Справа № 320/13511/21 Суддя першої інстанції: Шевченко А.В.
11 січня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного житлово-експлуатаційного підприємства «Дослідницьке» на прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Державного житлово-експлуатаційного підприємства «Дослідницьке» про стягнення податкового боргу, -
У жовтні 2021 року Головне управління ДПС у Київській області (далі - Позивач, ГУ ДПС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного житлово-експлуатаційного підприємства «Дослідницьке» (далі - Відповідач, ДЖЕП «Дослідницьке») про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 532 009,48 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу, ГУ ДПС у Київській області була дотримана, а відтак, зважаючи на те, що ДЖЕП «Дослідницьке» не було сплачено самостійно визначену суму податкових зобов'язань, остання підлягає стягненню разом із нарахованою пенею. Окремо суд зауважив, що податковий борг в сумі 532 009,48 грн виник на підставі самостійно задекларованих і несплачених податкових зобов'язань за період квітень 2020 року - липень 2021 року, у той час як у межах справи №320/4819/20 розглядається питання стягнення податкового боргу, що виник за квітень 2017 року - лютий 2020 року. Також суд вказав, що положеннями КАС України не передбачено можливості розгляду судом питання про реструктуризацію боргу, а відтак відповідне клопотання Відповідача не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити його та надати розстрочення податкового боргу. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом не було надано оцінки жодним аргументам ДЖЕП «Дослідницьке», що пов'язані з об'єктивною необхідністю розстрочення податкового боргу, а також не враховано, що ДЖЕП «Дослідницьке» внесено до секторального переліку критичної інфраструктури за типом основної послуги - централізоване водопостачання, а одночасне стягнення боргу у заявленій сумі поставить під загрозу надання життєво важливих послуг для 1878 жителів села та об'єктів інфраструктури.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 02.12.2022.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Позивачем було дотримано процедуру, що передує зверненню до суду із цим позовом, а відтак висновок Київського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог є правильним.
Разом з тим, мотиви відзиву на апеляційну скаргу не можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки всупереч вимог ч. 5 ст. 304 КАС України до нього не надано доказів направлення останнього іншому учаснику справи, що підтверджується, зокрема, актом від 22.12.2022 №711.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з такого.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що за ДЖЕП «Дослідницьке» станом на жовтень 2021 року обліковувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 457 170,00 грн на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2020 року - липень 2021 року (а.с. 15-27, 35-36), на який нараховано пеню на суму 74 839,48 грн (а.с. 8, 28-34).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що податкова вимога форми «Ю1» від 06.04.2010 №1/135 на суму 6 591,28 грн отримана ДЖЕП «Дослідницьке» 16.04.2010 (а.с. 10), а форми «Ю2» від 11.05.2010 №2/199 на суму 8 647,00 грн - 11.05.2010 (а.с. 11).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 14, 15, 16, 19-1, 20, 38, 54, 56, 57, 59, 95, 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення податкового боргу та відсутність підстав для вирішення питання про реструктуризацію такого боргу з огляду на непередбачення такої можливості нормами процесуального закону.
Разом з тим, з такими висновками суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на таке.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. п. 95.1 - 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Приписи абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначають, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
При цьому, за правилами п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Викладене, з урахуванням наведених вище норм та встановлених обставин свідчить про правильність позиції суду першої інстанції про дотримання контролюючим органом процедури, яка передує звернення до суду із цим позовом.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1).
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2).
Приписи пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначають, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ДЖЕП «Дослідницьке» самостійно задекларованого та не сплаченого в установлені ПК України строки грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 457 170,00 грн та нарахованої пені у розмірі 74 839,48 грн.
Разом з тим, надаючи оцінку висновкам Київського окружного адміністративного суду про відсутність у КАС України нормативних приписів, які регламентують порядок реструктуризації податкового боргу, що свідчить про необґрунтованість відповідного клопотання ДЖЕП «Дослідницьке», судова колегія з урахуванням доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.
За правилами п. 2 ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, за правилами ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Матеріали справи свідчать, що у грудні 2021 року Відповідачем до суду першої інстанції подавалося клопотання, в якому останній просив реструктурувати борг в сумі 532 009,48 грн на строк не менше 5 років (а.с. 71). При цьому, відмовляючи у задоволенні цього клопотання, суд першої інстанції вказав на те, що можливості реструктуризації боргу положеннями КАС України не передбачено. Разом з тим, на переконання судової колегії, судом першої інстанції не враховано, що поняття «реструктуризація» включає у себе як відстрочення, так і розстрочення боргу.
Відтак, вирішуючи питання про наявність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення у цій справі, судова колегія, з урахуванням вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.02.2018 у справі №805/1779/15-а, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування (п. 5.2).
Таким чином, норми статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Відповідно до п. п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік №1235).
З урахуванням викладеного Верховний Суд прийшов до висновку, що положеннями п. п. 100.5, 100.7 ст. 100 ПК України врегульовані загальні підстави відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу. У цьому випадку, з урахуванням згаданої позиції Верховного Суду, підстави відстрочення боргового зобов'язання судом, передбачені ст. 378 КАС України, не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно п. п. 100.4, 100.6 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Згідно розділу I Переліку №1235 до обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, законодавцем віднесено, зокрема, таке:
« 8. Виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню.».
З урахуванням наведених нормативних приписів, а також враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у вже згаданій постанові, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ДЖЕП «Дослідницьке» є суб'єктом господарювання, утвореним для надання житлово-комунальних послуг та комунально-побутових потреб селища Дослідницьке (а.с. 59-64), та згідно довідки Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 23.11.2021 №90 є єдиним підприємством, яке надає житлово-комунальні послуги для населення (а.с. 57).
Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що ДЖЕП «Дослідницьке» у розумінні Переліку №1235 надає особливо важливі (у тому числі виключні) послуги населенню.
Судовою колегією враховується, що згідно положень Податкового кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» невиконання Відповідачем судового рішення про стягнення коштів в сумі 532 009,48 грн зумовить накладення арешту на рахунки та майно підприємства, що фактично паралізує його господарську діяльність. Це, у свою чергу, ставить під загрозу постачання (аж до повного припинення) водою селища Дослідницьке, в якому згідно довідки Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 23.11.2021 №89 проживає та зареєстровано 1 878 осіб (а.с. 58), а також 2 закладів освіти, 1 медичного закладу та науково-дослідного інституту. Адже при арештованих рахунках, підприємство не матиме змоги здійснювати оплату, зокрема, вартості електроенергії та заробітної плати працівникам, що призведе до зупинки роботи підприємства.
У своїх постановах від 24.01.2019 у справах № 2-а-2162/10/0270 та № 809/1319/16 Верховний Суд підкреслив, що не самі по собі обставини є підставою розстрочення, а наслідки, які ці обставини створюють з метою встановлення того, що чи достатньо цих обставин для прийняття рішення про розстрочення постанови суду, якою стягнутий податковий борг.
Відтак, встановлена вище реальна можливість зупинення роботи ДЖЕМ «Дослідницьке», що у період воєнного стану та зимовий період унеможливить отримання води громадянами селища та юридичними особами, а також відповідно теплоносія опалення свідчить про ймовірність погіршення умов життя людей.
Таким чином, зважаючи на встановлення у ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення передбачених Переліком №1235, обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для розстрочення податкового боргу ДЖЕП «Дослідницьке».
Водночас, судова колегія зауважує, що, як було встановлено раніше, Відповідач у відзиві просив реструктурувати (розстрочити або відстрочити) виплату податкового боргу на 5 років.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, що безпосередньо закріплено згаданими вище приписами ч. 5 ст. 378 КАС України.
У зв'язку з викладеним судова колегія приходить до висновку, що з урахуванням наведених вище мотивів розстрочення виконання судового рішення у цій справі здійснюється на один рік із сплатою кожного місяця по 44 334,12 грн, починаючи з січня 2023 року по листопад 2023 року, та 44 334,16 грн у грудні 2023 року.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, не врахував особливостей правового регулювання спірних правовідносин та залишив поза увагою можливість застосування до них положень ст. 378 КАС України. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення у мотивувальній та резолютивній частинах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити у мотивувальній частині та доповнити її резолютивну частину новим абзацом.
Згідно ч. ч. 3, 6 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги ДЖЕП «Дослідницьке» та розстрочення виконання рішення на один рік, а не на п'ять, як просило підприємство, судова колегія приходить до висновку, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області на користь ДЖЕП «Дослідницьке» підлягають витрати, пов'язані із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, в сумі 2 394,00 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 378 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного житлово-експлуатаційного підприємства «Дослідницьке» - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року - змінити у мотивувальній частині та доповнити його резолютивну частину новим абзацом наступного змісту:
«Розстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року на один рік із сплатою кожного місяця по 44 334,12 грн, починаючи з січня 2023 року по листопад 2023 року, та 44 334,16 грн у грудні 2023 року».
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року - залишити без змін.
Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного житлово-експлуатаційного підприємства «Дослідницьке» (08654, Київська обл., Білоцерківський р-н., смт. Дослідницьке, вул. Інженерна, 6, код ЄДРПОУ 20579580) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 394 (дві тисячі триста дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 11 січня 2023 року.