Справа № 467/718/20
1-кп/467/6/23
12.01.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка клопотання прокурора продовження строку запобіжного заходу у виді застави за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150130000179 від 03.05.2020 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.03.2017 року за ч. 4 ст. 407 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до 5 місяців арешту з відбуванням на гауптвахті,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України
В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 30.04.2020 року у після обідній час, проходячи неподалік домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на узбіччі дороги помітив припаркований легковий автомобіль ОСОБА_5 марки ВАЗ моделі 21063, 1985 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_1 , після чого реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і не може завадити йому, не маючи будь-якого дозволу не експлуатацію та вчинення інших дій через відчинені дверцята сів до салону, де за допомогою ключа запалювання завів двигун та незаконно заволодів легковим автомобілем ОСОБА_5 марки ВАЗ моделі 21063, 1985 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_1 , після чого з місця вчинення злочину зник.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 , обвинувачується за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Згідно ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 1.08.2022 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 10.10.2022 року та визначено розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн.
В зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжних захід у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків: не відлучатись із населеного пункту за останнім місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, окрім як під час судових засідань.
Строк дії ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01.12.2022 року закінчується 29.01.2023 року.
Обґрунтовуючи дане, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підтвердження ризиків прокурор зазначає, що: ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, починаючи з 21.04.2022 року ОСОБА_4 поспіль не з'явився у понад 6 судових засідань, не повідомивши суд та свого захисника про поважність його не явки до суду, тобто ухилявся від суду, перебував у розшуку до моменту фактичного затримання; офіційно не працевлаштований, веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, відповідно до вироку Київського районного суду м. Одеси від 06.07.2022 року (справа № 947/11461/22) ОСОБА_4 визнано винуватим у вичинені ряду тяжких кримінальних правопорушень проти власності, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, які вчинені ним протягом часу з 10.05.2022року по 23.05.2022 року та остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України та звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, що свідчить про те, що останній може вчинити новий злочин.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, та просив про його задоволення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Потерпілий підтримав заявлене клопотання.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження дії даного виду запобіжного заходу, суд дійшов наступного.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12.08.2022 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжних захід у виді тримання під вартою на строк до 10.10.2022 року, визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_4 у разі внесення застави покладено обов'язки: не відлучатись із населеного пункту за останнім місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, окрім як під час судових засідань. Визначено термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави до 10.10.2022 року. Ухвалено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно довідки про звільнення ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» серії МИК № 017736 від 26.08.2022 року ОСОБА_4 звільнений з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» в зв'язку з внесенням застави у розмірі 45400 грн. визначеної ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12.08.2022 року.
Таким чином, з моменту звільнення ОСОБА_4 26.08.2022 року останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків; не відлучатись із населеного пункту за останнім місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, окрім як під час судових засідань.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам,зазначеним у клопотанні.
Обрання будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.
Суд вважає, що наведеного вище достатньо для висновку про те, що висунуте по справі обвинувачення відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» без вирішення питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання.
Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні.
Сама по собі суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Однак, слід відмітити, що, у цій ситуації, тяжкість покарання не є самостійною підставою для визначення обвинуваченому більш суворого запобіжного заходу, так як сукупність інших обставин, таких як наявність міцних соціальних зв'язків, усталений спосіб життя, мінімізують ризик його втечі.
За таких обставин суд оцінює можливість продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді застави, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 318 КПК України, п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено право особи на розгляд справи щодо неї судом упродовж розумного строку, або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини.
У відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
З урахуванням вимог ч. 6 ст. 194 КПК України, з метою дотримання належної процесуальної поведінки в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки суд вважає, що даний запобіжний захід в повній мірі зможе запобігти наявним під час судового розгляду ризикам та гарантувати виконання обвинуваченим покладних на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 154-155, 156-157, 176-179, 181,193-194, 314, 331, 372, 392, 394 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді застави за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150130000179 від 03.05.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Новоселівка Арбузинського району Миколаївської області, дію запобіжного заходу у виді застави, поклавши на нього терміном на два місяці, тобто до 12 березня 2023 року включно, наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту за останнім місцем проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, окрім як під час судових засідань.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Арбузинського
районного суду ОСОБА_1