Справа № 750/7335/22
Провадження № 2/750/138/23
12 січня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мойсієнко К.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
03 листопада 2022 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що враховуючи те, що у відповідача є ще двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання яких стягуються аліменти на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2017 року в загальному розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, а також те, що відповідач несе значні витрати по сплаті за комунальні послуги та витрати пов'язані з постійним проходженням лікування в різних медичних закладах, а тому справедливим та обґрунтованим буде стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх спільної дитини в розмірі 1/6 частини всіх його видів заробітку (доходу).
Позивач у судове засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, вказавши, що позов підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 січня 2019 року (а.с. 3), який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2022 року розірвано.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).
Згідно копії довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 9255 від 02.11.2022, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
На підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2017 року у справі № 750/2392/17 з відповідача стягуються аліменти на утримання двох його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, держави -учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги закону, обов'язок батьків утримувати неповнолітню дитину, а також те, що у відповідача є ще двоє неповнолітніх дітей, на утримання яких з нього стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Крім того, на підставі ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення, а відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України та статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чернігів (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 листопада 2022 року до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя