Справа № 583/484/22
2/583/72/23
11 січня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
07.02.2022 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. від 29.01.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 50272,35 грн, мотивуючи тим, що на підставі виконавчого напису № 352 від 29.01.2021 відкрите виконавче провадження № 64602172 від 22.02.2021 приватним виконавцем Павелків Т.Л. про стягнення з нього на користь відповідача коштів в сумі 50272,35 грн. Позивач зазначає, що він жодної заборгованості перед АТ «БАНК ФОРВАРД» не мав та не має. Відповідач ніколи не звертався до позивача із претензіями, вимоги щодо сплати будь-якого боргу за кредитними договорами. Виконавчий напис не містить посилань на виписку з рахунка (інші первинні документи оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України») позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
08.02.2022 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність його та позивач, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, про причини своєї неявки не повідомила.
Приймаючи до уваги згоду представника позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
В даному суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд справи, про що в матеріалах справи маються рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. У зв'язку з цим суд вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис за кредитним договором № 200008262 від 19.04.2017 року, укладеного між позивачем та ПАТ «БАНК ФОРВАРД», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД». За вищевказаним виконавчим написом стягнення відбувається з ОСОБА_1 на суму 49172,35 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 38428 грн; заборгованість за процентами - 10744,35 грн. Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 352 (а.с.13)
15.02.2021 представник АТ «БАНК ФОРВАРД» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни із заявою за № 17/1-84/4/126 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. за № 352 від 29.01.2021 про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 50272,35 грн. (а.с.14).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 22.02.2021 відкрито виконавче провадження № 64602172 з виконання виконавчого напису № 352 від 29.01.2021 (а.с. 12).
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Крім того, за змістом ст.ст. 517, 518 ЦК України зміна кредитора у зобов'язанні не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає право до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Згідно з ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.88 цього Закону нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
При цьому ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Порядок вчинення виконавчих написів передбачений Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).
Згідно з п.1.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (п.п.2.3 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з п.3.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Окрім того, п.п.3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року №1172 (далі - Перелік документів).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26.11.2014р. Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п.2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»
Також вказаним судовим рішенням зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Згідно ч.5 ст.254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 у справі №826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.
Перевіряючи доводи позивача ОСОБА_1 , суд встановив, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 262 ЦК України, ст.ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5 та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172.
В той же час, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, у редакції станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчуком Є.Ю., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку документів з 22.02.2017 визнаний не чинним відповідно до постанови суду.
При цьому, судом встановлено, що кредитний договір № 200008262, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК ФОРВАРД» 19.04.2017, не був нотаріально посвідчений.
Отже, суд прийшов до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 29.01.2021 за кредитним договором, укладеним в простій письмовій формі, в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про безспірність заборгованості, які б підтверджували факт проведення розрахункових операцій з позивачем.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про незаконність вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчуком Є.Ю. виконавчого напису по кредитному договору № 200008262 від 19.04.2017, укладеному між позивачем та ПАТ «БАНК ФОРВАРД» на підставі положень Переліку, після того, як рішенням суду вони визнанні не чинними.
Дані про те, що відповідачем нотаріусу були надані інші документи, які передбачені Переліком та підтверджують розмір та безспірність заборгованості боржника, в матеріалах справи відсутні.
Отже, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем АТ «Банк Форвард».
При цьому суд враховує, що представник відповідача письмових доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову не подав, жодним чином позовні вимоги не спростував.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 29.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчуком Є.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 352, про стягнення з позивача на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості за кредитним договором № 200008262 від 19.04.2017 та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в загальній сумі 50272,35 грн.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.3, 6, 15, 16, 18, 512, 514, 517, 518 610, 626-628, 1054 ЦК України, ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, ст.61 Конституції України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, вчинений 29.01.2021 та зареєстрований у реєстрі за № 352 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД»боргу за кредитним договором № 200008262 від 19.04.2017 в сумі 50272 (п'ятдесят тисяч двісті сімдесят дві) гривні 35 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД»на користь ОСОБА_1 витрати, понесені при подачі позову до суду у виді сплати судового збору в розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Златоусівська, 55, офіс 61-62.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко