10 січня 2023 року
м. Київ
справа №640/35366/21
адміністративне провадження №К/990/823/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Уханенка С.А., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року
у справі № 640/35366/21
за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними та скасування постанов, -
05 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 640/35366/21.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 329 КАС України (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Із матеріалів касаційної скарги та інформації з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 20 вересня 2022 року, повний текст виготовлено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 20 жовтня 2022 року.
Вперше з касаційною скаргою представник позивача звернувся до Верховного Суду у строк передбачений КАС, проте ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року вперше подану касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, копію якої отримано скаржником 02 листопада 2022 року.
05 січня 2023 представник скаржника через систему «Електронний суд» повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі заявник порушує питання поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що на протязі 2 тижнів із-за значних пошкоджень «Теплових енергетичних підстанцій» у м. Києві застосовані екстрені відключення енергопостачання та додатково встановлені графік відключень енергопостачання у всіх районах міста Києва та адреса знаходження скаржника (м. Київ, вул. Кошиця, 3) не стало виключенням для запровадження зазначених вище відключень, через що фактично робочий час складався замість 8 годин приблизно 2-3 год. у день, чим унеможливлювало виконати роботу вчасно.
Крім цього, скаржник зазначає, що касаційна скарга була подана відразу після відновлення нормальної роботи енергопостачання за адресою позивача.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання касаційної скарги повторно, а також належним підтвердженням поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Також колегія суддів акцентує увагу, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження (майже 2 місяця з дня отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги) не підтверджене об'єктивними обставинами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою повторно у цій справі у максимально стислий строк.
Стосовно посилань представника позивача на відключення енергопостачання в місті Києві, наявність лише 2-3 годин робочого часу у день, що унеможливлювало, на переконання скаржника, виконати роботу вчасно, то з цього приводу Суд зауважує, що вказані скаржником (який знаходиться в місті Києві) обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 02 листопада 2022 року (дата отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги) по 05 січня 2023 року (звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду повторно).
При цьому слід зазначити, що сам факт запровадження на території України воєнного стану, на який посилається позивач у касаційній скарзі, не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, з урахуванням тієї обставини, що скаржник не забезпечує заходів правового режиму воєнного стану в Україні, вплинуло на роботу цього органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги майже через 2 місяця після отримання ухвали суду про повернення касаційної скарги.
Щодо доводів скаржника про неможливість вчасно виконати свою роботу через це, фактично робочий час складався приблизно 2-3 години у день у зв'язку з відключенням енергопостачання, то Верховний Суд наголошує, що вказана обставина не може бути поважною причиною для невиконання скаржником своїх посадових обов'язків та звернення з касаційною скаргою повторно поза межами будь-яких розумних строків.
Крім цього Верховний Суд зазначає, що вказані скаржником обставини не звільняють від обов'язку його працівників належним чином виконувати передбачений обсяг функцій і фактично є питанням організації внутрішніх робочих процесів.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи обставини справи, оскільки матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року про повернення вперше поданої касаційної скарги (02 листопада 2022 року) до повторного звернення з касаційною скаргою (05 січня 2023 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено у ній не зазначено в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Натомість Судом з'ясовано, що обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування змісту статей 7, 9, 242 КАС України, Рішень Конституційного Суду України, практики Європейського суду з прав людини та нормативно-правових актів України, незгоди позивача із оскаржуваним судовим рішенням та обґрунтування такої незгоди лише посиланням на вимоги частини третьої статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Крім того, під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, про підстави звільнення від сплати судового збору не повідомив.
Щодо суми судового збору слід зазначити таке.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, оскільки предметом оскарження є судове рішення з питань правильного застосування норм процесуального права, судовий збір за подачу звернення з цією касаційною скаргою слід обчислювати, виходячи з підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих та апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2 481 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України,-
1. Визнати неповажними, зазначені Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 640/35366/21 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
С.А. Уханенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду