Справа № 127/16321/22
Провадження № 22-з/801/8/23
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Голота Л. О.
11 січня 2023 рокуСправа № 127/16321/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,
за участі секретаря судових засідань Бешлей Г. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Мишковської Тетяни Миколаївни , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину, -
29.08.2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою (вх. № 47200) про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2022 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 248 грн. 10 коп.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового наказу виданого 09.08.2022 року по цивільній справі № 127/16321/22 в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28.12.2022 року апеляційну скаргу Піпко А. М. , який діє в інтересах ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2022 року у даній справі залишено без змін.
30.12.2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява адвоката Мишковської Т. М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення (вх. № 9897), у якій представник просить стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.
Заява обґрунтована тим, що в договорі про надання правничої допомоги від 21.07.2022 року між ОСОБА_2 та адвокатом Мишковською Т. М., в додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги б/н від 21.07.2022 року зазначено фіксовану суму гонорару за супроводження справи в апеляційній інстанції, яка сплачується після закінчення апеляційного розгляду, який завершився на користь клієнта в сумі 5000 грн. Квитанцією та описом виконаних робіт, що додається до даної заяви підтверджено понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
До заяви Мишковською Т. М. додано наступні документи :
-договір про надання правничої допомоги від 21.07.2022 року,
-додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.07.2022 року,
-опис виконаних робіт від 30.12.2022 року,
-квитанцію до прибуткового касового від 28.12.2022 року.
30.12.2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява Мишковської Т. М. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , (вх. № 5437) про долучення до справи фото-скрін електронної скриньки про відправлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками представнику ОСОБА_3
10.01.2023 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшли заперечення Піпко А. М. , який діє в інтересах ОСОБА_3 (вх № 248), на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких представник просить відмовити в задоволенні заяви.
Заперечення обґрунтовані тим, що :
-заявником не надано належних доказів в підтвердження обґрунтованості заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, зокрема акту приймання - передачі виконаних робіт, об'єм робіт визначено адвокатом і не прийнято клієнтом, послуги не передбачені договором;
-розмір заявлених витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, встановленим у частині четвертій статті 137 ЦПК України (складності справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, адже відзив на апеляційну скаргу фактично дублює зміст документів, складених в суді першої інстанції),
-опис виконаних робіт по справі № 127/16321/22 від 30.12.2022 року складено виключно Мишковською Т. М. , в ньому не зазначено про прийняття таких робіт з боку ОСОБА_2 , а тому цей документ не може бути належним доказом приймання виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 21.07.2022 року;
-в описі в якості виконаних робіт зазначено опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та правових позицій Верховного Суду задля формування правової позиції по справі. Разом з тим, надання такого різновиду правничої допомоги не передбачено договором про надання правничої допомоги б/н від 21.07.2022 року;
-також заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 1000 грн., з огляду на те, що розмір щомісячного доходу ОСОБА_2 є вищим ніж ОСОБА_3 .. Також ОСОБА_3 має заборгованість за договором позики від 05.04.2022 року в сумі 4000 доларів США, а ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 про стягнення на її утримання аліментів в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу). З огляду на що, заявлений ОСОБА_2 розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн суперечить таким загальним засадам як розумність і справедливість.
До заперечень Піпко А. М. , який діє в інтересах ОСОБА_3 , додано наступні докази :
-відповідь СБУ № 21/2/2-П-64-П-66/5 від 15.11.2022 року з додатками;
-розписку від 05.04.2022 року;
-відрядження № 069213;
-докази відправки даного заперечення з додатками заявнику.
У судовому засіданні адвокат Мишковська Т.М. підтримала заяву та просила її задовольнити.
ОСОБА_3 та його адвокат Піпко А.М. в судове засідання не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронної скриньки адвоката.
Заслухавши пояснення адвоката Мишковської Т.М., беручи до уваги заперечення на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, поданих адвокатом Піпко А. М., колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з таких підстав.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, про намір подання доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду адвокат Мишковська Т. М. зазначила у своєму відзиві на апеляційну скаргу, тим самим дотрималася вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .
Водночас, за змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
На обґрунтування поданої заяви про розподіл судових витрат представник заявниці ОСОБА_2, зокрема подала: копію договору про надання правничої допомоги від 21.07.2022 року, копію додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 21.07.2022 року, опис виконаних робіт від 30.12.2022 року, квитанцію до прибуткового касового від 28.12.2022 року на суму 5 тисяч гривень.
Як уже зазначалось, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
За змістом договору про надання правничої допомоги від 21.07.2022 року, додатку № 1 до договору про умови та порядок розрахунків, а також опису виконаних робіт по даній справі, яку укладено між адвокатом Мишковською Т. М. та ОСОБА_2 як Клієнтом, вартість послуг (адвокатський гонорар) за надання правової допомоги Клієнту в апеляційній інстанції складає 5 000,00 грн. Оплата за супроводження справи в суді апеляційної інстанції сплачується після закінчення апеляційного розгляду, який завершився на користь клієнта.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи адвоката Піпко А.М., викладені в запереченні, щодо необхідності відмови у стягненні витрат або ж їх зменшені до 1000 грн на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
З наданого позивачем опису виконаних робіт від 30.12.2022 вбачається, що до складу витрат сторонами (адвокатом та Клієнтом) включені наступні послуги:
- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини та правових позицій ВС задля формування правової позиції по справі;
- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу;
- участь у судовому засіданні.
Всього витрачено часу 5 год, та виконано робіт на суму 5 тис грн.
Колегія суддів відхиляє доводи адвоката Піпко А. М. про відсутність у заявниці документального підтвердження витрат на правову допомогу, оскільки адвокатом Мишковською Т. М. надано квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 5 тис. грн із зазначенням платежу за надання правничої допомоги.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга адвоката Піпко А. М. на ухвалу суду від 17.11.2022 року містила ряд додаткових підстав та нових обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, що у свою чергу змусило захисника іншої сторони зазначати відповідні доводи на їх спростування та додатково опрацьовувати законодавчу базу та правові позиції Верховного Суду задля формування правової позиції по справі.
Колегія суддів відхиляє доводи адвоката Піпко А. М. про те, що опис виконаних робіт не є належним доказом на підтвердження наданих послуг, так як у ньому не зазначено про прийняття таких робіт збоку ОСОБА_2 , оскільки не підписання однією із сторін даного документа не може свідчити про не надання адвокатом правничої допомоги, з огляду на наявність у матеріалах справи заперечень на апеляційну скаргу та участь адвоката Мишковської Т. М. у судових засіданнях.
Підстави зазначені адвокатом Піпко А. М. для зменшення витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції не вважає достатніми, оскільки розмір витрат на правничу допомогу 5000 грн, яку Мишковська Т. М. просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 не є завищеним та відповідає п. 4 ст. 137 ЦПК України.
Отже, з огляду на подані боржником та його адвокатом Піпко А. М. заперечення, вирішуючи питання чи є розмір витрат заявниці ОСОБА_2 на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, та несуттєву їх відмінність від вартості послуг адвоката іншої сторони (992 грн 40 коп. за годину. п. 3.1. Договору № 1 від 22.08.2022) дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви адвоката Мишковської Т.М. про відшкодування понесених заявницею ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 5 000 грн (чим погоджується з відповідними доводами Мишковської Т.М. ).
Керуючись статтями 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Заяву Мишковської Тетяни Миколаївни , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: Т. О. Денишенко
В. П. Рибчинський
Повний текст додаткової постанови складено 12.01.2023 року.