Єдиний унікальний № 946/3731/22
Провадження № 1-кп/946/258/23
про продовження строку тримання під вартою та строку дії обов'язків
12 січня 2023 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
представник потерпілих ОСОБА_16 ,
розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12022162150000242, за обвинуваченням -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Стара Некрасівка, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Муравлівка, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, без місця реєстрації та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Ізмаїл, Одеської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець міста Ізмаїл, Одеської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимий
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України;
встановив:
Прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження строку застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб, строк дії яких спливає 21 листопада 2022 року, посилаючись на ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, та на ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 а саме можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України стосовно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , посилаючись на ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та захисник ОСОБА_12 заперечили проти клопотання прокурора, висловивши думку, що домашній арешт цілком забезпечить належну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , клопотання прокурора нічим не обґрунтоване, ризики, на які посилається прокурор, не доведені, обвинувачені мають стійкі соціальні зв'язки, мають на утриманні неповнолітніх дітей, також не доведений і ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 немає підстав для продовження обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_9 залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.
ОСОБА_6 був затриманий у даному кримінальному провадженні 12 березня 2022 року, а ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - 13 березня 2022 року. 14 березня 2022 року ухвалами слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були застосовані запобіжні заходи у виді тримання під вартою, строк дії яких продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 15 січня 2023 року. При цьому судом була встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме ризиків того, що обвинувачувані можуть переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення; та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме ризиків того, що обвинувачувані можуть переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків.
Обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 була внесена застава, а потім вони були звільнені з слідчого ізолятора і відносно них діють обов'язки передбачені п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Дія запобіжних заходів та обов'язків спливає 15 січня 2023 року.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлені прокурором клопотання, дійшов висновку про їх задоволення з огляду на таке.
За змістом ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ч. 3 ст. 315 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (27 років, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, у тому числі те, що він не має постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Також при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (21 рік, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, не має й постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, він також може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .
При вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (33 роки, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, також не має постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, то він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором також доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 .
При вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачуються, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого (33 роки, стан його здоров'я не перешкоджає утриманню під вартою); відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, також не має постійного місця роботи. У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_9 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, то він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором також доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 .
Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, не допитані потерпілі та всі свідки, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, з урахуванням вказаних положень національного кримінального процесуального законодавства, факт допиту потерпілих та свідків під час досудового розслідування не може бути підставою для висновку, що на стадії судового провадження цей ризик не може бути актуальним. Більше того, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також того, що їм відомі відомості про потерпілих та свідків, вони, перебуваючи на свободі, можуть застосувати спроби незаконно вплинути на них шляхом умовлянь та погроз з метою схилити їх до зміни своїх показань під час судового розгляду. Тому суд також погоджується з тим, що продовжує існувати і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно всіх обвинувачених.
В обґрунтування наявності ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прокурор навів обставини того, що вони раніше неодноразово засуджувалися за вчинення кримінальних правопорушень та на даний час притягуються до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. Тому суд вважає, що прокурором доведене продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотаннях, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою на строк, що не перевищує 60 днів - до 10 березня 2023 року, та продовжити строк дії обов'язків, передбачених п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, на той же строк.
Виходячи з наведеного у ч. 4 ст. 183 КПК України формулювання, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право, а не зобов'язаний не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Але, з урахуванням вищенаведених обставин та того, що відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не застосувались у цьому кримінальному провадженні інші запобіжні заходи, суд вважає доцільним визначати їм розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України. З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються, суд вважає за доцільним визначити їм заставу у сумі по вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі по 207120грн (80 х 2589грн), кожному, з покладанням обов'язків, передбачених п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
Керуючись ч. 2 ст. 31, п. 1 ч. 1 ст. 35, 177, 178, 182, 183, 199, ч. 3 ст. 315, ст. 370 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити застосування відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжних заходів у виді тримання під вартою на стадії судового провадження на строк до 10 березня 2023 року включно, кожному.
Строк дії наявної ухвали про застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 закінчується 11 березня 2023 року в 00 годин.
Визначити ОСОБА_6 , ОСОБА_7 застави, як альтернативні запобіжні заходи, у розмірі по вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі по 207120грн, кожному, після внесення яких ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягають звільненню з-під варти та будуть вважатися такими, до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді застави. Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на них обов'язки строком до 10 березня 2023 року включно, передбачені п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися із населених пунктів, в яких вони проживають, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити застосування відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обов'язків, передбачених п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, на строк до 10 березня 2023 року включно кожному.
Копію наявної ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також направити для виконання до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які тримаються під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В інший частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3