області та на адресу апелянта.
10.11.2022 на виконання вимог ухвали суду від 01.11.2022 з господарського суду Полтавської області надійшла справа №922/1429/19 (7 томів).
Згідно ідентифікатору доступу на поштовому конверті №6102271329856 ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01 листопада 2022 року булла отримана апелянтом 08 грудня 2022 року, отже кінцевий термін подання заяви про усунення недоліків спливає 18 грудня 2022 року.
В межах строку, встановленого ухвалою від 01.11.2022, представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усунення недоліків б/н від 16.12.2022 з додатками: свідоцтво серія ДН - 5057.PDF, ордер Слепнер з-п.PDF, Індентифікатор доступу.PDF.,квитанція про сплату судового збору.pdf., Поштовий конверт.PDF., ухвала від 01 листопада 2022.PDF.
За змістом заяви апелянт зазначає, що 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір, що підтверджується квитанцією № M3BB-8K3H-6MHK-63HT від 07.11.2022 року. Отже, є всі підстави відкрити апеляційне провадження. Тому, останній просить:
-прийняти заяву про усунення недоліків до розгляду;
-прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження без виклику сторін;
-витребувати у Господарського суду Харківської області господарську справу №922/1429/19.
На виконання положень ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір”, Східним апеляційним господарським судом перевірено у програмі “Діловодство спеціалізованого суду ДСС” та встановлено, що судовий збір у сумі 2481,00 грн., сплачений за платіжним дорученням №М3ВВ-8К3Р-6МНК-63НТ від 07.11.2022 зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 07.11.2022.
Тобто, з наданих апелянтом документів вбачається, що останнім усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги у визначений судом строк.
Частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В пункті 6 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України серед ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зазначено ухвалу про повернення заяви позивачеві, а тому оскаржувана ухвала про повернення зустрічного позову відповідно до ч. 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України віднесена до ухвал, апеляційні скарги на які підлягають розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При цьому в даному випадку не вбачається конкретних обставин справи та їх не наведено ОСОБА_1 , які відповідно до вказаної норми ч. 2 статті 271 ГПК України надають суду право розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, враховуючи при цьому, що предметом апеляційного перегляду в даному випадку є ухвала суду про повернення зустрічного позову, апеляційний господарський суд у встановлених ст. 269 ГПК України межах апеляційного перегляду перевіряє лише законність та обґрунтованість вказаної ухвали суду, при постановленні якої спір не вирішувався по суті, й відповідно судом апеляційної інстанції під час такого перегляду не встановлюються обставини щодо суті спору, а перевіряється правильність застосування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального і процесуального права.
Разом з цим скаржник не позбавлений можливості надати суду письмові пояснення або відповідь на відзив на апеляційну скаргу з наведенням своїх доводів та міркувань щодо суті апеляційної скарги, тобто стосовно застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання щодо прийняття його зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Харків (вх. №1118 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.09.2022 у справі №922/1429/19 та здійснено її розгляд без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 10.01.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання його копії та доданих до нього документів. Встановлено сторонам строк до 10.01.2023 для подання заяв, клопотань, тощо. Ухвалено, що всі заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) на електронну адресу суду (inbox@eag.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходило. Відзиву на апеляційну скаргу, також не надано.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у травні 2019 року АТ "ПроКредит Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути на свою користь з позичальника ТОВ "МЛК Трейд" заборгованість за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 466 717,96 грн (з яких: капітал -451 444,26 грн, проценти за неправомірне користування кредитом - 6 902,91 грн, пеня - 8 370,79 грн); заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 2 466 755,30 грн (з яких: капітал - 2 242 674,37 грн, проценти - 45 125,20 грн, проценти за неправомірне користування кредитом - 62 151,39 грн, пеня -116 804,34 грн). Стягнути на користь АТ "ПроКредит Банк" з поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як солідарних із ТОВ "МЛК Трейд" боржників, заборгованість за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 466 717,96 грн (з яких: капітал -451 444,26 грн, проценти за неправомірне користування кредитом - 6 902,91 грн, пеня - 8 370,79 грн); заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 2 466 755,30 грн (з яких: капітал - 2 242 674,37 грн, проценти - 45 125,20 грн, проценти за неправомірне користування кредитом - 62 151,39 грн, пеня -11 6804,34 грн).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "МЛК Трейд" в порушення умов кредитних договорів та вимог законодавства не забезпечило своєчасного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Справа №922/1429/19 розглядається Господарським судом Харківської області в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/1429/19 було закрито та призначено розгляд справи по суті. Розгляд справи по суті розпочато 15.08.2019, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Протокольною ухвалою господарського суду від 21.12.2021 чергове судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.01.2022.
04.01.2022 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним Кредитного договору № 202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW202.672 від 08.07.2016, та визнання недійсним Договору про відкриття кредитної лінії № №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що попередній керівник ТОВ "МЛК Трейд" не ставив свій підпис під вищевказаними договорами, а оригінали цих договорів відсутні. Позивач за зустрічним позовом вважає, що попереднє керівництво ТОВ "МЛК Трейд" вступило в злочинну змову з відповідачами та позивачем, АТ "ПроКредит Банк", з приводу укладення договорів з метою виведення коштів, що призвело до неплатоспроможності ТОВ "МЛК Трейд".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" повернуто позивачеві без розгляду.
12.01.2022 до господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (вх. № 47) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 по справі № 922/1429/19.
Ухвалою господарського суду Харківскої області від 13.01.2022 року провадження у справі № 922/1429/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Східного апеляційного господарського суду, ухваленим за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 у справі №922/1429/19.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 у справі № 922/1429/19 залишено без змін.
Матеріали справи №922/1429/19 повернуто до суду першої інстанції 26.09.22 р.
22.09.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним Договору поруки № 63871-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015. Позивач за зустрічним позовом також просить повернутись у стадію підготовчого судового засідання.
Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною першою статті 46 Гоподарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини другої статті 46 Гоподарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.
Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Разом з тим, за приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути в вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019, якою було відкрито провадження у справі № 922/1429/19, відповідачам було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву (том 1, а.с.2-3).
Копії ухвали про відкриття провадження у справі № 922/1429/19 двічі (20.05.2019 та 11.07.2019) направлялися на адресу ОСОБА_1 , зазначену ним особисто.
З наведеного вбачається, що спір між сторонами за зустрічним позовом виник після, того як розгляд справи по суті у справі №922/1429/19 вже розпочався.
Отже, позивачем за зустрічним позовом - ОСОБА_1 було порушено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред'явлення зустрічного позову.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання зазначених приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала (20.05.2019 -том 1, а.с.2-3 та 11.07.2019 - том 1, а.с.119) були скеровані на адресу відповідача, наявну у матеріалах справи, а саме АДРЕСА_1 ). листом з описом вкладення.
Зазначена ухвала була повернута на адресу суду з позначкою “за закінченням встановленого терміну зберігання” (конверти та повідомлення - том 1, а.с. 94-95, 137-128). А тому, ОСОБА_1 повинен був бути обізнаним про розгляд справи в суді, й відповідно міг дізнатися про винесення ухвали про відкриття провадження у справі.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом та усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, в той час як ухвали господарського суду Харківської області від 20.05.2019 та 11.07.2019 у даній справі суду були опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також слід враховувати, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Верховний Суд неодноразово зокрема в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 904/2594/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 висловлював позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою “за закінченням терміну зберігання” або “інші причини”, є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.При цьому факт неотримання учасником справи поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
З наведених обставин вбачається, що суд першої інстанції виконав свій обов'язок з надсилання у встановленому порядку відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі, якою визначено строк на подання відзиву на позов, який є одночасно і строком на подання зустрічного позову та відповідач мав можливість отримати від суду відповідну кореспонденцію, що надходила на адресу його зареєстрованого місцезнаходження і не був обмежений у доступі до інформації про розгляд зазначеної справи, і відповідно мав змогу надати суду відзив на позовну заяву та подати зустрічну позовну заяву у передбачений Господарським процесуальним кодексом строк.
Проте, як зазначено вище, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 було подано до господарського суду Донецької області лише 22.09.2022, тобто після закінчення встановленого строку.
При цьому, ОСОБА_1 не було надано суду першої інстанції належних доказів в обґрунтовання підстав пропуску строку на звернення із зустрічною позовною заявою, які могли бути підставою на поновлення такого строку.
З огляду на зазначене, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику відповідно до ч.6 ст.180 ГПК України, як така що подана з порушенням вимог ч.1 ст.180 ГПК України.
Втім, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
ОСОБА_1 не дотримано правил пред'явлення зустрічного позову, а саме: подано з пропуском встановленого судом строку та після того, як розгляд справи розпочався по суті, а ті події, на які посилається апелянт, відбувалися значно пізніше після фактичного закінчення встановленого судом процесуального строку.
При цьому, у суду спливають строки розгляду справи по суті, встановлені нормами ГПК України, які, в свою чергу, не передбачають можливості їх продовження, що унеможливлює розгляд зустрічного позову в порядку та в строки встановлені ГПК України.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Стосовно клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду та ввважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У даному випадку, обґрунтовуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач за зустрічним позовом посилався на необхідність встановити усі обставини щодо дійсності Договору поруки № 63871-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, оскільки цей Договір був підписаний останнім під психологічним впливом попереднього керівництва ТОВ "МЛК Трейд", що може бути підтверджено свідками та іншими доказами у справі.
Однак, суд першої інстанції дослідивши матеріали справи №922/1429/19 та матеріали зустрічної позовної заяви обґрунтовано не взяв до уваги, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2022 було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.07.2015 та Договору поруки №63871-ДП1 від 17.04.2015, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "ПроКредитБанк" у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для її подання. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що після укладення договору істотно змінилися обставини, що існували на момент його укладення.
При цьому, питання щодо дійсності Договору поруки № 63871-ДП1 від 17.04.2015 у вищевказаному зустрічному позову позивачем не ставилося.
У зв'язку із цим, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено поважності причин неподання доказів щодо недійсності спірного Договору поруки у встановлений законом строк, суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження у справі, що розглядається, та зазначив, що позивач мав право звернутися до господарського суду з окремим позовом про визнання договору поруки недійсним в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Щодо посилання апелянта на судову практику викладену в ухвалі Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року у справі №910/5622/18 та в ухвалі від 11.10.2018 у справі №910/7960/18 судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування'правових норм (часу, місця підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду визначається обставинами кожної конкретної справи.
Також, посилання скаржника на вищенаведені ухвали не можє бути підставою для скасування оскарженого у справі судового рішення, оскільки саме лише посилання на нормативно-правовий акт, з огляду на одночасне мотивування іншими чинними станом на час виникнення спірних правовідносин нормами матеріального права, які їх регулюють, не зумовило в цьому випадку ухвалення незаконного судового рішення та не може мати безумовним наслідком його скасування.
Відповідно до статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах вважає доречним звернути увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді. Така правові позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16.
Аналізуючи зазначені обставини справи та норми права колегія суддів, дійшла висновку, що апелянт не довів суду наявність поважних причин пропуску строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, отже зустрічна позовна заява подана з порушенням строків, передбачених відповідно до приписів та вимог частини першої статті 180 ГПК України.
Відтак висновки суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви з підстав порушення ч. 6 ст. 180 ГПК України є цілком законними і обґрунтованими, оскільки процесуальні дії здійснено місцевим господарським судом у відповідності з нормами чинного законодавства, та не спростовані апелянтом під час апеляційного провадження.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволеню. Ухвала господарського суду Харківської області від 27.09.2022 у справі №922/1429/22 залишається без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного та керуючись статею 129, статею 269, статею 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Харквської області від 27.09.2022 у справі №922/1429/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.01.2023.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова