01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Чудак О.М. суддя-доповідач: Епель О.В.
10 січня 2023 року Справа № 826/4205/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Горегляд Д.В.,
представника позивача Калічак В.П.,
представника відповідача Гордієнко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування
податкових повідомлень-рішень,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2017 № 5759053-13 і № 5759051-13 та податкової вимоги від 13.12.2017 № 475-56.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 стверджувала на те, що спірні податкові зобов'язання нараховані контролюючим органом за відсутності інформації, необхідної для визначення таких зобов'язань, отриманої від уповноваженого органу, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року позов задоволено повністю.
Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у 2017 році під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень рішень Відповідач не звертався до відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області ГУ Держгеокадастру у Київській області для отримання даних державного земельного кадастру, необхідних для нарахування Позивачці земельного податку.
Крім того, суд зазначив, що підстави для обчислення розміру земельного податку, який належить до сплати Позивачкою у 2017 році, з використанням нормативної грошової оцінки земель зазначеної у витягах № 758 від 18.05.2012 та № б/н від 18.05.2012, відсутні з огляду на можливу зміну розміру нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок у зв'язку із прийняттям Бучанською міською радою рішення від 13.07.2015 № 2336-73-VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Буча».
Також суд вказав, що Відповідачем всупереч вимогам Порядку № 1204 не додано до спірних податкових повідомлень-рішень розрахунків щодо нарахованих у них сум земельного податку з фізичних осіб.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, наполягаючи на правомірності оскаржуваних Позивачкою рішень та вимоги та стверджуючи, що нарахування спірних податкових зобов'язань проведено на підставі рішення Бучанської міської ради № 108-5-VII від 19.01.2016, яким визначено ставку земельного податку 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, інформації Держгеокадастру щодо відповідного коефіцієнту індексації у 2017 року 1.06 та відділу Держгеокадатсру у м. Буча щодо середньої нормативної грошової оцінки земельної ділянки з призначенням «землі промисловості» у розмірі 298.85 грн за кв.м.
Водночас Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався на витяги № 758 від 18.05.2012 та № б/н від 18.05.2012 з технічної документації щодо земельних ділянок Позивачки, оскільки такі витяги були дійсні до 31.12.2012, а інші у матеріалах справи не містяться.
Крім того, на переконання Апелянта, висновки суду щодо можливої зміни розміру нормативно-грошової оцінки належних Позивачці земельних ділянок засновуються виключно на припущеннях.
Також, на думку Апелянта, вказані судом процедурні порушення при складанні спірних податкових повідомлень-рішень, а саме відсутність розрахунку визначених у них зобов'язань, інформації, на підставі якої таких розрахунок проводився, відсутність періоду нарахування та нормативно-грошової оцінки землі, не можуть бути підставою для скасування спірних рішень та вимоги.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 та від 21.11.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок площею 4,2196 га кадастровий номер 3210800000:01:139:0011 та площею 2,3815 га кадастровий номер 3210800000:01:139:0033 із цільовим призначенням «землі промисловості, комерційного призначення і громадського призначення».
29.05.2017 ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф»:
- № 5759053-13, яким Позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 181060,68 грн;
- № 5759051-13, яким Позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 320807,75 грн.
У подальшому, Відповідач виявив помилки у розрахунку вказаних податкових зобов'язань та 30.05.2018 прийняв податкові повідомлення-рішення форми «Ф»:
- № 17.2017.1038-5601-1008, яким Позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 267337,82 грн;
- № 18.2017.1038-5601-1008, яким Позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 150882,79 грн.
Розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік, що підлягає сплаті Позивачкою за належні їй на праві власності земельні ділянки, контролюючим органом було здійснено на підставі листа відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23.05.2016 №01-5/17-16, в якому зазначено, що станом на 01.01.2016 середня нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території Бучанської міської ради становить, зокрема землі промисловості - 298,85 грн/кв.м.
Відповідно до наявного у матеріалах даної справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №758 від 18.05.2012 належна позивачу земельна ділянка площею 4,2196 га знаходить у м. Буча, середня вартість земельної ділянки - 65,56 грн/кв.м., економіко-планувальна зона - 22, коефіцієнт Км2 - 0,86, коефіцієнт Кф - 0,5, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки К(і) - 1,22, нормативно грошова оцінка кв.м. земельної ділянки під забудовою - 53,74 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 2770825,66 грн.
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №б/н від 18.05.2012 належна Позивачці земельна ділянка площею 2,3815 га знаходить у м. Буча, середня вартість земельної ділянки - 65,56 грн/кв.м., економіко-планувальна зона - 22, коефіцієнт Км2 - 0,86, коефіцієнт Кф - 0,5, коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки К(і) - 1,22, нормативно грошова оцінка кв.м. земельної ділянки під забудовою - 53,74 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1561311,40 грн.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.222-171/2-21 від 06.01.2021 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2010-й - 1,0; 2011-й - 1,0; 2012-й - 1,0; 2013-й - 1,0; 2014-й - 1,249; 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018-й - 1,0 та 2019 рік - 1,0.
13.07.2015 на позачерговій 73 сесії VI скликання прийнято рішення Бучанської міської ради за №2336-73-VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Буча».
8. Позивачка, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 30.05.2018 протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законами України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI), «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон № 1378), Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 206 ЗК України регламентовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 14.1.72, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
У ст. 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У п.п. 285.1, 285.2 ст. 285 ЗК України закріплено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п. 29.1 ст. 29 ПК України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
У п. 286.1 ст. 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до ст. 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (частина друга статті 15 Закону № 3613-VI).
Згідно з частиною сьомою статті 21 Закону № 3613-VI технічна документація з нормативної грошової оцінки земель є лише підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про таку оцінку.
Відповідно до пп. 14 п. 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, значення якої розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.
У ст. 38 Закону № 3613-VI закріплено, що відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель, визначені Законом № 1378-IV.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.
Частиною другою статті 20 Закону № 1378-IV передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Порядком № 1204 передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання.
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа.
При цьому, визначення розміру земельного податку здійснюється, виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Водночас належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.
Закон України «Про Державний земельний кадастр» не передбачає отримання відомостей Державного земельного кадастру у формі листа.
Разом з тим безпосередньо контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 825/2413/16 та від 14.09.2022 у справі № 640/6013/19.
11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що нарахування Позивачці спірних зобов'язань зі сплати земельного податку за 2017 рік Відповідачем проведено на підставі листа відділу Держгеокадастру у м. Бучі Київської області ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23.05.2016 № 01-5/17-16, в якому вказано, що станом на 01.01.2016 середня нормативна грошова оцінка земельних ділянок на території Бучанської міської ради становить, зокрема землі промисловості - 298,85 грн/кв.м.
12. Втім, як відзначалося вище, джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий уповноваженим органом, або відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.
Водночас законодавством не передбачає отримання, зокрема податковими органами, відомостей з Державного земельного кадастру у формі листа і, відповідно, здійснення нарахування земельного податку на підставі листа.
13. Крім того, ураховуючи висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаних постановах, судова колегія відзначає й те, що в листі відділу Держгеокадастру у м. Бучі, на який посилається Апелянт, відсутня інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які належать саме Позивачці, нормативно грошову оцінку яких проведено, а лише містяться відомості про середню нормативну грошову оцінку всіх земельних ділянок на території Бучанської міської ради.
Тож, дані, зазначені у вказаному листі, підлягають застосуванню виключно для розрахунку суми земельного податку щодо земельних ділянок, нормативно грошова оцінка яких не проведена.
Окрім зазначеного, у вказаному листі містяться відомості щодо нормативно-грошової оцінки земельних ділянок станом на 2016 рік, тоді як спірні податкові зобов'язання Позивачці нараховані за 2017 рік.
Тому такий лист не підтверджує правомірності визначення Відповідачем спірних зобов'язань, а відповідні доводи Апелянта є безпідставними.
14. Доводи Апелянта про те, що нарахування спірних податкових зобов'язань проведено на підставі рішення Бучанської міської ради № 108-5-VII від 19.01.2016, яким визначено ставку земельного податку 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, інформації Держгеокадастру щодо відповідного коефіцієнту індексації у 2017 року 1.06 та відділу Держгеокадатсру у м. Буча щодо середньої нормативної грошової оцінки земельної ділянки з призначенням «землі промисловості» у розмірі 298.85 грн за кв.м, судова колегія відхиляє з підстав, наведених вище.
15. Твердження Апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно послався на витяги № 758 від 18.05.2012 та № б/н від 18.05.2012 з технічної документації щодо земельних ділянок Позивачки, оскільки такі витяги були дійсні до 31.12.2012, а інші у матеріалах справи не містяться, судова колегія до уваги не приймає, оскільки, судом надана оцінка вказаним витягам як таким, що не можуть бути підставою для обчислення розміру спірного земельного податку.
Тож вказані доводи апеляційної скарги навпаки додатково свідчать про неправомірність нарахування Позивачці оскаржуваних у цій справі податкових зобов'язань.
16. З приводу доводів Апелянта про те, що висновки суду щодо можливої зміни розміру нормативно-грошової оцінки належних Позивачці земельних ділянок засновуються виключно на припущеннях, судова колегія зазначає, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України саме на Відповідача у цій справі покладено обов'язок доказування правомірності прийняття ним спірних рішень. Тобто, саме Відповідач мав довести правомірність застосування ним відповідної нормативно-грошової оцінки земельних ділянок при нарахуванні оскаржуваних ППР.
Втім, у цьому випадку такий обов'язок Відповідачем не виконано, про що зазначалося вище.
17. Твердження Апелянта про те, вказані судом процедурні порушення при складанні спірних податкових повідомлень-рішень, а саме відсутність розрахунку визначених у них зобов'язань, інформації, на підставі якої таких розрахунок проводився, відсутність періоду нарахування та нормативно-грошової оцінки землі, не можуть бути підставою для скасування спірних рішень та вимоги, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
По-перше, не встановлення Відповідачем дійсної нормативно-грошової оцінки земельних ділянок Позивачки в порядку, визначеному законодавством, не є процедурним та/або формальним порушенням, оскільки безпосередньо впливає на правомірність відповідних ППР, зокрема як в розрізі взагалі наявності/відсутності правових підстав для нарахування відповідних зобов'язань, так і щодо їх розміру.
По-друге, іншим порушенням, про які вказує Апелянт, як вбачається з матеріалів справи, зокрема оспорюваного Апелянтом рішення суду першої інстанції, судом була надана оцінка у сукупності з іншими фундаментальними порушеннями, допущеними контролюючим органом при прийняття спірних рішень.
18. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
19. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 29.05.2017 № 5759053-13, № 5759051-13 та податкової вимоги від 13.12.2017 № 475-56, як такої, що є похідною від вказаних рішень, і наявності підстав для задоволення позову.
20. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
22. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року - без змін.
23. Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 11 січня 2023 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
О.В. Карпушова