про залишення апеляційної скарги без руху
11 січня 2023 року м. Харків Справа № 917/1891/21
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Тихий П.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№88П/1-43) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 (колегія судів у складі: головуючий суддя Ківшик О.В., суддя Ореховська О.О., суддя Пушко І.І., повний текст складено 05.10.2022) у справі №917/1891/21
за позовом ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", вул. Чорновола, 2б, кв. 22, м. Полтава, Полтавська область, 36003
про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Ватутинець-1", оформлених протоколом від 06.12.2020 року №3/2020,
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Полтавської з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", м. Полтава, оформлені протоколом від 06.12.2020 року №3/2020 з огляду на відсутність кворуму при їх проведенні та недотримання порядку повідомлення його як співвласника багатоквартирного житлового будинку про дату проведення загальних зборів та їх порядок денний.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 в позові відмовлено.
ОСОБА_1 (особа, яка не брала участь у справі, але яка вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки) з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача. Разом з тим, просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Крім того, апелянт просить поновити йому процесуальний строк на оскарження рішення суду першої інстанції, зазначає, що про існування рішення дізнався 26.10.2022 від ОСОБА_2 та йому був потрібен час на пошук юриста для написання апеляційної скарги.
10.11.2022 системою автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №917/1891/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі №917/1891/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 залишено без руху, оскільки апелянтом в порушення п.2, 3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до скарги додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 у справі №917/1891/21 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 повернуто заявнику - ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що апелянтом не в повному обсязі усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме не подано доказів направлення апеляційної скарги на адресу позивача.
ОСОБА_1 (особа, яка не брала участь у справі, але яка вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки) повторно звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Крім того, апелянт просить поновити йому процесуальний строк на оскарження рішення суду першої інстанції, зазначає, що про існування рішення дізнався 26.10.2022 від ОСОБА_2 та йому був потрібен час на пошук юриста для написання апеляційної скарги.
Апелянт також просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, оскільки апелянт є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2). На підтвердження наведених обставин скаржником додано до апеляційної скарги засвідчену копію посвідчення серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).
06.01.2023 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/1891/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно положень ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Стосовно клопотання про звільненні від сплати судового збору, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору, якщо вони є позивачами у справі, тобто звернулися з позовом до суду за захистом свого порушеного права або інтересу.
У даній справі ОСОБА_1 не є учасником справи, у зв'язку з чим пільги встановлені п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 .
Близька за змістом позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №920/412/20.
Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України”, від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України”, зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України”).
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 у розмірі 3405,00 грн.
Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 складено та підписано 05.12.2021.
Апелянт вперше звернувся до апеляційного господарського суду 01.11.2022, вже з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. В тексті апеляційної скарги апелянт просив поновити йому процесуальний строк на оскарження рішення суду першої інстанції, вказавши, що про існування рішення дізнався 26.10.2022 від ОСОБА_2 та йому був потрібен час на пошук юриста для написання апеляційної скарги. Проте апеляційним господарським судом ухвалою від 14.11.2022 залишено апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її недоліками, а в подальшому ухвалою від 09.12.2022 повернуто заявнику у зв'язку неповним усуненням недоліків апеляційної скарги. Відтак клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судом не розглядалось.
Звертаючись повторно (28.12.2022 засобами поштового зв'язку) з апеляційною скаргою із пропущенням встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21, проте не наводить жодних обґрунтувань поважності причин його пропуску, а лише знов зазначає, що дізнався про існування рішення 26.10.2022 від ОСОБА_2 та йому був потрібен час на пошук юриста для написання апеляційної скарги та вказує, що вже звертався з апеляційною скаргою, однак її було повернуто судом.
Крім того, суд звертає увагу, що при первісному поданні апеляційної скарги апелянт вже звертався із клопотання про звільнення від сплати судового збору та судом вже надавалась оцінка викладеним в ньому доводам. Проте апелянт повторно звертається до суду з аналогічним клопотання, з тих самих підстав, наслідками якого є залишення без руху апеляційної скарги.
В своєму клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку при повторному зверненні з апеляційною скаргою. Натомість апеляційна скарга подана з тими ж самими недоліками, як і при первісному зверненні.
Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважає на необхідне запропонувати апелянту подати вмотивоване клопотання щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21.
Відповідно до ч. 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Згідно із частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 подано з порушенням вимог ст.ст. 256 та 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: скаргу подано після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції без обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги статті 256 та п. 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, 256, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач, -
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 у справі №917/1891/21 залишити без руху.
3. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту; а у випадку неподання ним вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку, або якщо підстави, вказані ним у клопотанні, суд визнає неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач П.В. Тихий