Справа № 620/6201/22
10 січня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Черпіцької Л.Т., перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 29 листопада 2022 року за вх.№21477.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
27 грудня 2022 року о 20:23 год позивач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Відтак, датою вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року апелянту є 28 грудня 2022 року.
Правова позиція щодо відсутності обов'язку щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі за умови направленння та доставлення до електронного кабінету суб'єкта владних повноважень підтримана Верховним Судом у постанові від 10 серпня 2022 року у справі №440/931/21 за аналогічних правовідносин.
Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 04 січня 2023 року.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 09 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт посилається на воєнний стан, загрозу ракетних ударів та відключення світла, також зміну правової позиції у цій категорії справ.
По суті поданого відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржує рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року зареєстровано судом апеляційної інстанції 29 листопада 2022 року та прийнято відділенням поштового зв'язку 22 листопада 2022 року.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2022 року о 15:44 год відповідач отримав копію рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет (а.с.19). Відтак, датою вручення копії рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року є 11 жовтня 2022 року.
Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги є 10 листопада 2022 року.
Однак апелянт подав дану апеляційну скаргу лише 22 листопада 2022 року, тобто з суттєвим пропуском строку, передбаченого КАС України майже на два тижні.
Перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.
Так відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин є необгрунтованим, оскільки активні бойові дії у Чернігівській області припинилися на початку квітня 2022 року, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень.
Крім іншого, апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на рекомендації Ради Суддів України від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, оскільки саме по собі введення воєнного стану в Україні за відсутності доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення, не може вважатися поважною причиною пропуску встановленого КАС України строку.
Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обгрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило апелянту звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не надав, зкорема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк, враховуючи суттєвий пропуск останнього на два тижні.
До того ж, доводи відповідача про те, що у зв'язку з ракетними ударами по інфраструктурі України припиняється постачання електроенергії та зупиняється робота працівників колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження відсутності електроенергії у приміщенні пенсійного органу, зокрема, оформлених актів відсутності електроенергії.
Посилання відповідача на нову судову практику Верховного Суду у цій категорії справ на користь пенсійного органу жодним чином не може вважатись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Л.Т. Черпіцька