Справа № 467/12/23
1-кп/467/40/23
11.01.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022153130000081 від 12.12.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Васильків, Київської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, групи інвалідності не має, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України
ОСОБА_4 не пізніше 23 квітня 2022 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебувала на території смт. Арбузинка Первомайського району Миколаївської області, де у неї виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , у той же день та у невстановлений час, знаходячись на території смт. Арбузинка Первомайського району Миколаївської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання, з метою отримання державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, особисто подала заяву про взяття її на облік в електронній формі за допомогою засобу мобільного додатку "Порталу Дія", під час заповнення якої внесла недостовірні дані щодо адреси свого фактичного місця проживання/перебування, а саме будинок АДРЕСА_2 , та пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, таким чином отримавши статус ВПО. При цьому ОСОБА_4 було попереджено про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної державної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей. Внаслідок того, що ОСОБА_4 внесла в заяву про взяття на облік ВПО недостовірні відомості про адресу свого фактичного місця проживання/перебування, останній було безпідставно нараховано та виплачено бюджетні кошти у вигляді державної допомоги ВПО, за період з 01.03.2022 року по 30.04.2022 року в розмірі 4000 грн., згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 року № 332, якими останній розпорядився на власний розсуд, чим Державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні подала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, підтвердила, що дійсно примирилась з потерпілим та повністю відшкодувала завдані збитки, на підставі ст. 46 КК України, просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та закрити кримінальне провадження.
Представник потерпілого зазначила, що обвинувачена ОСОБА_4 в добровільному порядку відшкодувала завдану шкоду, а тому потерпіла з обвинуваченою примирилися, у зв'язку з цим, не заперечує щодо звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.
Прокурор підтримав клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження відносно неї та зазначив, що вчинене правопорушення відноситься до кримінального проступку та може бути закрито на підставі ст. 46 КК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, суд дійшов наступного висновку.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, встановлено що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Виходячи з приписів ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 190 КК України, є кримінальним проступком.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, винна примирився з потерпілим, заподіяна шкода усунута, що у своїй сукупності складає низку основних умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Таким чином, суд, приймаючи до уваги вищенаведене, вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 може бути звільнена від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Враховуючи, що є підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, дане кримінальне провадження слід закрити. Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та закриття даного кримінального провадження, судом не встановлено.
У зв'язку із закриттям провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Питання щодо речових доказів не розглядалось.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, ч. 1 ст. 286 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження №12022153130000081 від 12.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Арбузинського
районного суду ОСОБА_1