справа № 489/1861/22 провадження №2/489/524/23
Іменем України
12 січня 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
У липні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до повноліття дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.10.2018 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, а до його реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4 . Наданий час шлюб між ними не розірвано, але вони не проживають разом. В свою чергу, спільний син сторін проживає з позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 .З 03.05.2019 відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини. Оскільки відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатним, отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє йому працювати, вона вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.09.2022 копію ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви повторно направлено відповідачу за адресою місця його реєстрації, а розгляд справи продовжено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін з урахуванням строку, необхідного для надання відповідачем відзиву.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач надав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить їх задовольнити.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, сторони записані батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №1037.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №506, 12.10.2018 між сторонами було зареєстровано шлюб, який, як вбачається зі змісту позовної заяви, на теперішній час не розірвано.
Крім того, зі змісту позовної заяви слідує, та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_3 проживає разом з позивачем.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Абзацом першим пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 постановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини 1 статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
У відповідності до вимог статей 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з положень частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, оскільки відповідач позовні вимоги визнав та таке визнання позовну не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні в справі докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 30.06.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи, те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та визнання позову відповідачем, відповідно до вимоги статті 141 ЦПК України з останнього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 30.06.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 12.01.2023.
Суддя І.В.Коваленко