Справа № 128/2373/22
Провадження № 33/801/41/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Фанда О. А.
Доповідач: Голота Л. О.
11 січня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 01.12.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, -
Як зазначено в протоколі, 01.10.2022 року о 09 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_1 , в с. Лисогора по вул. Грушевського, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер та в закладі охорони здоров'я водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 01.12.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Не погоджуючись із постановою суду, 09.12.2022 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. № 9269), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що :
- автомобіль працівниками поліції було зупинено без передбачених законом причин (стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію»), автомобіль рухався з дотримання ПДР України. Тому всі подальші дії працівників поліції є незаконними.
- ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки він не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння;
- у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознаки, за якими у працівника поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Також протокол складено у відсутності свідків;
- направлення на проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було оформлено у відсутності ОСОБА_1 та не було вручено йому копії направлення та не повідомлено йому право звернутись на огляд до закладу охорони здоров'я;
- зібрані у справі докази є недопустимими та не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого праворушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів :
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 242963 від 01.10.2022 року, згідно якого 01.10.2022 року о 09 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_1 , в с. Лисогора по вул. Грушевського, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер та в закладі охорони здоров'я водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. (а. с. 1);
-акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 2);
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 3);
-відеозапису з місця події (запис «с. 9:19 по 9:20», згідно якого працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , під час спілкування з яким були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився).
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за частиною першою статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознаки, за якими у працівника поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а також протокол складено у відсутності свідків, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення видно, що працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція№ 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, оскільки працівниками поліції здійснювався відеозапис на місці події, який долучений до матеріалів справи, тому не зазначення в протоколі свідків, не є тією обставиною, що дає правові підстави для скасування постанови суду, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль працівниками поліції було зупинено без передбачених законом причин (стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію»), оскільки автомобіль рухався з дотримання ПДР України, а тому всі подальші дії працівників поліції є незаконними, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що дають правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції та не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
Відповідно до пункту 1.3, 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував у стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не спростовують правильний висновок суду першої інстанції, оскільки на ОСОБА_1 не складався протокол про адміністративне правопорушення за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Аргументи апеляційної скарги про те, що направлення на проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було оформлено у відсутності ОСОБА_1 та не було вручено йому копії направлення, не повідомлено йому право звернутись на огляд до закладу охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції відхиляє, адже із відеозапису видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Факт відмови ОСОБА_1 не заперечує, а зазначає, що були відсутні, на його думку, правові підстави для проходження такого огляду.
Отже, невизнання вини ОСОБА_1 спростовується дослідженими судом доказами.
Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. Ці аргументи не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду.
При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 01.12.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота