Справа № 128/3032/20
Провадження № 22-з/801/3/23
Категорія: 11
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Денишенко Т. О.
11 січня 2023 рокуСправа № 128/3032/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Денишенко Т.О.,
суддів Голоти Л. О., Медвецького С. К.,
за участі секретаря судового засідання Михайленко А. В., представниці заявниці, по-зивачки ОСОБА_1 адвокатки Сидорчук Н. М., представниці відповідача ОСОБА_2 адвокатки Казеко О. І., розглянувши за правилами, встановленими для роз-гляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення з питання відшкоду-вання судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позо-вом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3
про усунення перешкод у користуванні будинком, заборону у подальшому
вчиняти певні дії,
30 листопада 2022 року Вінницьким апеляційним судом ухвалена постанова, якою апеляційні скарги ОСОБА_3 та його представниці адвокатки Казеко О. І. залишені без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2022 року, додаткове рішення цього ж суду від 20 вересня 2022 року у даній цивільній справі залишені без змін.
02 грудня 2022 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 гривень, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення повноважних представ-ниць сторін у справі, їхніх адвокаток Сидорчук Н. М. та Казеко О. І., розглянувши по суті заяву позивачки ОСОБА_1 , її доводи та докази, проаналізувавши матеріали спра-ви стосовно питання компенсації судових витрат з оплати позивачкою професійної правничої допомоги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про обґрун-тованість та доведеність цієї заяви, через що вона підлягає безумовному задово-ленню.
Згідно з нормами статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішене питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову у прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як дійсно слідує із матеріалів справи, постановою Вінницького апеляційного су-ду від 30 листопада 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , його адвокатки Казеко О. І. залишені без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінниць-кої області від 04 липня 2022 року, додаткове рішення цього ж суду від 20 вересня 2022 року у даній цивільній справі залишені без змін.
Питання розподілу судових витрат з оплати професійної правничої допомоги судом апеляційної інстанції не вирішене.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на прав-ничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підля-гає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг ), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг ); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг ); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та вико-наних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотан-ням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допо-моги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин першої та другої статті 137 ЦПК України кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема, пунктом чотирнадцятим Рекомендацій Коміте-ту Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторо-на, що виграла справу, повинна у принципі отримувати від сторони, що програла, від-шкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» пред-ставництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конститу-ційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільно-го відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяль-ності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню у разі пору-шення.
Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, кон-сультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; пред-ставництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами ( стаття 19 ).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару ( фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни його розміру, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, квалі-фікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час ( стаття 30 Закону ).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» ( Заява № 72277/ 01 ), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia ( заява 58442/00 ) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав люди-ни і основоположних свобод, ратифікованої в Україні 17 липня 1997 року, суд від-шкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги ( договір доручення, договір про на-дання юридичних послуг та ін. ), документи, що свідчать про оплату гонорару та ін-ших витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про від-рядження ). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшко-дування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з кри-терію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд вста-новлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правиль-ного вирішення справи ( частина перша статті 76 ЦПК України ). За правилами оцінки доказів, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослі-дженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює на-лежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу ( групі однотипних доказів ), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів ).
Як убачається із матеріалів цієї цивільної справи, позивачка ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції користувалася послугами адвокатки Сидорчук Н. М., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 12 жовтня 2020 року та згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 10 листопада 2022 року № 35 сплатила за її послуги 3000,00 гривень.
Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт ( наданих послуг ) від 10 листопада 2022 року загальна вартість наданих адвокаткою послуг становить 3000,00 гривень: за правовий аналіз спірних правовідносин тривалістю в одну годину - 1000,00 гривень, за складання відзиву на апеляційну скаргу тривалістю дві години ( ставка за годину 1000,00 гривень) - 2000,00 гривень.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, колегія суддів апеляційного суду ура-ховує, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професій-ну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Суд з огляду на умови договору про надання правничої допомоги та надані адвокатом послуги дійшов висновку, що у даній конкретній справі витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи, наданими щодо цього питання доказами. Доводів відповідача щодо неспівмірності витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу матеріали справи не містять.
За наведеного апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись нормами статей 137, 141, 270, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової пала-ти у цивільних справах -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на-родження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , 3000,00 гривень ( три тисячі гривень 00 коп. ) витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст цієї постанови складений 11 січня 2023 року.
Суддя-доповідач Т. О. Денишенко
Судді Л. О. Голота
С. К. Медвецький