Справа № 489/5087/20
Номер провадження 1-кп/489/342/23
Іменем України
11 січня 2023 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні у залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України
встановив
На розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 .
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор в обґрунтування клопотання вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не втратили свою актуальність під час судового розгляду справи, а саме: можливість переховування від суду; можливість незаконного впливу на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому обвинувачується.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки доказів переховування або проживання не за постійним місцем проживання прокурором не надано, вплив на свідків не доведено, не зазначено в який спосіб обвинувачений може перешкоджати судовому розгляду, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд виходить з такого.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2022 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 60 діб, тобто до 13.01.2023 включно з підстав обґрунтованості ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В ч. 3 ст. 199 КПК України зазначено, що при продовженні строку запобіжного заходу суд встановлює чи не зменшилися ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу та чи доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в сукупності з репутацією обвинуваченого, якого раніше було засуджено, відсутність доказів постійного місця роботи, офіційних джерел доходів суд вважає, що прокурором доведено ризик переховування від суду.
Також, ОСОБА_4 обізнаний про місце мешкання свідків, їх покази мають значення для справи, тому суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків з метою зміни показів у цьому кримінальному провадженні.
Потерпілі допитані судом, тому ризик впливу на них відсутній. Оскільки прокурором не обґрунтовано на яких експертів може вплинути обвинувачений, суд вважає, що цей ризик необґрунтований.
Згідно з ст. 178 КПК України суд враховує репутацію обвинуваченого, який раніше засуджувався, не працює та не має доказів офіційних джерел доходів, що в сукупності з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів пов'язаних із протиправним заволодінням чужим майном та вважає доведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011, де зазначено, що тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, прокурором доведено ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшилися та не змінилися, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Суд вважає, що більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не убезпечить від ризиків переховування від суду, незаконному впливу на свідків та вчиненню іншого кримінального правопорушення, оскільки не передбачає достатнього контролю за спілкуванням та переміщенням обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 177, 199, 372 КПК України, суд
постановив
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.03.2023 включно.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1