12 січня 2023 року м.Суми
Справа №592/136/22
Номер провадження 22-ц/816/130/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2022 року, в складі судді Костенка В.Г., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 09 листопада 2022 року,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сумське АТП-15927», третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20 грудня 2021 року він уклав договір з ФОП ОСОБА_2 про відступлення права вимоги боргу у сумі 1446964 грн, який виник у ТОВ «Сумське АТП - 15927». Зазначена сума була стягнута з ТОВ «Сумське АТП - 15927» на користь ФОП ОСОБА_2 рішенням Господарського суду Сумської області від 06.06.2013 у справі № 920/404/13-г. Під час виконання зазначеного рішення між сторонами було укладено мирову угоду, строк добровільного виконання якої сплив 22.12.2013. ТОВ «Сумське АТП - 15927» своє зобов'язання не виконало. Господарським судом Сумської області ухвалою від 26.12.2013 по справі № 920/2214/13 було прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ «Сумське АТП 15927». Ухвалою від 24.06.2014 суд порушив провадження у зазначеній справі про банкрутство ТОВ «Сумське АТП 15927», визнав вимоги кредиторів ТОВ «САТП-15927», ФОП ОСОБА_2 в сумі 1800481,37 грн. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 13.06.2018, провадження у справі № 920/2214/13 припинено.
ФОП ОСОБА_2 зверталася до Господарського суду Сумської області із заявами про поновлення строку для пред'явлення мирової угоди до виконання, про розірвання мирової угоди та поновлення строку для подачі на виконання судового наказу, однак у їх задоволенні їй було відмовлено. Зазначена сума коштів залишилася несплаченою відповідачем. Позивач вважав, що мирова угода, укладена на стадії виконання судового рішення, у разі її невиконання є окремою підставою для подачі позову про примусове стягнення заборгованості по ній на підставі загальних норм матеріального права щодо підстав судового розірвання договору, належного виконання зобов'язань, відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань (ст. ст. 526, 610, 625 ЦК України). На його думку, строк позовної давності пропущений з поважних причин, адже ФОП ОСОБА_2 вживала усіх можливих заходів для захисту своїх прав і стягнення заборгованості, тому просив його поновити.
Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача заборгованість по мировій угоді від 23.09.2013 у справі Господарського суду Сумської області № 920/404/13-г у сумі 1446964 грн, три проценти річних у сумі 130821,00 грн та інфляційні збитки у сумі 281769,97 грн за весь час прострочення у межах загального строку позовної давності, всього 1859554,97 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Сумське АТП-15927» на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 1859554 грн 97 коп.
Стягнуто з ТОВ «Сумське АТП-15927» на користь держави судовий збір у розмірі 12405 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Сумське АТП-15927», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач та його правонаступник пропустили строк позовної давності з поважних причин, тому цей строк підлягає поновленню, є упередженими та необґрунтованими, побудовані лише на доводах позивача і третьої особи. Суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, не врахував висновки Північного апеляційного господарського суду, зроблені у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 920/404/13-г, щодо пропуску процесуальних строків попередником позивача для захисту своїх прав.
Вважає помилковим і не обґрунтованим висновок суду про те, що ухвала Господарського суду Сумської області від 23 вересня 2013 року про затвердження мирової угоди не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Вказує, що позивачем подана позовна заява, яка не передбачала таких вимог, як спонукання до виконання мирової угоди, у позові позивач лише просив стягнути заборгованість з ТОВ «Сумське АТП-15927», штрафні санкції та інфляційні збитки, тобто, фактично він подав позов до одного й того самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що були предметом розгляду Господарського суду Сумської області у справі № 902/404/13-г. Рішенням цього суду від 06 червня 2013 року аналогічний позов попередника позивача було задоволено та стягнуто заборгованість.
Позивач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Сумське АТП-15927» - адвоката Шершак-Гукової А.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2021 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги. За цим договором від первісного кредитора позивачу перейшло право вимоги за зобов'язаннями ТОВ «Сумське АТП - 15827» по договору про відступлення права вимоги від 18.03.2013 року, укладеного з первісним кредитором ОСОБА_3 на суму 1418200 грн, які стягнуті з ТОВ «Сумське АТП - 15827» на користь ФОП ОСОБА_2 рішенням господарського суду Сумської області від 06.06.2013 року у справі № 920/404/13-г, наказ господарського суду від 12.07.2013 року. Також сторони дійшли згоди, що новий кредитор стає правонаступником первісного кредитора, як позивача у справі № 920/404/13-г господарського суду Сумської області.
Судом встановлено, що 06 червня 2013 року рішенням господарського суду Сумської області у справі № 920/404/13-г за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Сумське АТП-15927» позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Сумське АТП- 15927» на користь ФОП ОСОБА_2 1418200 грн поворотної фінансової допомоги та 28764 грн витрат по сплаті судового збору.
На виконання цього рішення, господарським судом Сумської області 12 липня 2013 року видано наказ про його примусове виконання.
23 вересня 2013 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 920/404/13-г за позовом ФОП ОСОБА_2 до ТОВ «Сумське АТП-15927» про стягнення заборгованості затверджено мирову угоду від 29 серпня 2013 року, укладену сторонами на стадії виконання судового рішення. Цією ж ухвалою господарського суду Сумської області визначено, що у випадку невиконання ТОВ «Сумське АТП-15927» мирової угоди, ухвала про затвердження мирової угоди має статус виконавчого документа, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за яким підлягає до виконання рішення господарського суду Сумської області по справі № 920/404/13-г від 06.06.2013.
За змістом мирової угоди ТОВ «Сумське АТП-15927» зобов'язалося сплатити суму боргу 1418200 грн у продовж трьох місяців з моменту затвердження мирової угоди. У випадку невиконання мирової угоди, вона має статус виконавчого документу.
26 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Сумської області по справі № 920/2214/13 прийнято заяву ФОП ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство ТОВ «Сумське АТП-15927».
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 червня 2014 року порушено провадження у справі № 920/2214/13 про банкрутство ТОВ «Сумське АТП15927», визнані вимоги кредиторів ТОВ «САТП-15927» та ФОП ОСОБА_2 до боржника в сумі 1800481,37 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
28 листопада 2017 року ухвалою Харківського апеляційного господарського суду провадження у справі № 920/2214/13 припинено.
Постановою від 13 червня 2018 року Верховний суд України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2017 року залишив без змін.
28 серпня 2018 року ухвалою господарського суду Сумської області задоволено заяву ФОП ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, визнано причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу - ухвали Господарського суду Сумської області від 23.09.2013 про затвердження мирової угоди у справі № 920/404/13-г на стадії виконання рішення суду поважними. Строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 23.09.2013 про затвердження мирової угоди у справі № 920/404/13-г поновлено до 28.08.2021.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2020 року задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Сумське АПТ-15927» на ухвалу господарського суду Сумської області від 28 серпня 2018 року у справі № 920/404/13-г. Скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 28 серпня 2018 року та прийнято нове рішення, яким заяву ФОП ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання залишено без задоволення, матеріали справи повернуто до господарського суду Сумської області.
В постанові Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2020 року зазначено, що ухвала про задоволення позовних вимог не була пред'явлена до виконання у строк з 23.09.2013 по 28.08.2018, тобто майже упродовж п'яти років, в той час як процедура банкрутства тривала з 24.06.2014 по 28.11.2017. Позивач упродовж строку 1 рік і 6 місяців не звертав до виконання ухвалу про затвердження мирової угоди без поважних причин - поза межами процедури банкрутства. Також позивач не був позбавлений права звернутися до ДВС з відповідною заявою, оскільки відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, лише зупиняє вчинення виконавчий дій, а не подачу вищевказаної ухвали до державної виконавчої служби для виконання. Крім того, позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст. ст. 73, 76-79 ГПК України доказів неможливості пред'явити ухвалу від 23.09.2013 до виконання з 28.11.2017, тобто після припинення провадження у справі постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/2214/13. У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання ФОП ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не обґрунтоване належними та допустимими доказами, а оскаржувана ухвала господарського суду була винесена без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначена постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не переглядалась.
23 лютого 2021 року ТОВ «Сумське АТП -15927» подало заяву до господарського суду Сумської області про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, зокрема визнати документ - ухвалу № 920/404/13-г, видану 23 вересня 2013 року господарським судом Сумської області про стягнення з ТОВ «Сумське АПТ-15927» на користь ФОП ОСОБА_2 1418200 грн поворотної фінансової допомоги, а також 28764 грн витрат по оплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню.
21 березня 2021 року ФОП ОСОБА_2 подано заяву про розірвання мирової угоди у справі № 920/404/13-г від 23.09.2013, видачу дублікату наказу № 920/404/13-г від 12.07.2013 і поновлення процесуального строку для повторного його пред'явлення до виконання (вх. № 1232к від 12.03.2021).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 23 червня 2021 року у справі № 920/404/13-г відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, видачу дублікату наказу № 920/404/13-г від 12.07.2013 та поновлення процесуального строку для повторного його пред'явлення до виконання; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Сумське АТП-15927» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
15 вересня 2021 року постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ «Сумське АТП-15927» на ухвалу господарського суду Сумської області від 23 червня 2021 року задоволена. Ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2021 у справі № 920/404/13-г скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Сумське АТП-15927» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. У скасованій частині ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ «Сумське АТП-15927» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ - ухвала № 920/404/13-г, видана 23.09.2013 господарським судом Сумської області, про стягнення з ТОВ «Сумське АТП-15927» на користь ОСОБА_2 1418200,00 грн поворотної фінансової допомоги, а також 28764,00 грн витрат по оплаті судового збору.
Колегія суддів вважала, що в даному випадку наявні підстави для визнання виконавчого документа - ухвали господарського суду Сумської області від 23.09.2013 про затвердження мирової угоди, такою, що не підлягає виконанню, як пред'явленої до виконання вже після закінчення встановленого законом строку.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент постановлення ухвали суду про визнання мирової угоди вона не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, мирова угода та ухвала суду не передбачали заходів примусового виконання рішення.
Суд вважав, що оскільки боржником мирова угода не виконана, позивач, як правонаступник кредитора, має право на самостійний судовий захист свого порушеного права з боку боржника по мировій угоді та має право на отримання суми боргу та заявлених на підставі ст. 625 ЦК України сум трьох відсотків річних і інфляційних втрат, розрахованих станом на 05.01.2022. Крім того, строк позовної давності підлягає поновленню, згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, оскільки попередник позивача та й відповідно позивач, як правонаступник, пропустили строк позовної давності з поважних причин.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Система доказування у цивільному процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому, як сторона користується стандартами доказування, виступає її зацікавленість у вирішенні цивільного спору на свою користь.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та недоведеними доводи позивача про те, що він, як правонаступник ФОП ОСОБА_2 , має право на самостійний судовий захист свого порушеного права з боку боржника за мировою угодою та має право на отримання суми боргу та заявлених на підставі ст. 625 ЦК України сум трьох відсотків річних і інфляційних втрат, оскільки на момент укладення договору про відступлення права вимоги між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 від 20 грудня 2021 року, ФОП ОСОБА_2 вже не мала права вимоги до відповідача, оскільки ухвалою господарського суду Сумської області від 23 червня 2021 року у справі № 920/404/13-г відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди, видачу дублікату наказу № 920/404/13-г від 12.07.2013 та поновлення процесуального строку для повторного його пред'явлення до виконання (а.с. 43-47) та постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року (а.с. 48-57) виконавчий документ - ухвала господарського суду Сумської області від 23.09.2013 про затвердження мирової угоди, визнана такою, що не підлягає виконанню, оскільки пред'явлена до виконання вже після закінчення встановленого законом строку.
Висновок місцевого суду, що на момент постановлення ухвали суду про затвердження мирової угоди від 23 вересня 2013 року на стадії виконання рішення суду, вона не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, суперечить висновкам, зробленим у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2020 року, якою заяву ФОП ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання залишено без задоволення.
Помилковим є і висновок суду першої інстанції про поважність пропуску позивачем строку позовної давності і поновлення цього строку судом.
Суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, не врахував висновки Північного апеляційного господарського суду, зроблені у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 920/404/13-г, та постанові Північного апеляційного господарського суду від 15 вересня 2021 року щодо пропуску процесуальних строків первісним кредитором для захисту своїх прав.
Крім того, при ухваленні оскаржуваного рішення суд помилково врахував висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015, справа № 6-247 цс 15, правовідносини в якій не є тотожними правовідносинам у справі, яка переглядається. У позовній заяві позивачем не заявлено вимог про спонукання до виконання мирової угоди.
Ураховуючи встановлені обставини та вимоги положень ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, до позивача, як нового кредитора ФОП ОСОБА_2 не перейшло право вимоги суми боргу за мировою угодою, штрафних санкцій за невиконання грошового зобов'язання та інфляційних збитків на підставі ст. 625 ЦК України.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову із заявлених підстав.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, ураховуючи те, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції помилково визнав встановленими недоведені обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинами справи, неправильно застосував норми матеріального права, що згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення в апеляційному порядку нового рішення про відмову у позові.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому понесені ТОВ «Сумське АТП-15927» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 18607,50 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» задовольнити.
Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2022 року та прийняти постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по мировій угоді від 23 вересня 2013 року у справі Господарського суду Сумської області № 920/404/13-г у сумі 1446964 гривні, трьох процентів річних у сумі 130821 гривня та інфляційних збитків у сумі 281769 гривень 97 копійок за весь час прострочення, всього 1859554 гривні 97 копійок.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 18607 гривень 50 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - О. Ю. Кононенко
Судді: В. І. Криворотенко
О. І. Собина